Єст людзох за хторих нє преувелїчано повесц же су живи леґенди. Людзе хтори створели час у хторим одрастаме и жиєме, гевти хтори направели рамик у хторим настало шицко цо ми нєшка видзиме як модерне и нашо.
Таки опис можебуц мож положиц и опрез политичарох, нормално нє на нїх думам, алє на уметнїкох. Политичаре приходза и одходза и наруцую свойо видзеня, алє филми хтори паметаме и патриме и двацец роки од кеди су направени, сами вибераме, поготов тераз кед нас нє огранїчує вибор ТВ каналох. Тарантино єден зоз тих режисерох. Просто нє можем вериц же то особа за хтору теорийно иснує шанса же би ю дахто з нас упознал, бешедовал зоз нїм, лєбо му сциснул руку. И тот режисер и далєй прави филми. И далєй можеме од нього обчековац голєм ещи єден филм. Демиюрґ ходзи медзи нами.
У тим тексту нє будзем бешедовац о його остатнїм филму, алє бим любел пойсц єден филм далєй. „Подлих осем” дакус менєй филозофски и дакус динамичнєйши од „Було то раз у Голивуду” и прето бим го баржей препоручел векшому числу людзох. Його остатнї филм єден з моїх наймилших, алє думам же ше може случиц же є дакому дакус допити. З другого боку, „Подлих осем” вельо живши, гоч и тирва скоро три годзини. Єден є од гевтих филмох зоз знаком питаня хтори лєци понад глави ґрупи людзох хтори заварти до єдней просториї.
Филм ше збува у єдним аналоґним чаше у Америки, на завятим брегу. Ґрупа людзох, хтори би нє любели буц вєдно у єдней хижи, понеже их розлучую рики креви, найду ше заварти у малим готелу зоз хторого нє можу висц, бо вонка шнїг так моцно веє же далєй од випросценей руки нїч нє видно.
До того готелу уходзиме зоз подобами хторих бавя Семюел Л. Джексон, Курт Расел и Дженифер Джейсон Ли. Вони ше дакус скорей стретли, на самим початку филма, у драже ґу готелу. Джексон и Расел „ловаре на глави” хтори чули єден за другого, алє су нє одушевени зоз тим же вєдно путую, а Дженифер Джейсон Ли улов Курта Расела хтору вон сце однєсц пред суд. Вон би нє мушел цагац свой улов живи, розказ гвари же свою награду достава гоч ю лапи живу, гоч мертву, алє вон трима же робота нє шме буц праве така лєгка. Нє радує ше же ту и його колеґа, бо би вон могол украднуц його улов алє, з другого боку, и Джексон ма свой улов з хторим є задовольни. А и вон нє трима же робота ма буц така компликована.
Вони уходза до готелу и там стретаю вшелїяки чудни особи, а ми патриме як тоти кавбойски фиґури розправяю дзе ше шицко и на хтори способ преклопели їх драги и преучуєме яки присмак то додава тей нашей ситуациї.
Тот филм нє єден з гевтих хтори возбудзуюци, прето же стално лєца авта и оганяю ше зоз подморнїцами, алє єден з тих хтори як дроти на гушлї хтори дахто жада зацаговац док нє пукню. Єден час ше лєм сциска ситуация и сциска. Покерски фаци зоз каменя, алє кажди крочай би могол буц гевтот пре хтори стол вилєци през повалу.
Фотомонтажа: Михайло Планкош