Погляд до прешлосци през обєктив Бруґошових

автор любица отич 7. новембер 2016

Завод за културу войводянских Руснацох уж даскельо роки континуовано роби на зазберованю, идентификованю и защити културно-историйного скарбу Руснацох. Вєдно з нїм, тоту роботу на себе превжали фаховци зоз еминентних културних институцийох у Войводини, чия основна функция праве защита скарбу на тим просторе. Так ше на истим задатку нашли др Миряна Дєкич, Неделько Маркович и Деян Радованович, фаховци зоз Покраїнского заводу за защиту памятнїкох култури, Любица Отич зоз Музею Войводини и Саша Сабадош зоз Историйного архиву у Зомборе. Од юния 2015. року, тоту ґрупу фаховцох зєдинєл ентузиязем, професийна цикавосц и окремни сензибилитет ґу такей файти роботи, кед ше зочели зоз вецей як тисяч неґатив-плочами на склу, котри виробел єден з наших з найзначнєйших фотоґрафох Осиф Будински, у Руским Керестуре познатши як сликер Бруґош. Материял ше чува у Грекокатолїцкей парохиї у Руским Керестуре, дзекуюци Осифовей унуки, Ирини Химелсбах, котра го там придала на чуванє, а тераз ше о нїм стара о. Михайло Малацко. Було то вельке подняце и спокуса котрому ше, на перши погляд, нє видзело анї початок, анї конєц, а нєшка зме барз щешлїви зоз посцигнутим и свойо чувство и пиху жадаме подзелїц зоз нашима Руснацами и читателями „Руского слова”, котре дало на свой способ вельке доприношенє же би ше цала тота робота успишно одвивала.

Осиф Будински – Бруґош, робел у Руским Керестуре од 1918. року, та аж по конєц Другей шветовей войни кед вше вецей свою роботу придавал свойому младшому синови Йовґенови. Таки длуги час континуованей роботи у истим месце, резултовал зоз вельким числом знїмкох котри  направели оцец и син Бруґошово, алє за нас окреме були интерсантни  неґатив-плочи на склу, на котрих робел Осиф. Окрем же су сами по себе интересантни у технїчним смисле, их змист представя єдно огромне богатство и свойофайтово историйне жридло, барз значне за виучованє историї Руснацох у Керестуре, алє и ширше.

Медзитим, нє було досц лєм зачириц ше до того златного дзбану и преточиц  шветлосни записи до сучасней форми фотоґрафиї, т. є. диґитализовац их, бо анї єден знїмок нє мал податки же хто на фотоґрафиї, кеди є направена, або яка подїя у питаню. Требало найсц информаторох, сотруднїкох, котри би идентификовали людзох, обєкти, подїї… Тота часц у виглєдоваю барз значна, бо окрем менох людзох, ми реконструєме и способ облєканя у єдним чаше и обичаї, дружтвени живот, будованє значних обєктох, социялни стан людзох, а на основу того и обще заключенє же цо шицко характеризує живот Руснацох у єдним месце, през скоро штири децениї. У тей часци роботи нам досц помогли дзепоєдни жителє Керестура, на цо им окреме дзекуєме, алє ище вше остали велї фотоґрафиї без податкох. Праве прето зме пробовали прейґ наших руских новинох „Руского слова” (стари фотоґрафиї зоз рамика на 36. боку. – Ред.), войсц до каждого руского обисца и зацикавиц людзох же би през рубрику „Огляднуце на прешлосц” пренашли даєдного свойого предка и послали нам шицки податки котри о нїм знаю: мено и презвиско, кеди є народзени, зоз чим ше занїмал, дзе жил.

Од 6. новембра 2015. року, у чишлє 44 обявени перши фотоґрафиї у спомнутей рубрики „Руского слова”. По нєшка обявени 50 фотоґрафиї, а вецей як половка з нїх идентификована, праве дзекуюци читательом наших новинох. То барз вельки успих и наздавам ше же нашо Руснаци и у будуце буду на исти способ сотрудзовац, бо так и вони поставаю часц єдного велького проєкту, єдного велького задатку, а то насампредз чуванє своєй прешлосци, свойого скарбу, за наших потомкох. Велька часц фотоґрафийох була виложена потераз на двох виставох: у Свиднїку (Словацка) и у Беоґрадзе, а у цеку и пририхтованє першей часци моноґрафиї о роботи керестурских „шветлописательох”. Прето нам кажди податок барз значни же бизме го публиковали вєдно зоз фотоґрафию. Особнє, алє и у мено цалого тиму котри роби на тим проєкту, щиро вам дзекуєм на потерашнєй помоци и поволуєм вас же бисце и далєй помагали одкриц нашу прешлосц, бо ю так лєпше зачуваме.

Огляднїме ше вєдно на свою прешлосц же бизме витворели залогу за будучносц.

 

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 77 раз, нєшка 1)