Посадзиц, чи купиц на пияцу

автор тах 15. април 2016

Дахто гвари же желєнява туня и же нє ю вредзи садзиц, кед за пейдзешат–сто динари мож купиц дацо з чого ше фамелия скоро може раз наєсц, алє єст и таких хтори твердза же воля кед им тоти сто динари останю у кишенки, а желєняву маю зоз загради.

Заградкарска робота дакому вельке обтерхованє и обовязка, алє є дакому праве задовольство и хасен у тих безпенєжних часох, окреме кед зна же нєодлуга будзе мац швижи и здрави плоди. Зоз дакус уваги зродзи ше праве тельо же би ше нє ходзело до предавальнї пре кажду желєняву до юшки, а кед ше загради пошвеци вецей уваги и кед ше ю поряднє допатра, мож и зашпоровац.

Искуснєйши у тей роботи надпоминаю же уж у фебруару мож рихтац заграду за шатву и садзенє желєняви. Хто може, прикарми жем зоз хлївским гнойом, цо може лєм допринєц доброму урожаю. Кед красна хвиля, уж штредком фебруара мож посадзиц ранши култури.

ПЕРШЕ ШЕ ТАРҐУЄ З НАШЕНЬОМ

– Звичайно перше преходза арпаджия, цеснок, гращок, ретхва, а тиж так и мархва и петрушка, тото цо людзе перше посадза, а тото ше и найвецей глєда – гвари Владимир Горняк, заняти у СТР „Любо”, єдним зоз местох дзе ше предава нашеня за желєняву у Коцуре.

Потим ту и шалата, огурки, карфиол, дахто посадзи и целер, алє менєй. Людзе звичайно до загради сцу посадзиц и кукурицу за пуканки, лєбо слатку кукурицу, та тарґовци маю и таке нашенє. После цибулї, цеску, гращку, ретхви, мархви и петрушки, шпинату и других културох хтори мож досц вчас посадзиц, кед придзе марец, а потим и април, у заградох уж посадзени желєна шалата и капуста, як и кромплї, карфиол и келераба.

У марцу мож купиц нашенє паприґи и парадичох, та посадзиц до вецей малих, лєбо єдней векшей судзини, же би виросло до пресадох хтори ше штредком априла пресадзує до загради. Теди ше уж садзи и пасулю, слатку кукурицу и кукурицу за пуканки.

Култури ше, иншак, садзи даєдну глїбше, даєдну плїтше, до шора лєбо до громадкох, алє за кажду важи исте – потребне ю досц залївац, же би цо скорей и лєпше зишла. Медзитим, кед сходзи желєнява, сходзи и коровче.

Нє позно по шатви, добре кажди дзень голєм дакус виплєц и окопац коровче. Особи хтори з рока на рок шею и садза, знаю розпознац коровче од желєняви, и твердза же нє треба дочекац же би заграда барз заросла, и же вельо лєгчейше поступнє допатрац желєняву, бо коровче вельо швидше вирошнє, як мархвочка лєбо цо уж посадзене.

Людзе хтори нє маю часу допатрац заграду, коровче опирскаю, алє валалчанє ше, кед слово о їх загради, праве зоз тим цеша – же їх плоди нє пирскани.

НАЙЧАСТЕЙШИ МАРХВА, ПЕТРУШКА И ЦИБУЛЯ

01 SID PROLECNI RADOVI U BASTI-OKOPAVANJE SALATEЗоз дакус уваги, заграда за хижу може влєце кажди дзень буц жридло швижей поживи, хтора орґанизму окреме пасира у горучавох. Уж у априлу мож виняц младу цибулю, зрезац даєдну желєну шалату, лєбо шпинату.

У валалє ище вше иснує звикнуце же ше до загради садзи файти хтори нашо людзе звичайно хасную кажди дзень у кухнї. Так у велїх заградох мож найсц кромплю, мархву и петрушку, цибулю, а друге дакус по менєй.

Мелания Вадаски єдна зоз тих хтори до загради садзи праве тоти, такволани основни култури, и твердзи же ше нє такой так виплаци, алє добре мац у обисцу своєй желєняви.

– Як би ше виплацело кед загради треба пошвециц тельо часу и уваги, а на пияцу єст, наприклад, готовей тунєймархви. Заш лєм, цешим ше же тото нашо нє пирскане и же є швиже. Нє садзиме на вельку поверхносц, а и єдна часц загради нам у хладку, та там желєнява нє ма тельо слунка кельо би требало. Цибулю, цеснок, мархву и петрушку обовязно, а посадзиме и кромплї. Огурки зме потераз садзели, алє их вше лапи пламеняча, та ми их вец, зґоднєйше купиц вєшенї, кед треба класц до дунца – толкує Мелания.

Вона потвердзує же желєняви треба досц уваги, допатраня и залїваня, а то и причина прецо занятим и завжатим людзом заграда углавним пуста.

ПИЯЦ ПОНУКА ШИРОКИ ВИБОР

Кед дахто векшину свойого часу препровадзи на роботи, а попри тим муши покончиц дацо и у обисцу, та охабиц час за приватни потреби и дружтвени живот, вец вельо лєгчейше одбегнуц до предавальнї та за пейдзешат динари купиц звязку мархви и петрушки, як садзиц и допатрац заграду. Попри предавальньох, валалчанє свойо кухнї зоз желєняву найчастейше подмирюю на пияцу.

Пияц понука досц широки вибор желєняви. Того цо уж спомнуте же людзе найчастейше хасную у кухнї, єст ище и найвецей – кромплї и цибулї на мехи, мархви и петрушки, лєбо желєней шалати.

У валалє єст вецей заградкарох хтори желєняву продукую у вельких пластенїкох до хторих вельо уложели же би були цо конкурентнєйши и же би людзом на пияцу перши понукли тогорочни плод.

Кед у питаню цени желєняви на пияцу, думаня ше розликую. Дахто твердзи же цени прилаплїви, же желєнява туня, и же ю нє вредзи продуковац кед за пейдзешат, сто динари маш килу дачого з чого ше фамелия може скоро раз и наєсц. А заш, єст и таких хтори твердза же воля кед им тоти пейдзешат динари останю у кишенки, а желєняву кед найду у загради.

Правда, на пияцу у валалє єст велї продукти, алє наприклад, прокель, руколу, шпарґлу и подобни продукти хтори ше вше частейше находза у модерних рецептох з интернета, дзе ше зоз нїма подмирюю праве млади ґаздинї, у валалє чежко, лєбо аж и нє можлїве найсц.

Треба мац у оглядзе и же ше млади, и хлопи и дзивки, вше частейше одлучую за живот у варошу, дзе понукнуце желєняви ище векше. Медзитим, млади нє ридко од своїх зоз валалу до варошу однєшу паприґи, парадичи, цибулї, кромплї и друге цо мац и оцец посадзели у загради. Часто тоти плоди вельо смачнєйши як гевти цо ше их купи у супермаркету. Можебуц, бо су засмачени з окремну присмачку – родительску любову.

ФЕБРУАРСКА ЖЕЛЄНЯВА ИМ ПОДОЗРИВА

Своїм людзом зоз валалу людзе досц и веря, бо ше медзи собу познаю, алє менєй веря нєпознатим предавальньом. Парадичи, паприґа и огурка у фебруару на полїчки у предавальнї уж людзох нє можу нєсподзивац, алє ридко хто за нїх плаци троцифрову цену, а же би ше нє опитал же як вони уж дошли ту, кед вонка шнїг, кельо уж стоя, зоз чим су пирскани, и чи су нє ґенетски модификовани, кед су таки вельки и блїщаци.

najava ekonomija Kocur

(Опатрене 146 раз, нєшка 1)