Оцена нє уходзи до просеку

автор опс 22. октобер 2016

Руски язик марґинализовани по новосадских школох. До велїх основних школох у городзе ходзи мале число школярох хтори ше опредзелюю за тот предмет, а попри тим, рускому язику конкуренция и модерни предмети як цо то информатика, та ше школяре по автоматизму опредзелюю за тот предмет. Руски язик виборни предмет, алє оцена нє уходзи до просеку.

Того школского року професорки руского язика Ана-Мария Рац и Оля Яковлєв, хтори руски язик з елементами националней култури викладаю у велїх новосадских основних школох, гваря же конєчну информацию о формованих ґрупох од Школскей управи достали аж у октобру, та з наставу могли почац з мешацом запожнєня. Дараз тото ученє руского язика нє завишело од числа школярох як нєшка, алє од добрей дзеки директорох по школох.

Нєшка ситуация по школох розлична. Даєдни директоре ше закладаю же би ше ученє руского язика предлужело, без огляду на обставини у образованю, а даєдни препущели ситуацию до рукох самих наставнїцох же би ше знаходзели як знаю.

КАЖДОГО РОКУ ПРЕМЕНКИ У ОБРАЗОВАНЮ

Анамария Рац

Анамария Рац

– То ми штварти школски рок як преподавам у Новим Садзе виборни предмет руски язик зоз елементами националней култури. Кажди рок єст даяки пременки и нови правила у образованю. Кажди рок, од кеди робим у школох, ше ми меняла норма. Почала сом зоз штирома ґрупами, односно робиц у штирох школох. Того школского  року мам припознати 5 ґрупи до хторих учишлєни дзевец школи. Прешлих рокох, кед було нєдостаточне число школярок по школох, нє могли зме ше вибориц за ґрупу, а у тим школским року и тоти школяре цо нє мали руски язик по тераз у своїх школох, приключени су ґу ґрупом дзе зме их могли оформиц – гвари Ана Мария Рац.

По єй думаню руски язик марґинализовани по новосадских школох. До велїх школох ходзи мале число школярох хтори ше опредзелюю за тот предмет, а попри тим, рускому язику конкуренция и модерни предмети як цо то информатика, та ше школяре по автоматизму опредзелюю за тот предмет, бо так вибере и векшина з їх класи.

– Руски язик виборни предмет, алє оцена нє уходзи до просеку, цо часто зна демотивовац школярох, бо кед прейду з нїзших класох до висших, похопя же им петичка з руского язика у теки нїч нє значи, кед им нє уходзи до просеку. Теди ше „ламу”, а окреме тоти цо нє знаю бешедовац по руски, а нєшка мале число школярох бешедує чечно по руски – гвари Рацова.

КЕД БИ ОЦЕНА УХОДЗЕЛА ДО ПРОСЕКУ, БУЛО БИ ЛЄГЧЕЙШЕ

Добре би було, гваря обидва наставнїци и Рацова и Яковлєв, кед би язики меншинох були обовязни предмети припаднїком їх заєднїцох и кед би оцена уходзела до просеку, теди би було вельо лєгчейше. На таки способ би ше звекшало и число школярох и ґрупи, а наставнїки би мал и векши норми.

Оля Яковлєв

Оля Яковлєв

– Руски язик з елементами националней култури почала сом преподавац  2008/2009. школского року. Tеди сом мала цалу норму. Тераз мам лєм половку з норми, а оформени 5 групи до хторих учишлєни школяре зоз 12 школох. Того року, окреме було проблеми коло формованя ґрупох. Руски язик уходзи до ґрупи нєобовязних виборних предметох. Оцена нє уходзи до просеку и то уж два очежуюци обставини, а єст их ище вельо, звонканаставни активносци, роботни час родичох, розлични змени школярох истих класох, приводзенє до другей школи на наставу, термини годзинох итд… – гвари Оля Яковлєв.

Ґенерално, гвари Рацова, родичи жадаю же би їх дзеци знали руски язик, та гоч су и у мишаним малженстве, алє ше вец ту зявя други почежкосци. Школяре маю розлични розпорядки, а руски уча у мишаней ґрупи, чежко их уклопиц, окреме план и програму хтора  предписана, маю надосц активносци з вонка школи, даєдни ходза и до музичней школи, на рижни спорти и єдноставно родичи нє можу постарчиц, а часто и саную дзеци же им то обовязка вецей. З другого боку єст и таки случаї же ше родичи сами интересую и поряднє приводза дзеци на годзини руского язика.

МОТИВАЦИЯ БИ БУЛА ВЕКША

Було би добре кед би оцена уходзела до просеку, бо би теди школяре мали векши мотив и  озбильнєйше би и вони, и родичи, похопели тот предмет – гваря наставнїци руского язика Рацова и Яковлєв.

ГОДЗИНИ НА ШТРЕДНЬОШКОЛСКИМ УРОВНЮ

Ванеса Медєши

Ванеса Медєши

– Годзини рускохо язика на штредньошколским уровню ше У Новим Садзе отримує кажди пондзелок од 20-21 г у Интернату „Бранково коло” и соботами од 9-10 г у Технїчней школи „Милева Марич Айнштайн”. Одволованє школярох добре, у Интернату приявени дзешецеро школяре, тиж тельо и у технїчней школи. Почежкосци коло ученя руского язика у сущносци кажди рок вше исти, понеже нє кажде приходзи зоз истим знаньом, та мушим спрам каждого кориґовац и прилагодзовац годзину. Алє, знаходзиме ше. Найважнєйша добра дзека школярох и приємна атмосфера, хтору ше намагам направиц на го-дзинох, та вец шицко идзе лєгчейше и мож вельо того посцигнуц – гварела Ванеса Медєши, абсолвентка на Оддзелєню за  русинистику на Филозофским факултету у Новим Садзе.

ПРАВО НА ОБРАЗОВАНЄ

Єдно зоз фундаменталних людских правох то и право на образованє и Устав Републики Сербиї тото право ґарантує. Школяром националних заєднїцох, котри нє маю порядну наставу на мацеринским язику, требало би оможлївиц ученє мацеринского язика як обовязного виборного предмету, а нє лимитирац го зоз числом  и ґрупами.

(Опатрене 159 раз, нєшка 1)