Паразит

автор Михайло Планкош 16. децембер 2021

Кед би то бул рисовани филм, думам же би ше наисце крашнє уклопел до картун нетворк швету моєй младосци у хторим Тому пада пейґла на главу, бо Джерийови пробовал войсц до дзири.

Бонґ Джун Хо познати южнокорейски режисер чийо старши филми „Памятка на забойство” и „Мац” вам тиж препоручуєм, алє наспрам перфектней оркестрованосци того филма вони оставаю єден одлични камерни бенд.

Филм „Паразит” представя два фамелиї. Єдну худобну и єдну богату. Ми провадзиме худобних котрим ше през филм удава уцагнуц до хижи богатих. Перше у нїх робел син, та препоручел когошик кого случайно позна (шестру), доброго колеґу, хто би могол другому дзецку помогнуц, та вона препоручела пораячку, а за ню пришол и вожач. Вше кед дали роботу єдному членови вон повед же може препоручиц єдного свойого познатого кед им треба роботнїк. Богати анї нє почувствовали же роботнїки фамелия. Тота часц барз забавна и комична. Худобни схопни и префриґани, а богати зоз свойого швета нє у станю зрозумиц як функционує швет котри вони нє видза, швет худобних.

На даяки способ тоти два ґрупи филм представя як процивнїкох. Єдни шедза горе (буквално им хижа на верх брега), док други биваю у пиньвици у нїзшей часци вароша. Єдни уживаю у живоце, а другим живот полни з проблемами. Алє филм нє представя анї єдних як злих, погубених, котри би муровали свойо щесце зоз креви гевтих других. И єдна и друга ґрупа  паразитира. Кажде на даяки способ виновати и шицки прето страца дацо. Нїхто нє заслужує кари понеже ю кажде заслужує и кажде ю и достанє.

Визуални язик филма прекрасни и, як цо ше и обчекує од єдного такого режисера, прецизно провадзи приповедки. Нє муши нїяки вияви класц до устох своїх ґлумцох же би потолковал швет, бо є у станю ясно нам го висликовац. През рижни ситуациї ми зрозумиме кельо худобна фамелия наисце нє ма нїч и у якей мири богати одвоєни од швета зоз пиньвици. Ґлумцом остава най єдноставно жию у швеце и реаґую на ньго. Окреме сликовита єдна часц у хторей ше приповедка занїма зоз климатскима пременками, и на хтори способ вони ещи баржей подцагню у яких нєєднаких позицийох одредзени класи. Даєдни маю щесце у дижджу видзиц красоту и же би им вон лєм дакус умил швет, док другим вода однєше шицко цо маю.

Приповедка нє мержи нїкого и нє рисує мету нїкому на главу. Треба розумиц же зме шицки одвичательни за швет у хторим жиєме, а гевти хтори маю можлївосц направиц пременки, вони треба же би то и поробели. Проблем кед системски правиме швет у хторим вони нє маю нагоду видзиц проблеми котри правя.

(Опатрене 65 раз, нєшка 1)