Подкаст моцни медий

автор Цецилия Надь
852 Опатрене

Поняце хторе находзи дом при вше векшей популациї то подкаст. За єден квалитетни подкаст найважнєйше же би постояла идея, потребно ю обдумац и розробиц. Подкасти у Сербиї рапидно пренаходза свою публику, вони тематизовани. Авторе нє маю циль же би их шицки слухали, алє публика хтора ше интересує за одредзену тему – то може буц векша, або менша заєднїца, завиши од ширини тематики. Прето подкасти зоз собу ноша моц и препознатлївосц. О подкасту, емисийох, темох и „Фабрики креативносци” пречитайце у шлїдуюцих шорох, а приповедаме зоз Александру Бучко, авторку хтора роби на розвою вецей подкастох.

Александра роби єден подкаст за Нєзависне дружтво новинарох Войводини (НДНВ) „Реаґуй”, вон настал початком 2020. року. Робота на тим подкасту ше интензивовала кед рушела позарядова ситуация у Сербиї.

– У рамикох НДНВ Интерншипу за младих новинарох уведли зме же би подкаст бул емитовани раз тижньово. Од теди зме вируцели, точнєйше до конца рока вируциме коло 45 епизоди, хтори тирваю трицец минути, а виходза стреду. Робя нас пецеро: новинарки и новинар. Затераз думам же подкаст у такей форми у Сербиї нєт, а то аналитични подкаст, тижньова аудио емисия хтора ше занїма зоз дружтвено-политичнима темами. Циль нам же бизме проблему дали твар и потрудзели ше пренайсц ришенє за тот проблем, або голєм указац на даяки други пракси. Указац на каждодньово проблеми зоз хторима ше зочуєме у рижних аспектох наших животох и виприповедац их през свидоцтва людзох хтори ше зоз тим зочую. Алє потим нє зохабиц людзох лєм же би видзели же проблем єст, алє им указац же постої и виход. Чи тот виход, або нагода за то уж у Сербиї, чи даґдзе у другей держави. То нова габа хтора вше популарнєйша, а вола ше Solutions journalism, односно новинарство ришеньох – толкує Александра.

„Фабрика креативносци” медий цивилного дружтва, а циль Фабрики обрациц повагу на теми хтори нє маю места у каждодньових медийох, алє и на жанри на хтори часто патриме як на „опрему тексту” – як, наприклад, фотоґрафию.

– Велї интересантни теми нє можу дойсц до вираженя, бо су нє политично, або дружтвено анґажовани, як цо уметнїки и їх робота, або людзе хтори робя на иншаки способ свою роботу. И нормално, любя ю. Нє лєм теми, алє и приступи ґу обробки темох. Тераз робим на єдним вельким проєкту хтори будзе зазберовац музичних и визуалних уметнїкох и давац им простор же би ше указали. Ту сцеме створиц праве єдну заєднїцу хтора ше заклада за квалитетну уметносц, а нє мейнстрим є. Тиж так, мала сом подкаст на тижньовим уровню „Урбани разґовори”, алє тераз ше сцем базовац на два други ствари: продукцию подкастох, обучованє людзох о тим формату, обдумованє подкастох за их роботу, гоби, бизнис и ширенє других формох подкастох хтори у нас, нажаль, ище вше нє таки популарни. У Сербиї зме ище вше базовани на форми интервюа, а звук нам дава вельо вецей можлївосци, лєм кед маме знаня и кед уключиме креативносц. Тераз, наприклад, робиме на креированю подкаста фикциї, односно кратких аудио приповедкох. Подобне як цо постоя радио драми, лєм и тоти подкасти як и други доступни на вимогу, у чим и предносц подкастох – гутори Бучкова.

Вона ше зоз своїм тимом намага, кед слово о продукциї подкастох, „Фабрику креативносци” окружиц зоз дизайнерами звука, креативцами, уметнїками и новинарами, и прето вше постої моцна екипа хтора ше може замишац до каждей тематики и пренайсц приступ хтори будзе одвитовац праве особом, або бизнисом хтори их анґажую. Дознали зме же прейґ „Фабрики креативносци” и други их можу анґажовац же би правели подкасти за нїх.

– Гей, праве так. „Фабрика креативносци” ше у своїм бизнис аспекту занїма праве зоз тим. Нє важне чи у питаню єдна особа хтора ма гоби, або медий, або тиж даяки бизнис. Подкаст барз добра ствар за правенє и змоцньованє заєднїци. Податки зоз швета (и зоз Европи) указую же вецей як 70 одсто слухачох хтори чую о даяким продукту у подкасту – вони го и купя. Прето же то нє доживюю як рекламу, алє як препорученє водителя подкасту, бо му веря, бо го часто слухаю. То барз вельке довириє, односно то барз моцна заєднїца. Прето подкасти представяю барз моцни медий за комуникацию зоз заєднїцу. И ту наступа „Фабрика креативносци”. Кед нє знаце направиц подкаст – технїчно, або идейно, ту зме же бизме вас посовитовали и технїчно и идейно. На концу, ту зме и за конєчну продукцию и пост продукцию подкасту – приповеда млада авторка подкастох.

За „Фабрику креативносци” можеме повесц же то файта нєвладового здруженя, точнєйше, перше реґистроване нєвладово здруженє, а потим медий.

– „Фабрика креативносци” як медий у априлу вошла до проєкту розвоя малих локалних медийох, хторе реализовал НДНВ з помоцу Irex-у односно USAID-у. Ту зме мешацами робели на розвою наших медийох, формованю заєднїци, а тот проєкт зме закончели зоз crowfunding кампаню #Tačkaokupljanja. Слово о кампанї хтора жадала обрациц повагу же нєзависним медийом, же би були таки, потребна помоц заєднїци. Квалитетне и обєктивне новинарство кошта, а заєднїца, кед же достава дацо од медийох, як наприклад нєзависни и преверени информациї, треба же би потримала тот медий хторому веря. Ми за тоти 10, односно 14 днї (пре технїчни проблеми) кампанї назберали вецей як 220 тисячи динари, хтори потим буду подзелєни на усовершованє тих пейцох медийох у аспектох хтори нам потребни. А то, у найвекшим числу случайох – людзе хторих бизме могли анґажовац, бо шицко сами нє можеме постарчиц – заключує Александра.

Циль подкасту створиц заєднїцу. Подкасти у швеце, а и у Сербиї, вше баржей прицагую публику праве прето же то аудио форма. То значи же подкаст мож слухац вше, у каждодньовей роботи. Прето и вельо особи провадза подкасти.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ