Палата з хторей населєна Бачка

автор ол. папуґа 8. октобер 2021

Ридко хто зна же нашо преселєнє до Бачки подписане у Зомборе у Ґрашалковичовей палати хтора и дзень-нєшка стої, и за хтору гваря же є ище и нєшка Зомборска красавица. Задумка же би ше у Зомборе направело найважнєйши административни центер тей часци Габсбурґского царства, настала на бечским дворе. Року 1749. порта просто зомборскей Городскей хижи, хтора була празна, припадла тедишнєй Управи коморних маєткох за Бачку. У тим чаше администратор Комори бул Франц Йозеф Редл, хтори и найзаслужнєйши за вибудов палати. Нова палата мала буц административна управа Комори, а предвидзена и часц за биванє. Понеже є задумана же ма представяц штредзиско царскей моци, барз ше старало о тим же би будинок давал таки репрезентативни упечаток.

Фундаменти виляти 1750. року, а на нїх подзвигнута двоповерхова палата у барокним стилу. Закончена є штредком тей истей децениї. Франц Йозеф Редл мал над собу моцнєйших од себе, та ше палату нє наволало по нїм, гоч бул найзаслужнєйши за єй будованє, алє по ґрофови Антунови Ґрашалковичови, предсидательови Угорскей кральовскей комори.

Длуго ю окружовали набивани хижи з надом закрити, та ю з правом наволали палата. З красоту и упечатлївосцу, видвойовала ше у цалим Зомборе и Бачкей. Долу у нєй були канцелариї, полиция, архив, хижи за слугох, а горе бивал управнїк. Будинок менял випатрунок вше кед пришли нови управителє. Меняли ше власци, держави и його намена, алє, ниа, стої и далєй и хаснує ше по нєшка.

После нашого пресельованя и подписованя контракту о преселєню 17. януара 1751. року, до Бачки приселєни ище вецей народи у наиходзацих рокох, та Ґрашалковичову палату волаю и Палата з хторей населєна Бачка. Од 1779. по 1802. рок у нєй бул имиґрацийни центер. Кед на ладьох, такволаних „улмских шкатулох” зоз Улму и Реґензбурґу з Нємецкей по Дунаю сциговали Нємци, перше их пописовали у тей палати. После трох дньох плановано су розсельовани по цалей Бачкей жупаниї. Прето ше нєшка у тей палати находзи Музей подунайских Швабох, хтори свидоцтво на жительох хтори жили на тим просторе, алє после Другей шветовей войни их ту вецей нєт.

Ми ту. Поведли би даєдни – ище вше. Памятки на стари край, нашу Горнїцу маме лєм у фолклору и кнїжкох. Нїхто з нас нє зна точно дзе його стара фамелия жила пред 270 роками. Чежко би то було и найсц, та можеме лєм нагадовац. Стари край нам цала Южна Польска. Восточна Словацка, Закарпатє у України. Там нас нє паметаю, односно анї нє знаю же єдна їх часц давен-давно одселєна до Бачки. Та нам остава тримац ше того дзе зме пущели коренї. Грожи нам нєставанє и сам Бог зна як нашо нашлїднїки преславя 300 роки од приселєня.

Прето думам же треба же бизме охабели цо вецей шлїди о нас. У каждей сфери живота духовного и материялного. У догварки зоз докторандом Сашом Сабадошом, историчаром зоз Зомбора, сом пришла на идею же бизме на месце дзе 17. януара 1751. року подписани контракт о нашим преселєню, положели спомин-таблїчку, лєбо памятну плочу по руски, сербски и по анґлийски. Понеже Ґрашалковичова палата нєшка власносц Городу Зомбора, вєдно зоз Сабадошом, урядово зме були у городоначалнїка Антония Ратковича. Потримуюци мултикултуралносц того войводянского городу и памятку на його богату историю, городоначалнїк Раткович дал дошлєбодзенє же бизме положели тоту плочу. Инициятиву би требал потвердзиц Национални совит Руснацох. Кед же инициятива будзе потримана, шлїдуюце Националне швето Руснацох було би красна нагода за єй святочне одкриванє.

И знова ше врацим на початок, же ридко хто зна же нашо приселєнє Франц Йозеф Редл подписал у Ґрашалковичовей палати, та би мраморова таблїчка була тирваца памятка на наш початок на тей ровнїни. О концу нє будземе, бо го нє будзе. Док єден Руснак ту – ту и ми. Так як и палата. Стара є и руинована, алє стої и трима ше. Памятнїк од найвисшого историйного значеня у Републики Сербиї, и нє да ше часу и людзом. Красавица є и конєц.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

Ґрашалковичова палата у Зомборе

(Опатрене 32 раз, нєшка 1)