Постали синоним за спорт при Руснацох

автор сас/апа 16. децембер 2016

Перши Спортски бависка под меном нашого славного спортского учителя Яши Бакова, отримани 1. авґуста 1992. року у Коцуре. Одбавени були турнири у малим фодбалу и шаху. До того часу то були спортски бависка НВУ „Руске слово”. Инициятива же би ше бависка отримовало зоз новим меном рушела зоз Руского Керестура. Од теди по нєшка отримани 25 спортски стретнуца. Шветочносц з нагоди ювилея отримана  у родним месце Бакова – у Дюрдьове.

После гашеня бавискох хтори пред тим орґанизовал НВУ „Руске слово”, инициятиву порушали ентузиясти повязани зоз Спортским дружтвом „Русин” зоз Руского Керестура. Перши Спортски бависка „Яша Баков” отримани 1. авґуста 1992. року у Коцуре. Отримани два турнири – у шаху и малим фодбалу. Идея була же би ше шицки Руснаци хтори прихильни ґу спорту и виказованю своїх схопносцох и на тот способ зблїжовали, упознавали и дружели. Резултати були важни, алє нє найважнєйши. Главне було друженє, а часто ше случовало, як и тераз, же на турнирох участвую и други народи и народносци.

Од теди по нєшка вельо того ше пременєло. Вшелїяк на лєпше.

  – У тих спортских бавискох сом активни вецей як осемнац роки. Вше гуторим же мож лєпше або поробиц, лєбо орґанизовац. Алє кед ше огляднєме одкеди ше почало орґанизовац спортски бависка хтори мали претаргнуце, очиглядне же вельо того поребене, а роби ше и далєй. Преламна хвилька була кед Национални совит препознал же спорт значни за розвой младих, алє и за друженє, бо то наисце красна нагода же би ше на єдним месце зишли людзе з вецей местох, видзели родзину, лєбо товаришох. Окрем того на змаганьох СБ „Яша Баков” участвую людзе рижних профилох нє лєм спортисти – гварел Звонко Салак, член Орґанизацийного одбору СБ.

НАША НАЙВЕКША СПОРТСКА МАНИФЕСТАЦИЯ

Кед слово о найвекшим успиху бавискох, наймасовнєйши були 1998. року. Теди отримани штернац турнири у дзевец спортских конарох, у шицких катеґорийох возросту и пола. Змагали ше седемсто учашнїки зоз двацец местох. Важне надпомнуц же бависка нє були претаргнути анї под час войни 1999. року дзекуюци Иванови Папуґови и подприємству ПАП–ИВИНҐ.

– Друга преламна хвилька була 2012. Року, кед наш Национални совит припознал улогу спорта у нашей заєднїци. Мушим повесц же двацец роки пред тим бависка орґанизовани, так повесц, „на дзиво”. Бависка ше зводзели на даскелї особи хтори ше догваряли и орґанизовали бависка. Як знали и могли. Призначовани и пороснуца, алє и опадованя у шицких поглядох. Од спомнутого року, тота пракса претаргнута. Бависка достали свойо праве значенє, постали институционализовани. Поставело ше правила бависка, уведло ше пропозициї. За 4-5 роки од поставяня одвитуюцих правилох, вельо нам лєпше и лєгчейше. Окреме кед слово о орґанизованю турнирох. Зявюєме ше як институция. Нєшка можем повесц же маме 16 екипни и 6 поєдинєчни турнири. До бавискох, так повесц, шицки места уключени, приходза нам екипи зоз Горватскей, а дакеди и зоз других державох. Но, мушим припознац же ище вше улога Спортских бавискох нє дефинована до конца. Наздавам ше же у часу пред нами и то будзе досягнуте. Тиж так важне же ше сходзиме и упознаваме  – гварел предсидатель УО СБ „Яша Баков” Иван Папуґа.

2-Bakov-08

БИСТА

На спомин велькей леґенди нашого спорту, у Дюрдьове оформена инициятивна ґрупа зоз цильом же би ше виробело бисту Яшови Бакови. Инициятиву позитивно оценєла локална самоупрва, та часц средствох за тоту идею и проєкт Дюрдьовчанє уж достали и можу очековац же будзе докончена зоз каси општини Жабель. З тей нагоди млади академски уметнїк, Иван Киш, скулптор зоз Дюрдьова, виробел прототип бисти Яши Бакова. Понеже проєкт ище вше на початку, конєчни датум законченя, як и место дзе ше бисту постави, ище нє одредзени.

Пред штирома роками Национални совит Рускей националней заєднїци препознал значенє Спортских бавискох, хтори штварцину столїтия мали значну улогу у нашей заєднїци.

– Конкретно, од 6. децембра 2014, року у Совиту оформене и меноване Роботне цело за спорт. Творя го пейц члени: Звонко Салаґ, Иван Папуґа, Юлиян Ковач, Борис Шайтош и Кирил Симунович. Єдну часц средствох доставаю од Совиту цо лєм инициялна сума. Другу часц доставаю од КУД-ох, Спортских дружтвох и локалней заєднїци. Одредзену суму доставаю и од спонзорох. Цо ше дотика инґеренцийох вони у рамикох їх примарного дїлокругу, значи орґанизованє бавискох. Кед слово о средствох хтори доставаю од локалних заєднїцох, ту обствини дзе яки. Нє шицки локални управи порихтани давац средства за нашо спортски змаганя и углавним су унапрямани на обезпечованє простору за їх отримованє. Но, приклад Општини Жабель, хтора видвоєла средства за поставянє бисти нашому спортскому учительоови, Яшови Бакови, можебуц же у часох хтори пред нами буду шлїдзиц и други – гварел предсидатель Националного совиту Рускей националней заєднїци Славко Рац.

ДВА ЗНАЧНИ РОЧНЇЦИ

Означованє значного ювилея, 25. рочнїци Спортских бавискох „Яша Баков” источашнє було и означованє 110 роки од народзеня леґендарного спортисти. Яша Баков народзени 9. децембра 1906. року у Дюрдьове. По законченей основней школи, школованє предлужел у Ґимназиї у Зренянину и Новим Садзе. У Риме ше уписал на Теолоґийни факултет, алє пошвидко ше врацел, та ше у Беоґраду уписал на Филозофски факултет и закончел на ґрупи Югославянска литература, сербскогорватски язик и французки язик. Дипломовал 1934. року.

Службовал у велїх местох тедишнєй Югославиї, а вшадзи за собу охабел глїбоки шлїди як добри професор, педаґоґ, писатель, спортиста и чловек. Бул єден зоз сновательох новинох „Руске слово”.

Шицки його источашнїки складаю ше у факту же Яша Баков ширел вельку позитивну енерґию и оптимизем. Праве прето коло нього вше було вельо млади особи хтори упивали кажде його слово, слухали його спортски совити на атлетских тренинґох. Такого го паметаю велї школяре и интернатянє Ґимназиї у Руским Керестуре зоз ґенерациї школского 1945–46. року.

З вельо любови и упартосцу преношел свойо атлетски искуства, а окреме у дисциплини, скаканє з палїцу. У тей дисциплини бул єденац роки державни рекордер и член репрезентациї од 1934. по 1937. рок, а пред осемдзешат роками, 1936. року, участвовал на Олимпийских бавискох у Берлину. Вельку любов ґу атлетики и спорту уткал до вецей як двацец кнїжкох. За тоту витирвалу роботу вецей раз го наградзели з високима спортскима и дружтвенима припознанями.

По його шмерци (1974. року), од 1977. року державним шампионом у скаканю зоз палїцу додзелює ше златни погар „Яши Бакова”.

2-Bakov-03

ШВЕТОЧНА ПРОГРАМА

После привитних словох предсидателя Управноґо одбору СБ „Яша Баков”, Ивана Папуґи, пречитана Баковова биоґрафия – „Яша Баков леґенда атлетики”, а потим указани документарни филм. Зняти є у продукциї Радио-телевизиї Нови Сад, далєких седемдзешатих рокох у хторим присутни на преслави шветочносци могли препознац шицки спомнути и одкриц нови прикмети Яшовей подоби и духу.

Безсумнїву, на шицких у сали филм охабел глїбоки шлїд и велї подумали (як автор тих шорикох) же чкода же и їм Яша Баков нє бул професор и спортски учитель. Насампредз же його слова виповедзени лєгко и на хвильку емотивно, мали, та гоч и на филму, вельку прицагуюцу моц. Таки упечаток, же би його слова шицки могли слухац ище длуго.

Шветочносц у сали дюрдьовского КУД „Тарас Шевченко” после проєкциї прикрашели и живи шведоченя Бакових школярох и тих цо го познали. Пан Йоаким Грубеня ше здогаднул часох, на початку седмдзешатих рокох,  кед бул член екипи гокеяшох зоз Руского Керестура и кед участвовали на єдним турнире у Суботици. Теди ше Керестурци нє преславели по посцигнутих резултатох, алє як надпомнул Грубеня, гоч резултати змаганьох були катастрофални, будзе паметац по велькей потримовки професора Бакова.

Професора Бакова у першей керестурскей Ґимназиї и часох преповадзених з нїм здогаднул ше його бувши школяр Дюра Латяк, хтори надпомнул же ше го здогадує як щирого ґу школяром, яґод кед бул їх пайташ.

Найбаржей ше го здогадує кед вєдно зоз школярами, медзи хтрима бул и вон, писали приповедки „Писмо мацери”, хотре як рубрика обявйоване у новинох „Руске слово”. Каждого тижня коло себе позберал школярох, єден тидзень дзивки, други хлапцох од хторих слухал гумористични приповедки котри им ше случели у интернату, а вец их зложел и зєдинєл до приповедки. Так родичи, у своєродним тижньовим звиту могли пренайсц свойо дзеци, бо им спомнути мена, без презвискох. Баков ше теди подписовал як Михал Єшеньски.

– Бул нєпреривно добродушни и вше порихтани нашалїц ше. Бул демократа як наставнїк, любели зме його преподаваня. Каждодньова пракса му були же би нас пред вечаром, кед би прешол час за ученє, водзел на пажицу дзе зме ше обеговали, шпивали и танцовали. Там зме ше крашнє дружели и були физично активни. Баков часто гуторел  – „Кед мам цибулї и сланїни, мнє вецей нїч нє треба”. Праве у вязи зоз сланїну, ниа, и єдна анеґдота. Раз ше случело же ше кандур уцагнул до интернатского шпайзу и жедол Бакову сланїну. Провадзели зме же хто нам краднє єдзенє и обачели зме спомнутого кандура. Оганяли зме го вєдно зоз професором Баковом и здогонєли зме го у порти керестурскей церкви. Було му пресудзене, алє и ми вєдно з нашим професором остали без сланїни –  гварел Дюра Латяк.

Спортске здруженє „Спортски бависка Яша Баков”, означуюци значни ювилей – 25. рочнїци отримованя як уж спомнуте мало свой рост, алє и опадованє. Було и препущеня, алє шицки минорни у одношеню на тото цо вони сполньовали у каждим месце дзе були отримани. То друженє, упознаванє, зблїжованє и отримованє нашого националого идентитета през спортски змаганя.

ПРИПОЗНАНЯ ЗАСЛУЖНИМ

На концу шветочней програми заслужним поєдинцом и спортским дружтвом подзелєни припознаня. На тот завод подзелєни три поєдинєчни припознаня заслужним дружтвом и медийом и шейсц поєдинєчни. Плакету СБ „Яша Баков” достали: Радио-телевизия Нови Сад, Фодбалски клуб „Искра” и Спортске дружтво „Русин”. Поєдинєчни припознаня достали: Янко Хома, Звонимир Ерделї, Здравко Бабич, Звонко Салаґ, Ярослав Виславски и Иван Папуґа.

2-Bakov-06

(Опатрене 3,575 раз, нєшка 1)