Пол вика после школи

автор м.с./м.а. 30. авґуст 2015

У Руским Керестуре ше преешлей соботи зишли матуранти цо пред пол вика закончели основну школу у тим валалє.

Мож повесц же ґенерация народзена 1950. року найбогатша, бо ше теди у Керестуре народзело найвецей дзеци после войни – вецей як 120, и спочатку тоти школяре ходзели до штирох класох.

Найвецей з нїх остали у валалє, або ше одселєли до даєдного блїзшого варошу, алє єст и таких цо пошли гет до далєкого швета. Дзепоєдни ше  отамаль и явели з писемком же, ниа, нє можу припутовац на тот сход, алє же су у думкох зоз своїма парняками, як кед би того вечара у далєкосци чули керестурски штири дзвони.

На сходзе у керестурским ресторану ше вешелєло, танцовало, а найвецей – приповедало. Ша, було и о чим приповедац. Пред вецей як пол вика то бул єден швет, кед ше дзеци у валалє оганяли по праху, а тераз настал цалком други, швет компютеризациї и диґитализациї. Медзитим, дзецински души и школярски бриґи остали исти, можу то з искуства констатовац дакедишнї керестурски матуранти, бо векшина з нїх уж маю и унуки, та знова з нїма ходза до школи.

Пред двацец пейц роками бул перши сход тей ґенерециї, всоботу отримани други, а  дзепоєдни ше уж записали и на треци, же ознова приду, кед пожию.

(Опатрене 282 раз, нєшка 1)