Паприґа – велька обовязка и каждодньова робота

автор ол. русковски
551 Опатрене

Коцурски хотар и його нєпреглядни поля прекрити зоз златним житом, кукурицу, а слунечнїк обрацени ґу слунку и рижни други култури хтори ту мож видзиц,    стоя допатрани пишно   як найлєпши знак вредних рукох коцурских парастох. Попри польодїлских културох, у Коцуре ше вше частейше садзи и заградкарски, а паприґа єдна з найчастейших.

Коцурец Владимир Цап ше того року першираз опробовал у продукциї праве тей заградкарскей култури. Одлучел ше на меншу поверхносц посадзиц парадичову паприґу, а на польо слоново ухо.

– Парадичова паприґа култура котра анї нє нательо заступена у Коцуре. Єст єй на пар местох, алє слово о малих поверхносцох и малих количестовох и людзе ю найчастейше продукую за свойо потреби. Того року першираз садзим паприґу, и нови сом у цалей тей продукциї – почина Владимир свою приповедку.

Як гвари, парадичову паприґу посадзел лєм до своєй загради, на поверхносц од коло 4-5 ари, а слоново ухо посадзел на польо, на єдним гольту.

– Пресаду за парадичову паприґу сом набавел у Руским Керестуре. Садзели зме ю концом мая, а то було дакус вчас, та паприґа уж дозрела и уж ю обераме. Требало би ю садзиц кус познєйше, же би узрела  концом авґуста и початком єшенї, понеже ше вона  хаснує за жимнїцу и кладзе ше ю до дунцох.

КАЖДИ ДЗЕНЬ НА ПОЛЮ

Владимир нам припознал  же з тима културами нє ма искуства и же є нови у заградкарскей роботи – и же  коло паприґи єст вельо обовязки.

– Кед сом вошол до тей роботи, нє знал сом цо ме чека, яка то велька обовязка и каждодньова робота коло нєй. Дакеди сом на полю мал цукрову цвиклу, и теди сом вельо мал роботи, алє то нїч наспрам того кельо треба робиц коло паприґи. Пре паприґу сом кажди дзень на полю, а дакеди идзем и по три раз на дзень – щиро толкує наш собешеднїк.

Як гвари, зоз парадичову паприґу под`єднак єст обовязки як и зоз паприґу котра на полю. Шицко як робел зоз файту слоново ухо, применьовал и на паприґи у своєй загради.

– У загради зме пресадзовали  сами, а за садзенє пресади слонового уха, котру сом з приятельом випродуковал у своїм пластенїку, на полю сом анґажовал роботнїкох. Пред пресаду ше муши шицко пририхтац, наляц жем. Тераз мойо залїванє паприґи функционує на принципу капка по капка, на обидвох поверхносцох.

ХВИЛЯ НАПРАВЕЛА РИЖНИ ПРОБЛЕМИ

Як бешедує Цап, пре хвилю  було рижни проблеми у паприґи. Обидва файти паприґи єднак залїва и єднак третира –  пирска, защицує од пламенячи, а тиж и од хоротох, и од инсектох. Хаснує окремни хемийни средства котри дошлєбодзене хасновац у заградкарстве, тоти котри нє маю вельку каренцу.

– Мам анґажовану особу хтора задлужена за защиту, та ше зоз ню совитуєм коло прикармйованя и коло шицкого цо потребне, понеже сам ище нє знам. Сотрудзуєм и зоз Польопривредну фахову службу з Вербасу.

Понеже парадичова паприґа у Цапа уж дозрела, гвари же бриґи з обераньом нєт, у загради нєвелька поверхносц и шицко можу сами домашнї посцигнуц. Дакус ше обава кед ше будзе оберац слонового уха, покля дозреє.

– Кед придзе час за оберанє на полю, будзем мушиц анґажовац роботнїкох. За гольт ми будзе требац коло 10 наднїчарох, а чул сом же у Коцуре єст коло 70 гольти под паприґу, та будзе требац досц роботнїкох. Алє, озда ше лєм найдзе.

ПАРАДИЧОВА ПАПРИҐА  МА КУПЦОХ

Зоз предаваньом парадичовей паприґи, гвари Владимир, же нєт проблеми. Предава ю дома, понука и на Коцурским оглашнїку, а планує пойсц и до Вербасу на пияц.

– Предаваме ю по  70 динари. Паприґу шицку попребераме и пакуєме лєм першу класу. Плоди котри маю даяки шплях лєбо хибу, охабяме. Потераз зме предали вецей як 100 кили, а кед би остала така цена и таки урожай, було би добре. Увидзиме як будзе док дозреє и слоново ухо, чи будзе купцох, яка будзе цена, понеже там слово о вельо векшим количестве – щири Цап.

ЛЄПШЕ КЕД ЄСТ МЕНЄЙ ДИЖДЖУ

Як гвари, хвиля барз нє вигодна за паприґу. Вельки дижджи котри падали поваляли паприґу, а понеже плоди уж були вельки паприґа на полю полєгла. А то найчастейше знак же будзе вельо очкодованей, погубеней, и тей котра опечена од слунка.

Владимир Цап

– Паприґи лєпше кед слунковито и сушно, прето же єй прейґ залїваня мож дац води тельо кельо єй потребне. Од моцних дижджох паприґа ше нагла, а то спричинї и чкоди на самим плоду. Нє добре кед слунко директно на плоди пече, муша буц защицени же би були здрави. Шицко то вплївує на урожай, котри вец зменшани, но обчекуєм же будзе 30 тони на єдним гольту – бешедує Владимир.

Владимир гвари же видзел же дахто кладзе мрежу понад паприґу же би ю защицел, алє то велька инвестиция за котру би мушел видвоїц 1 000 еври. Кед слово о субвенцийох и даяких файтох помоци од општини и держави, Цап ище нїч нє глєдал.

– Паприґу на полю сом осиґурал, а на початку ми ю ляд кус и побил, та сом достал пенєжну помоц од осиґураня. Гваря же єст заробку, а уж кед ше роби, най ше роби так же би було хасну. Я ше ище вше учим, алє идзе помали.

Як бешедує Владимир, наздава ше же шицко прейдзе добре, з оглядом и на актуалну ситуацию зоз корона вирусом. Кед би поглєдованє було як и  за парадичову паприґу, вон би бул задовольни.

– Перши рок сом у заградкарскей роботи, та увидзим як тераз прейдзем кед ше на концу шицко положи на папер. Кед будзем у плусу, вец сиґурно же зоз паприґу будзем робиц и надалєй – гварел на концу параст, алє и паприґар, Владимир Цап зоз Коцура.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ