Парада

автор лариса оноди 8. новембер 2016

Нови Сад того року Дзень ошлєбодзеня у Другей шветовей войни означел зоз вельку воєну параду. Дзень ошлєбодзеня означени всоботу, 22. октобра, на Беоґрадским кею, а воєну параду почали рихтац даскельо днї скорей, та прето улїци коло Дунаю од стредку тижня були заварти за преход превозкох и паркированє. Гражданом котри ту биваю було онєможлївене нормалне функционованє, а вожаче мушели наоколо заобиходзиц тоту часц городу.

Понеже ше на паради, окрем порихтаносци войска, приказовало и оружиє и опрема, мушело ше пред тим и вежбац, та од штвартку штреляли дзела зоз Петроварадинскей твердинї, а авиони надлєтовали над городом. Верим же авиони и штрелянє, шицких у городу здогадли на бомбардованє 1999. року, кед Нови Сад бул мета скоро кажди дзень и ноц. Прето и прешлого тижня людзе на улїчки патрели на нєбо и було видно же им нє шицко єдно. Мнє особнє, 1999. рок остал у барз бридким здогадованю, прето же ше мойо дзецко народзело у павзи медзи двома воздушнима узбунами, 29. априла. Свой перши мешац живота моя беба прежила зоз сиренами, у позарядовим стану, та цалком розумлїве же ми штрельба и рихтанє авионох за тогорочну параду завадзали и нє виволали анї єден ґрам одушевия. Напроцив.

Нєшкайши Булевар ошлєбодзеня, одкеди є збудовани та по 1991. рок, ношел мено Булевар 23. октобра, як здогадованє на 23. октобер 1944. року, кед Нови Сад ошлєбодзени од окупаторох, точнєйше кед до городу вошли єдинки Новосадского одряду и Седмей войводянскей удерней бриґади. Нє ясне ми прецо булевар мушел пременїц назву, анї прецо ше уж давно городским улїцом нє дава мена партизанох и антифашистох. Прето любим же у менших местох и валалох ище єст улїци котри ноша мена Маршала Тита, Иву Лоли Рибара, Бориса Кидрича.

Означованє Дня ошлєбодзеня здогадло ме и на початок октобра 2007. року, кед у Новим Саду орґанизовани мирни антифашистични протест, а кед неонацисти руцали каменє и цегли на учашнїкох протесту и покалїчели даскельо особи. Орґанизатором – неонацистом судзенє ище нє закончене, алє теди Новосадянє указали же антифашизем живи, же нє дошлєбодза же би дух фашизма знова бул пребудзени, прето же город вельо прецерпел под час Другей шветовей войни, кед людзе руцани под ляд на замарзнутим Дунаю.

Даскельо тижнї пред отриману параду, у медийох ше зявела информация же держава, можебуц, ознова запровадзи обовязне служенє воєного рока. Явносц ше, як и вше, подзелєла коло того питаня – чи треба же би воєни рок знова бул обовязни, чи нє – а на концу, заш лєм, потолковане же служенє нє будзе обовязне за шицких. З оглядом на тото кельо леґинє зацикавени за одход до войска, випатра же и надалєй воякох будзе видно лєм на еґзерцирох и воєних парадох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 70 раз, нєшка 1)