Помедзи вельо актуални подїї, котри маю и конотацию знємирйованя наших чувствох кед у питаню наша национална припадносц, зоз правом ше обаваме кадзи нас то водзи. Дакедишнї и терашнї нашо институциї, зоз задачу пред державу на найлєпши способ представяц и оправдац достати средства од истей, може ше презентовац на рижни способи, алє ше исти вше зводза на уж давно випробовани проєкти и през дзешатки роки исти манифестациї, лєм указую же нас ище вше єст и же обчекуєме же нас таких препозна и сама власц.
Вшелїяк же достати средства вше менши и же сам квалитет манифестацийох муши церпиц, окреме театрална дїялносц, гоч тоти цо даваю средства вше наглашую же видвоєли за национални заєднїци вельо вецей як предходних рокох, гоч ище вше и вони сами нє знаю кельо нас то єст и хто шицко участвує у тим трошеню истих.
Менєй-вецей ми сами по истим ключу розпоредзуєме средства, кажда манифестация нє ма достаточно кельо плановала, та так иста вше вецей траци квалитет, гоч кельо ше орґанизаторе закладаю же би була цо лєпша и удатнєйша. Проєкти котри приходза зоз наших парохийох и зоз спортских здруженьох, звичайно нє потримани през сами предписаня и правилнїки, котри ище вше валидни у наших орґанизацийох цо розподзелюю средства.
Шицки тоти нашо орґанизациї з правом застарани же кельо буду доставац средства у чаше после попису жительства. Ми сами уж тераз зоз 95% можеме утвердзиц нашу численосц. На каждей нашей парохиї, у предходних дзешец рокох постої евиденция – народзених котри ше кресцели и прияли грекокатолїцку виру, кельо ше повинчали, кельо умарли, та и число гевтих котрим требало кресцене писмо же би ше виселєли. Кажда месна заєднїца ма число гевтих котрим послати поволанки на державни виберанки, та и тих котри ше на исти одволали. Сами добре знаме яки стан у наших школох и предшколских установох. На каждей парохиї маме евиденцию тих цо плаца руковину, як цо и фамелиї котрим пошвецени обисца.
Цо ше дотика висельованя и дочасовей роботи у иножемстве ту тиж можлївосц преверйованя нє компликована. У мишаних малженствох котрих єст вше вецей, вияшньованє о припадносци вельо завиши од самей розумней догварки у власним обисцу. Нам ше понука можлївосц и вияшньовац ше национално и вирски, и у формуларох пописовачох. Нєшкайша политична и економска ситуация тиж барз уплївує на нашу подзелєносц, як цо и сами историйни факти котри у нашей заєднїци нє пресудни у опредзельованю ґу припадносци. Вше вецей єст тих котри примушени скривац свою припадносц, а и тих котри ше вше вецей ганьбя повесц же су Руснаци.
На наших институцийох остава порихтац и витвориц стратеґию пре котру ше шлєбодно мож вияшнїц як Руснак. Нє будзе то анї кус лєгко, вельо завиши и од самей стратеґиї держави, та и самих пописовачох. Вельо раз при велїх народох виповедзена парола НЄ ПИТАЙ ШЕ ЦО ЗА ЦЕ ЗРОБЕЛА ДЕРЖАВА, АЛЄ КЕЛЬО ТИ ЗА ИСТУ ЗРОБЕЛ вше менєй ма тото значенє пре котре є здумана. Тераз ше вше частейше поставя питанє ЦО Я МАМ З ТОГО, та гоч котрей националней заєднїци припадам. То вироятнє и прето же политични и економски стан анї кус нє сиґурни. Каждому остава роздумац, каждому спрам своєй совисци принєсц одлуку, як цо и буц прешвечени же иста нє будзе на власну чкоду и самей заєднїци.
Єдно сиґурне, шицких будзе после попису менєй, а найвецей при самим векшинским народу. Кельо после того будзе значне держави же би мали национални заєднїци швидко нє щезли пре цалосне число жительства, укажу шицки гевти нови пременки през закони котри и сама европска заєднїца будзе меняц. Тим котри маю матични держави сама потримовка од нїх дава им сиґурнєйши обставини при вияшньованю, а и сама держава у котрей вони жию, ма вельо лєпше политичне и економске повязованє. Як очиглядни приклад то Мадярска и Словацка, а нє заоставаю вельо и други. Так ше чува идентитет и сама подпора у вияшньованю.
Цо ше нас дотика, мушиме буц свидоми же од нас самих завиши и наш идентитет, нїкого нє маме право обвиньовац за таку пошвидшану асимилацию и траценє идентитета. Обачлїве и тото же єст ище вше тих котри нє зоз нашей заєднїци, алє ю познаю, почитую, виучую и бешедую по руски правилно вецей и од нас самих.
Сам попис и вияшньованє одредзи и нашу дальшу драгу, окреме при младих, та так увидзиме и як зме годни очувац и кельо потераз забути права за котри ше виборели предходни ґенерациї. Єдно сиґурне, Руснак и надалєй будзе тот котри у себе чувствує дух прешлосци, фамелиї и вири.
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.