Пошвидко нови албум

автор С. Надь 25. октобер 2015

Зоз виводзеньом своєй музики Сашо Палєнкаш постал єден зоз найактивнєйших промотерох руского язика у Сербиї и иножемстве. За 20 роки активного занїманя зоз музику, самостойно и у рамикох ґрупи „Парадокс” видал даскельо ЦД-и − „Мак демони”, „Шлїди жита”, „Страсци”, „Вавилон”, а тераз роби на новим, хтори треба же би вишол по конєц рока.

Писнї хтори преноша интимни, критични, лєбо аналитични думки, та нєкомерциялносц характеризує музику хтору твори познати руски кантавтор Сашо Палєнкаш. Гоч, як гвари, його творчосц нє була вше прилапена, остал вирни музики хтора нє комерциялна, а його талант 2009. року препознали фаховци, кед зоз ґрупу „Парадокс” победзел на ФАМУС-у (Фестивал акустичней музики у Сивцу).

90-ТИ РОКИ − РОКИ ЕКСПЕРИМЕНТОВАНЯ

Спомедзи рижнородней сцени яка була 90-их рокох, удало ше му пренайсц музику на хтору ше познєйше упатрал у твореню.

− Тот период бул специфични, була актуална „Металика”, „Нирвана” постала популарна, та сом бул надосц прихильни такей файти музики. Опробовал сом ше у вецей жанрох, так же сом у єдним периодзе грал панк, алє и народну музику у локалним бенду. Зоз вежбаньом сом почал доставац идеї, та помали почал и самостойно твориц, писац тексти, музику, аранжмани, шпивац − бешедує вон.

Формовал бенд „Парадокс” 1997. року, хтори исновал по 2009. рок, а период активносци того бенду творел значну часц Сашового живота. На другей керестурскей мултимедиялней манифестациї младих „Дньовка” 1999. року грали и вони. Сашо од теди бул порядни учашнїк, а у єдним периодзе бул и орґанизатор тей манфестациї. Од 2001. року участвовали на ФАМУС-у, цо вимагало иншаки приступ у компонованю.

− Понеже ФАМУС уж бул афирмовани фестивал на хтори приходзели бенди зоз цалей Сербиї, школовани и искусни музичаре, мушели зме вецей робиц на квалитету музики. То и резултовало зоз албумом „Шлїди жита”, на хторим була музика хтору могло одграц и на акустичней ґитари. На шицких идуцих албумох музика хтору мож грац акустично, алє нє у „unplugged” вариянти − гвари Палєнкаш. „Парадокс” победзел на ФАМУС-у 2009. року и Сашо од теди порядни член жирия.

IMG_0807

СЛУХАЧЕ ВОЛЯ ЖИВИ НАСТУПИ

Сашо ше зоз писню „Каменє” 2005. року першираз представел и прейґ видеа, а одтеди на интернету поряднє пласовал числени видео клипи и споти, та так на своїм каналу тераз ма коло 180 видеа. У рускей заєднїци є єден з малочислених хтори правя споти за свойо писнї. Як гвари, правенє спота компликоване, прето же треба мац приповедку, найсц одвитуюцу локацию, сотруднїкох.

− Знїманє писньох вельке виволанє, понеже треба мац добру опрему, знанє, а заш лєм дакеди нє випаднє як треба. З другого боку, на наступох публики найважнєйша енерґия зоз хтору виводзач наступа. Видзи ше ми же мойо наступи прилапени. Думам же за мою афирмацию найзаслужнєйши интернет, а од медийох найвекши уплїв мала телевизия. Понеже ище вше єст людзох хтори нє хасную интернет, думам же треба голєм часц творчосци пласовац и прейґ наших медийох – гвари Сашо.

За три роки у Словацкей отримал коло 20 концерти, а наступал и у Заґребе. Даскельо раз грал у Шумадиї.

− Интернет ше указал як барз добри за повязованє людзох и промовованє рижних змистох, та так и зо мну почали контактовац людзе зоз местох одкаль ше Керестурци насельовали. Кед сом там пошол грац, нєсподзивал сом ше же людзе знали аж и мена моїх писньох, а на концерти приходзели мнє слухIMG_4967ац, а нє лєм прето же ше цошка случує. Нє вше шицки розумя, алє велїм барз интересантне чуц наш язик. Приємно сом ше нєсподзивал кельо кантавторска сцена розвита у Заґребе, дзе єст вецей як 100 кантавторох, медзи хторима постої „здрава конкуренция” – толкує вон.

Штредком 2014. року урядово вишол албум „Вавилон”, а уж у октобру Сашо пущел нову писню и зоз тим наявел и нови албум. За дзепоєдни писнї, як цо „Оче наш” и „Керестурски штири дзвони” направени и споти.

− Идея така же нови албум по жанру будзе як „Вавилон”, алє способ компонованя и аранжованя будзе дакус иншаки. Почал сом обрабяц писнї хтори нє мойо, а тиж сом дзепоєдни мойо ознова знял. Єдна з нїх и писня „Тебе”, хтору зме зняли 2003. року зоз Любицу Фечо. Медзитим, понеже зме теди нє мали добри условия за знїманє, церпел квалитет. Нєдавно зме ю ознова зняли, а тераз ю одшпивала Андрея Бики – гвари Сашо Палєнкаш.

Сашо припознава же зоз такого анґажованя заробку нєт, алє то способ живота на хтори останю красни памятки.

(Опатрене 82 раз, нєшка 1)