О инспирациї, мотивох, шлєбоди, емоцийох…

автор Иван Лїкар
248 Опатрене

МАК – шветла точка у цмоти. Зоз свою длугорочну активносц помага младим же би усовершели свйо литературни схопносци. Велїм тераз уж одроснутим особом дал можлївосц їх литературней кариєри, даєдни ю вихасновали, а даєдних у медзичаше живот одведол на други бок. Нєдавно зоз друку вишла нова 23. кнїжка у едициї MAKoff „ Ґенерация З@“. Тот зборнїк поезиї и фотоґрафийох, позберал нашо млади надїї рускей поезиї, Дарка Афича, Михаелу Еделински, Жарка Остоїча, Катарину Фейди и Адрияну Фейди, як и Андреу Новак, чийо фотоґрафиї ожили стихи младих поетох.

Дарко Афич

Мотиви за писанє му углавним нукашнї швет, мрия го наганя. Чита домашню и странску поезию, а найвецей французки, русийски и сербски модернизем. Од руских писательох видвоює Силвестера Саламона и Гавриїла Костельника. По його думаню, проблем нєшкайшей поезиї шлїдуюци: „… постала барз плїтка, нє конкретна, полна зоз странскима и нєпотребнима терминами котри людзе углавним нє розумя. Праве пре тото розошате писанє, поезия постала досц нєясна и поенту чежко похопиц.“ За ньго поезия представя „диханє души“, а поетове котри мали найвекши уплїв на його писанє то Серґей Єсенїн и Владислав Петкович Дис.

Михаела Еделински

Як младша, була поцагнута, анксиозна и без самодовирия, так же єй писанє представяло способ виражованя и можлївосц же би пренашла єден други швет котри єй бул красши од того у котрим жила. Скорей писала лєм за себе, а з часом почала и за публику. „Кажде од нас сце буц запаметани, а на нас стої же бизме вибрали на основу чого будземе запаметани и на яки способ.“ Поезия за ню представя „часточку шлєбоди за котру кажди чловек ма жажду“.

Жарко Остоїч

„Главни мотиви за писанє находзим у природи и швеце коло себе.“ Його спатранє проблему нєшкайшей поезиї час у хторим жиєме и модерна технолоґия. „… пре шлєбоду виражованя хтору маме нєшка, думам же и даєдни нєдостаточно квалитетни дїла доставаю титулу поезиї.“

Писанє поезиї нє доживює як лєгки задаток. Добра писня по його словох „муши на добри способ пренєсц емоцию хтору автор описує у тей хвильки и аж на даяки способ „намальовац“ слику хтору автор сцел представиц през дїло.“ Медзи иншим, на його писанє уплїв мал Джим Морисон.

Катарина Фейди

Писац почала кед мала 11 роки. Порив єй першенствено инспирация и факт же випитує особни можлївосци и гранїци. Чита домашню и странску литературу. Єй видзенє проблема нєшкайшей поезиї: „Нє гварела бим же проблем у поезиї, вельо вецей ми здабе же зме ґенерално страцели креативносц, смисел за красне и на даяки способ загарештовали себе у тїлесним.“ За Катарину поезия представя „єдну паралелну реалносц котру сам поета твори коло себе, дзе пренаходзи шлєбоду и можлївосц реализовац и материялизовац тото духовне“. Поетове котри на ню зохабели шлїд то Милош Црнянски и ДесанкаМаксимович од домашнїх, а од странских Владимир Маяковски.

Адрияна Фейди

За себе гутори же є барз педантна и твардоглава. Адриянов мотив за поезию же пише з любови, то ю змирює. Чита домашню литературу. Найлєгчейше єй писац о живоце и о тим цо прежила вона або дахто єй блїзки. „За мнє поезия то чувства и думки писателя. Кед ше чита и роздумує о тим цо пише, мож вельо того похопиц.“

 

 

 

Андреа Новак

Найволї фотоґрафовац людзох, прето же єй їх емоциї вична инспирация. Роби як маркетинґ менаджер, малює и любела би указац як випатра швет з єй угла. Кнїжка „Ґенерация З@“, штварта за котру робела фотоґрафиї. Андреа гутори же почежкосци нє було вельо: „… з оглядом же зоз каждим автором дзелїм по дацо. Було то роздумованє, емоция або ситуация. Кед сом ше пренашла у їх словох, лєгчейше було шицко пренайсц на фотоґрафиї.“ Фотоґрафиї настали так же глєдала коло себе мотиви зоз писньох и з їх помоцу пробовала направиц приповедку.

 

Виривок зоз рецензиї Наташи Еделински Миколка:

„Ґенерацию З@ нє прицагує мистика и трансцедентносц, вони маю еґзистенциялистични приступ феноменом зоз наглашену трансцеденталносцу и моцним чувством припадносци векшому социолошкому ентитету од потерашнїх задатих. Прето щезую у поезиї „швички“, „нєпознати и цми дражки“, „дим“, „молга“, „висша сила“ и друге подобне, а оставаю нам авторефлексиї, виход зоз себе и повязованє зоз другима прейґ чувствох, у конєчним смислу остава нам феномен любови, як найширше и наймоцнєйше средство за розуменє и пременку. Припаднїки Ґенерациї З@, през вшеприсутни приступ информацийом транссоциялизовани, розвиваю самосвидомосц и широку свидомосц, вони гражданє Швета и зоз тоту свидомосцу о вредносци себе и швета коло себе забераю свойо позициї у нїм, а зоз знаньом и моцами хтори, такповесц, ноша у кишенкох маю можлївосц и за його пременку.“

Тераз кед зме упознали наших младих поетох, лєгчейше нам будзе розумиц їх писнї. У шлєбодним чаше, вежнїце Зборнїк до рукох и войдзце до швета поезиї. Читаюци го, можебуц достанєце инспирацию, та и Ви напишеце даскельо шорики, а можебиц ше з часом найдзеце и на бокох даєдней кнїжки з МАК-овей едициї.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ