Подаруйме руску кнїжку

автор о. планчак сакач
330 Опатрене

Дарованє вше символични ґест, а сам дарунок символ. Дарованє комплексни социолоґийни феномен хтори ма свой одредзени смисел и улогу у каждим дружтве, як и причину прецо иснує. Од античних филозофох, та по нєшка людзе роздумовали о тим феномену.

Пиндар, старогречески лирски поета зоз 5. вику пред нову еру, гварел: „Кажди дарунок, гоч яки малючки, велїчезни кед є дати з любову”. Аристотел спатрал дарованє як универзалне людске справованє и думал же главни мотив дарованя подзековносц. 

Дарованє особна дїя, бо дарунок часц дарователя и його власней енерґиї, а приматель беруци дарунок бере и часц енерґиї дарователя, хтора ше преноши прейґ датого предмету, утвердзел у своїх виглєдованьох антрополоґ Марсел Мос.

Сучасни трошительни концепт ноши свойо правила, дзе дарованє, як и дакеди давно, и надалєй ритуал, алє ма иншаки смисел. Тренд заходноевропского дружтва диктує купованє за швета, а новорочна евфория нє вибера средства, окупирує нас и нє мож ше єй зопрец. През трошительни характер страцел ше смисел дарованя зоз чим ше страцела и його сущносц, а то любов. Нєшкайшей култури нє блїзке анї одреканє, та прето нєшка феномен дарованя треба патриц и през тоту призму.

Дарованє би требало буц интимна дїя, же би виволало чувство радосци и блїзкосци, бо добре вибрани дарунок указує же нам тота особа важна, же зме єй подзековни, та же зоз тим ґестом ми нєсебично даваме часц нас самих.

Пред наиходзацима шветами и пред дилему же цо подаровац своїм найблїзшим, нїґда ше нє погриши кед ше подарує квалитетну кнїжку. НВУ „Руске слово” и у тим пандемийским року змогла моци и обявела велї добри и квалитетни кнїжки, а облапююци шицки ґенерацийни возрости, од наймладших, та по найстарших читательох. Вибор богати и по рижнородносци жанрох, од публицистики, историї, по поезию и хронїку, а окреме бим визначела наш Руски християнски календар, хтори означує свою 100-рочнїцу од першого обявйованя, и у хторим обявени и репринт того нашого першого Календара.

И, вшелїяк, ту и два сликовнїци, „Фарби” и „Родзини”, хтори праве вишли зоз друку за наймладших. Сликовнїци богато илустровани, на квалитетним паперу, у красним формату, таки яки зме давно жадали мац, а сон ше нам витворел праве того року. На бокох тих сликовнїцох писньочки за дзеци наймладшого возросту же би на лєгки способ научели повесц розлични фарби и начишлїц родзину на мацеринским язику.

Добре написана кнїжка злучує красне и добре, вона може буц найлєпши приятель, може инспировац и едуковац. Вецейнїсти хасен нам дава кнїжка, прето за наиходзаци швета своїм найблїзшим подаруйме нашу руску кнїжку.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ