Планує ше „на шлєпо”

автор сас 4. децембер 2016

Продукователє капусти у Дюрдьове того року нє задовольни з єй одкупну цену. Купцох єст, алє конкуренция велька, та и цена нїзша. Предава ше у своїм валалє, дома, на улїци, у околних местох, та и до Беоґраду.

По искуствох зоз Дюрдьова, прешлого року капуста на початку сезони резаня мала вельо лєпшу цену, а того року початна була 25 динари, цо дупло менєй. Нєдавно уж спадла на петнац динари, а на велько ше ю предавало по осем динари.

Продукователє и накупци маю исти циль – заробиц динар, алє тото нїхто нє може обецац, та ше рахунок зводзи на концу сезони. А планує ше, мож повец „на шлєпо”, бо ше нїґда нє зна яка сезона будзе у идуцим року.

Дюрдьовчанька Люба Горняк у фамелийней роботи з двома синами и їх фамелиями у валалє садзи капусту уж двацец роки. Того року посадзели коло штири ланци и коло ферталь ланца вчасней капусти, котру уж предали.

ТЕМПО ЗАВИШИ И ОД КУПЦОХ ЗОЗ БЕОҐРАДУ

Тоту котру тераз предаваю нє узрела нараз шицка, та ю буду резац по штредок децембра. Темпо предаваня найвецей завиши од купцох з Беоґраду, бо кед вони почню поручовац, вец ше ю швидко предава. Предаваю на пияцу и з дому, а од купцох з других местох то найвецей завиши, бо количество котре вони садза, вельке за валал як цо Дюрдьов.

Люба добре позна звикнуце, потреби и способ квашеня капусти валалчанох, та ґу тому присподобели и продукцию. Тераз уж пияти рок у своїм понуканю маю нашекану капусту у мещку по 10 и 20 килограми, котру предаваю по 25 динари.

– Углавним купую цалу капусту, а старши особи и млади малженски пари ше частейше опредзелюю за нашекану. У валалє нашо руски обисца просеково купую медзи 50 и 60 килограми на квашенє, алє єст и тих цо кладу цали главки до гордова, та зме на єдней парцели садзели на блїжей, же би главки були менши. Друга парцела посадзена на ридше, и за векши главки капусти є, за крижалки – гварела Люба Горняк.

По єй искуствох, тот рок вельо подлєйши. Прешлого року предавали на велько од 25 по 27 динари, а того по 8 динари. Од продукциї, заш лєм, нє одустаню, бо заключели же єдноставно тот рок таки, и то нє мож пременїц, а треба ше наздавац лєпшому.

Люба Горняк у фамелийней роботи продукователь уж двацец роки

Люба Горняк у фамелийней роботи продукователь уж двацец роки

МЛАДИ ШЕ ОДШМЕЛЄЛИ

Абсолвент мехатронїки (мултидисциплинарне инженєрство) зоз Дюрдьова Микола Барань, того року першираз посадзел капусту, жадаюци же би себе дацо заробел и помогнул родичом. Капусту посадзел у загради на тисяч квадратни метери.

Идея му пришла прешлого року, кед на таки исти способ почал зарабяц його пайташ, котри го поинформовал о продукциї. Пайташ теди бул задовольни зоз заробком, та ше и Микола одшмелєл пробовац, бо ма шлєбодного часу. О продукциї, од нашеня по главку капусти, ше информовал и на интернету, а у роботи му найвецей помогли родичи и брат.

Найчастейше предава по пейдзешат до сто кили за квашенє. Гвари же капусту часто преда и на улїци, док поручену одноши купцови до обисца. На улїци поруча, або такой купя кед видза цо ма у прикочу.

– Затераз предавам лєм на мало, з дому и на пияцу, а кед будзе потреби, будзем и у других местох. Потераз сом предал коло тону и пол. Кед ше будзе глєдац, можем предавац и на велько, алє теди заробок вельо менши. Можем робу понукнуц и до дутянох, по потреби. Того року нїзка цена и слабше ше предава – заключел Микола Барань, котри планує посадзиц капусту и нарок.

ПРЕДАВА ПО ЦАЛИ ДЗЕНЬ

Тарґовец Михайло Раґаї, накупец з Дюрдьова капусту предава дзешец роки у Дюрдьове и валалох у Банату, дзе ма стаємни муштериї. До Сриму нє идзе тарґовиц, бо там єст досц тих цо ю предаваю.

За мешац, вон предал коло двацец тони капусти. Предава ю по цали дзень, та и после пияцу вше останє на тим месце, або пременї валал и предава до змерку.

Михайло Раґаї гвари же три роки були добри за предаванє, а тот рок подлєйши

Михайло Раґаї гвари же три роки були добри за предаванє, а тот рок подлєйши

– Прешлого року у тот час килу ше предавало по штерацец и педзешат динари, а тераз є дупло менша. Теди сом барз добре предавал, два и пол тони пошло швидко, а ище тельо ми и поручели. Вообще нє було потреби же бим предавал по цали дзень, як того року. Три роки за шором були добри, лєм тот ше указал як подлєйши. Нїґда ше то нє зна, нарок увидзиме, а вшелїяк ю плануєм и далєй предавац – сиґурни Михайло Раґаї.

И того року польопривредним продуковательом остава надїя же може буц лєпше, з тим же треба и провадзиц потреби и буц конкурентни на тарґовищу.

ДИЖДЖ ОДЦАГНУЛ РОБОТУ У ХОТАРЕ

Диждж котри падал з претаргнуцами остатнї даскельо тижнї у дюрдьовским хотаре прервал роботи на полю, у першим шоре оранє, а потим и шаце жита и ярцу.

Пре таки обставини и звекшованє цени жита на берзи, польопривреднїки думаю же того року треба пошац жито. У другей половки новембра, пре лєпшу хвилю и слунечни днї, ознова ше почало орац и шац, а за викенд и на велько. Копачи и соянки ше лєгчейше орало, а сцерянки чежше. У даєдних часцох хотара робели и комбайни на сої и ламачи на кукурици.

Прешлого року була подобна хвила, алє вигодна и єшень и яр, та нє було розлики у роду жита тим котри пошали скорей, або познєйше.

DSCN2595

(Опатрене 99 раз, нєшка 1)