Под час корони вишиваю блузни на предай (II)

автор м. тамаш 26. октобер 2020

Найлєпши рецепт за красни и виполнєти живот и у познєйших рокох то активне старенє з отримованьом социялних контактох и пестованьом дружтвених активносцох або даякого гобия, же би ше шлєбодни час препровадзело зоз змистами хтори їх виполнюю и приноша задовольство. О тим ше пише, бо роки нє тайна. 

Познате же старши людзе маю и знанє и професийне искуство и вони, кед их служи здравє, гоч су у пензиї, вше можу дац драгоцине доприношенє нє лєм своєй фамелиї, алє и ширшей заєднїци. З нагоди мешаца октобра, хтори вшадзи у швеце пошвецени людзом старшим од 65. роки, побешедовали зме з трома активнима учаснїцами нашого културного и вирского живота, о тим як вони прилапели одход до пензиї и як орґанизовали свой живот у тих рокох.

Невенка Бобаль зоз Бикич Долу, як наставнїца биолоґиї робела у школи, потим як биолоґ у Олєярнї „Младосц” у Шидзе и дакус приватно на одкупу сої, за СДС, на контролованю квалитета. Мац є двох синох – Деян закончел польопривредни факултет, а Дарко мастер ґеоґрафиї и ма двох унукох, Стефана и Николу.

– Була сом порихтана за одход до пензиї, чекала сом же бим наполнєла наполнєла роки, бо сом роботу нє мала, була сом на Бироу за обезпечованє роботи и барз сом ше радовала же идзем до пензиї. З початку сом нє мала план цо будзем робиц, бо сом мала вельо роботи у обисцу, у загради, дзеци струдирали, мушела сом ше о шицким старац, алє з часу на час сом думала же и тому придзе конєц и цо вецка. Уж сом була активна зоз КПД „Дюра Киш” у Шидзе, ишли зме на єдну манифестацию женох и кед я то видзела, знала сом же подобне можем направиц зоз нашима женами у Бикичу и же нє мушиме ходзиц до Шиду представяц Шид, кед можеме наш Бикич  – гутори Невенка.

Здруженє женох „Бикичанки” основали 2009. року, почали сами робиц, участвовали на велїх манифестацийох Руснацох и у Сриме и вшадзи були успишни.

–  То мой живот виполнєло, бо сом остала сама без супруга, дзеци позакончовали школи… Ми скорей шпивали зоз Шидянками и кед зме у Бикичу основали свою шпивацку ґрупу то ми дало вельку дзеку за дальшу роботу. Думам же зме як здруженє женох вельо зробели, познати зме надалєко и дзе ґод пойдземе познаю нас по наших роботох, по наших традицийних єдлох, вишиваньох и наших тканих червених парткох. Мнє то нє чежко, з вельку дзеку робим и наздавам ше же будзем ище даєден рок, же здравє послужи шицких, бо нас єст дас 10 активних и гевти други ускоча кед дацо треба помогнуц – приповеда Невенка.

Пре епидемиолоґийну ситуацию зменшани активносци, у тим року „Бикичанки” були лєм на манифестацийох у Латярку, на „Мелодийох Руского двору” и на гуманитарней акциї „За малу Лану”.

– Шпивацку ґрупу нам водзи професорка музики Драґана Ґлувня Бабич, а за музику задлужени єй супруг Боян Бабич. Маме досц успиху и у шпиваню, видно же зме напредовали, видали зме и два цд, єден з Рускима народнима шпиванками, нашо стари шпиванки, а на другим Крачунски шпиваки и винчованки. Тераз порядно ходзиме на проби, рихтаме треци цд, рахуєме же то будзе зняте, бо маме вельку волю, а робиме то прето же би нашо дзеци, нашо млади, хтори тераз анї нє таки заинтересовани то слухац, и нє маю свидомосц же то їх, дакеди пожадаю слухац руски шпиванки, опатриц слики дзе здруженє було на наступох и рахуєме им то охабиц як нашлїдство най ше нє забудзе. Тот треци цд тиж стари руски шпиванки, хтори зме рихтали за манифестациї. За Фестивал у Дюрдьове вше рихтаме нови шпиванки и тераз маме 20 нови хтори знєєме. Шицко завиши од корони, чи то будзе закончене до конца рока, а чи на початку идуцого року.

Невенка участвовала и у Емисиї на Радио-телевизиї Сербиї „Кухня мойого краю”, на хторей крашнє представела Руснацох, нашу кухню, єдзеня хтори рихтаме за Вилїю, за Крачун и за Вельку ноц, нашо облєчиво, шпиванку, Бикич и Шид.

– Кед була корона, перша габа, теди кед зме нє шмели виходзиц, ми хтори маме прейґ 65 роки, ми у тот час вишивали блузни на предай. Сами трукуєме мустри зоз старих салветкох, плахиткох и блузни вишиваме на новим платну, так же зме нє правели нїяку павзу же нїч нє робиме. Рихтаме два файти блузни и туники, цо ше капчаю и нє. Тераз, 18. октобра зме у Новим Садзе були на отвераню предавальнї етно материялох „Нашо нашлїдство”, думаме и з нїма сотрудзовац и предавац прейґ Фейсбуку, дацо зме уж и предавали и уключени зме и до Женскей руралней мрежи Войводини, вони маю онлайн дутян и там посилам мейли зоз сликами и податками и рахуєме же ше и на тот способ дацо попреда. Наша шпивацка ґрупа роби, отримуєме и проби, бо нас цо шпиваме єст дзевец и чекаме же придзе час же ше годно пойсц и на манифестациї. Кельо можем, робим ище и дома, и у загради, причувам унукох кельо можем. Тераз нам остало таке робиц цо можеме.

(Опатрене 51 раз, нєшка 1)