Плод котри вредзи чекац

автор ол. русковски 27. новембер 2020

Лїсковец єден зоз найздравших oрехастих плодох. Продукция лїсковцох ма велї предносци, бо є єдноставна, условия за їх пестованє скромни, рошлїну нє нападаю вельо хороти, а поглєдованє за лїсковцами вельке и добру ма цену. Алє, треба буц сцерпезлїви и по перши урожай чекац и даскельо роки. 

Михайло Буша зоз Коцура ше до тей роботи упущел пред 12 роками и, як гвари, його лїсковци тераз у полним розмаху. Перши у Коцуре котри продуковали лїсковци була Маґочова  фамелия. У розгварки з нїма, продукция тей култури зацикавела нашого собешеднїка, та ше сцел и сам опробовац у тей роботи.

– Мал сом гольт жеми блїзко при валалє, та сом сцел на тоту поверхносц посадзиц лїсковци. Понеже єст два файти лїсковцох, черякасти и каламени котри рошню як древа, сцел сом посадзиц черякасти, алє до нїх сом нє могол дойсц. Пошол сом до Нового Саду, до Институту за овоцарство и заградкарство у „Римских шанцох” и там нашол каламени лїсковци. Догварели зме ше же би ми порихтали саднїци, и кед пришла єшень и час за садзенє, 220 младнїки лїсковцох ме чекали на Институту – гвари Михайло.

КУЛТУРА ЗОЗ ДЛУГОКИМ ВИКОМ

Гоч лїсковци култура котра, за розлику од других овоцох, ма длуги вик, як толкує наш Коцурец, людзе ше чежко одлучую садзиц тоту културу прето же найменєй пейц роки треба робиц, а без хасну.

– Лїсковцом треба пейц роки же биш их отримовал, водзел рахунку о нїх, допатрал их, укладал, а без заробку. Пейц роки треба буц сцерпезлїви,  жем мелчиц зоз шатвопририхтовачом, фрезирац, копац, залївац… Мам там систему за залїванє „капка по капка” и з тим сом себе олєгчал роботу. При мнє аж у шестим року почали давац плоди, алє лїсковци кед руша, вец нєт проблеми, понеже вони родза и до 70 рокох – гутори Буша.

Лїсковец полудзива рошлїна, алє як гвари Буша, муши ше ю пирскац, бо кед ше нє третира, вец єст инсекти, чкодлївци, печарково хороти. Хемийне третированє ше окончує штири раз, пейц раз до рока, алє, як потолковал, и то вельо менєй як наприклад при яблукох, котри ше за исти час пирскаю и двацец раз.

За розлику од других културох, як цо яблука, шлївки, котри мож на густейше садзиц, як толкує наш собешеднїк, лїсковци муша мац одредзени розмак медзи младнїками. Медзи шорами муши буц розмак  пейц метери, а медзи стеблами у єдним шоре розмак штири метери. Прето, гвари Михайло, перши роки польо випатрало як кед би було на ридко посадзене.

– Конари ше ширя и прето ше охабя таки вельки простор медзи стеблами. Вони ше розконарели и тераз ше конари дорушую и у шоре, и медзи шорами. У сезони, през лєто, польо випатра як прави лєс. Оградзели зме шицко такой першого року, нє тельо пре крадошох, кельо пре дзиви животинї, лїшки, пси, же би ше тадзи нє шейтали.

НА ЄДНЕЙ ПАРЦЕЛИ ВЕЦЕЙ СОРТИ

По словох коцурского продукователя, кед ше садзи лїсковци, нє садзи ше лєм єдну файту, алє на єдну парцелу найменєй три, штири розлични сорти, пре лєпше опращковйованє. Кед ше посадзи лєм єдну файту, вец опращковйованє може буц и нєуспишне. Прето Михайло на своїм полю ма три розлични сорти лїсковцох.

– Лїсковци вчас починаю зоз веґетацию, у фебруару мешацу, а кед красна хвиля, опращковйованє може почац и у децембру. Хлопски квитки, ройти (реси), ше ширя, ошлєбодзую полен и окончує ше опращковйованє. Кед хвиля у децембру нєвигодна, тото ше окончи у фебруару. Чи будзе скорей, чи познєйше, то нє вплївує на урожай. Тото поднєбє, клима, як и подлога цалком одвитую лїсковцом, прето их тельо ту и єст, окреме у Сриме.

През рок нєт вельо роботи коло лїсковцох, бешедує Михайло, найвекша робота кед ше збера плоди и кед ше их чисци.

– Того року так було же зме єден тидзень зберали и єден тидзень чисцели. Плоди збераме ручно, а за чисценє маме машину. На збераню було и младежи, и дзеци, понеже им то интересантне, та збераю покля им нє допиє, а вец ше бавя. Так нас єден дзень на полю було 22-йо – гвари наш Коцурец през ошмих.

ЗАДОВОЛЬНИ З УРОЖАЙОМ И ЗОЗ ЦЕНУ

Кед слово о урожаю, як гвари Буша, урожай добри, алє нє исти каждого року. Дакеди кед зродзи вецей, и вец ше шлїдуюцого року може случиц и полу менши урожай.

– Урожай на гольту може буц од 1 500 до 2 000 килограми лїсковци. Понеже ше лїсковци предава очисцени, нє у лупох, од вкупного урожаю коло 42-43 одсто ядро, а остаток лупа. Так, кед єст два тони лїсковци у лупи, то будзе коло 800 килограми ядра за предай.

Кед ше предава на велько вец цена менша, толкує наш собешеднїк, а кед ше предава на килу, вец цена векша. Алє, зоз цену, як и зоз предаваньом є задовольни.

– Коло 70 одсто лїсковцох каждого року предаме на велько. Маме стаємного купца зоз Нового Саду и ту нєт нїяки проблеми. Остаток, 30 одсто, охабям за купцох зоз Вербасу, бувших колеґох зоз школи у котрей сом робел и других заинтересованих. Того року наисце добри урожай, та зме коментаровали зоз сином же нїґда векши урожай, а нїґда швидше зме нє попредали. Остало нам пар кили – з ошмихом гвари Михайло.

Кед посадзел лїсковци, Михайло ище пар роки робел, а вец пошол до пензиї. А младим поручел же кед вон мал шмелосци у тих рокох уходзиц до продукциї лїсковцох, вони би окреме требали мац шмелосци, бо цали живот пред нїма.

– Урожай и кед зменшани, лєпши є як гоч при хторей другей єднорочней польопривредней култури. Ми так рахуєме, же з єдного гольта урожай лїсковцох таки яки зоз 6-7 гольтох кукурици або жита. То уносна култура, а за младих барз добра рошлїна, бо нєт вельо роботи, а по конєц живота маю обезпечени приход. Мой син тиж вошол до тей продукциї, а тото цо я посадзел дочека и моїх унукох же би предлужели  пестовац – визначел на концу продукователь лїсковцох зоз Коцура Михайло Буша.   

У КОЦУРЕ ЄСТ 35 ГОЛЬТИ ПОД ЛЇСКОВЦАМИ

По словох нашого собешеднїка, велька поверхносц коцурского хотара прекрита зоз тоту овоцарску културу.

– Я бул други у валалє котри посадзел лїсковци, а нєшка у коцурским хотаре єст коло 35 гольти посадзено з тоту културу. Думам же то наисце поверхносц котра заслужує даяку увагу. Анї у єдним околним валалє, анї околней општини, нєт тельо лїсковци як у Коцуре. А велї людзе то анї нє знаю – щиро гвари Михайло Буша.

(Опатрене 63 раз, нєшка 1)