Понукаю єй роботу и ту, и у иножемстве

автор Мая Зазуляк 17. октобер 2016

Татяна Дудаш зоз Кули указовала вельки потенциял одмалючка – у основней школи, а вец и у керестурскей Ґимназиї була школярка ґенерациї, а потим як студентка Фитомедицини на новосадским Польопривредним факултету доставала велї стипендиї, алє и награди – за найлєпшого студента єй департману, як и факултету, награду Новосадского универзитету, як и Дружтва за защиту рошлїнох Сербиї. То єй отворело драгу за мастер студиї у иножемстве, хтори закончує концом септембра, а док ше враци, чека ю уж и робота.  

Татяна пред двома роками пошла на мастер студиї зоз Оплеменьованя рошлїнох на Политехнїчни институт LaSalle до места Бове у Французкей. Там була перши рок, а потим влєце мала праксу на Институту за польопривреду и рибарство у Ґенту, у Белґиї. Други рок школованя предлужела праве у тей держави, на Универзитету у Ґенту, а тераз є на пракси на Универзитету Лайбниц у Хановеру, у Нємецкей, на Институту за ґенетику рошлїнох.

Slika3_1024x768– Обидва мойо пракси орґанизовани у сотруднїцтве зоз єдну голандску компанию хтора ше занїма зоз оплеменьованьом ружох. Тота компания ме анґажовала же бим за нїх поробела виглєдованє. Мастер програма баржей фокусована на праксу, а виглєдованя хтори робиме углавним у служби компанийох, хтори, вец, резултати хасную у своїх проєктох, и звичайно ше их нє обявює, алє ше их барз чува. Тема моєй мастер роботи „Ґенетична анализа одпорносци ружи на чарну пегавосц (Diplocarpon rosae) у крижаню медзи дзиву ружу Rosa majalis и заградкових ружох”. Концом септембра закончуєм мастер, а тераз ше ище нє плануєм уписац на докторски студиї, можебуц раз, кед ше укаже даяки интересантни проєкт  – гвари Татяна и здогадує ше як ше єй пред двома роками цалком нєобчековано указала нагода пойсц до иножемства.

– Пред конєц основних студийох, проф. Жан Пол Реноар зоз Французкей пришол обисц Новосадски польопривредни саям, а бул госц и на Польопривредним факултету. Спомнул моїм професором же вон орґанизатор єдней интернационалней мастер програми у Французкей и же є у процесу селекциї кандидатох. Теди му мойо професоре препоручели же би ме упознал и побешедовал зо мну. Тота розгварка прешла барз добре – представел ми мастер програму и можлївосци стипендованя, и предложел ми най пошлєм документи за апликацию. Достала сом стипендию Политехнїчного институту LaSalle, а тиж так и стипендию „Доситея” Фонда за млади таланти. Тиж так, компания ми плаци и окончованє пракси – толкує вона.

СЦЕ ШЕ ВРАЦИЦ ДО СЕРБИЇ

Як гвари Татяна, система образованя у Сербиї ше досц розликує од гевтей у иножемстве, бо ше у иножемстве нє учи зоз застареней литератури, єст вельо вецей пракси, а од студентох ше вимага же би роздумовали зоз свою главу… Заш лєм, Татяна вельо раз була похвалєна за свойо знанє хторе здобула у Сербиї.

– У нашей жеми ше кладзе фокус на репродукованє фактох. Испитни питаня конциповани так же нє глєдаю ришенє даякого проблему, алє же би ше повторело тото цо уж написане у кнїжки, лєбо цо професор гварел. Кнїжки хтори зме хасновали ту звичайно були застарени. У иножемстве нам литература була науково публикациї (нє старши як пейц роки) и призначки зоз преподаваньох. На испитох задаток вше бул даяки проблем, а од нас ше обчековало же бизме представели його можлїве ришенє, зоз предносцами и нєдостатками. Думам же таки приступ лєпши, бо охабя простор за повязованє и хаснованє цалого знаня и искуства. Нєт лєм єден точни одвит, нєт цалком нєточни одвит, охабя ше простор за дискусию – дума Татяна и визначує же дакеди после испитох од професорох доставала коментар же єй одвити за нїх инспиративни.

Slika5_1024x576– То значи же вони до теди нє роздумовали у истим напряме як и я, алє нє значи же мой напрям нє точни. Там чежко достац найвисшу оцену, а кед ше нє положи даєден испит, єст лєм єден поправни. Кед ше и теди нє положи, студент нє ма право предлужиц студиранє – толкує вона.

Татяна и у Сербиї доставала велї стипендиї, а як єдну з предносцох студираня у нашей жеми визначела праве тото же окреме добри студенти наградзени з окреме добрима стипендиями.

– Образованє у Сербиї доступне шицким хтори ше сцу образовац. Проблем же дакеди студенти нє досц информовани о шицких опцийох, конкурсох и наградох хтори ше им понука – наглашує вона.

Гоч ище нє закончела студиї, Татяна ма уж даскельо понукнуца за роботу, у Сербиї, алє и у иножемстве. Заш лєм, планує ше врациц дому.

– Думам же у Сербиї мож барз фино жиц. Можебуц финансийно нє так добре як у иножемстве, алє вшелїяк зоз вецей даякима дробнима задовольствами, хтори, у ствари, творя живот. Голандска компания зоз хтору сотрудзуєм ма представнїцтво и у Сербиї, та сом одлучела прилапиц їх понукнуце и пробовац робиц у нашей жеми.

КЕД ДАШ МАКСИМУМ, НЄТ НЄЗАДОВОЛЬСТВА

Татяна нїґда нє побановала же ше предлужела школовац у иножемстве, бо, як гвари, здобула вельо искуства, нє лєм професийного, алє и особного.

Slika 1._576x768

– Барз сом дозрела за тоти два роки, розширела видогляди. Сотрудзовала сом и сприятелєла ше з людзми зоз цалого швета, цо вельке богатство. Нормално, було и чежки днї, алє того єст вшадзи, гоч дзе да ше находзиме. Вше ше треба трудзиц и дац свой максимум. Кед даме максимум, вец зме сиґурни же зме дали шицко од себе и нєт места за нєзадовольство. Думам же ше нє треба сконцентровац лєм на будованє кариєри, треба будовац себе. Усовершовац ше у каждим смислу, интелектуално, културно, духовно. Нє досц мац лєм знанє о роботи, алє и даяки социялни схопносци, як витворйованє контакту, прегваркох, явне презентованє. Тиж так, треба мац интеґритет, буц у миру зоз собу и зоз шветом. Шицко то допринєше цалому успиху. Єдно сиґурне – квалитет вше виплїва, тото цо вредзи нїґда нє остава нєзамерковане. Труд ше вше виплаци – наглашує Татяна и за конєц совитує младим же би вшелїяк требали вихасновац нагоду за студиранє у иножемстве, кед ше им вона укаже.

(Опатрене 384 раз, нєшка 1)