Правдиви ловарски приповедки

автор сас 4. децембер 2016

Нєдавно дюрдьовски ловаре орґанизовали традицийни такволани „пасуля лов” у котрим участвовали домашнї ловаре алє и їх приятелє, ловаре з околних местох. Фриштик бул у пририоди, а по приходу з лову у своїх просторийох шицки вєдно полудньовали. Тот дзень без друженя нє мож задумац, а добре познате же там дзе ше зиду ловаре, там наставаю ловарски приповедки.

Влада Горняк

Влада Горняк

Влада Горняк з Дюрдьова ловар од 1983. року. Одроснул на салашу, а дзекуюци басном котри му дїдо читал, полюбел природу и животинї. Прето постал ловар, же би бул у природи, з рику, древами, на воздуху зоз животинями…

– Барз любим провадзиц шлїди котри за собу охабя животиня. На сарню сом нїґда нє могол штрелїц, бо ю почитуєм. Ловел сом дзиви швинї, лїшки, алє нажаль, нє мал сом нагоду ловиц шакала (пес-лїшка). Вон прави вельки чкоди, знїщує фазанчата, заячата,  а барз є мудри, вше меркує, та го чежко уловиц – приповеда Горняк, хтори найволї ловиц фазани и дзиви качки, бо гвари же су швидки. Найвекше дожице з лову запаметал 1998. року, кед у новембру, на Михала,  ловаре ишли на дзиви швинї. З карабинами уловели шейсц дзиви швинї, а медзи нїма були и двастокилово.

– Були зме млади и шмели, а тераз кед на тото подумам, вообще ми нє шицко єдно, бо швиня або сцека, або бежи просто на чловека. Вона перше дакус застанє, копе з ногами до жеми, а вец ше розбегнє на особу котра опрез нєй. Ловар муши буц добре порихтани и швидки – гвари Влада Горняк, шведок тому же у лову єст вше интересантни дожица.

– Раз сарня виратовала  дзиву швиню, и я таке нїґдзе нє чул и нє видзел. Тоту подїю ше ище вше преприповедує, а случела ше пред двацец роками. У кукурици була дзива швиня, ловар  упар пушку на ню, алє у истей хвильки  опрез швинї пребегла сарня и з рогом заквачела ремень на пушки. На щесце, ловарови ше удало зняц ю, бо  би з ню ходзела хто зна докля – приповеда Горняк. Вон познати по тим же одвше любел мац добри ловарски пси. Мал пса Бена, нємецкого птичара, кратку шерсцу з хторим часто одходзел на змаганя. Два раз бул перши у Сербиї, а побиднїк бул и як резервни пес и перши у тей раси у Сербиї. Роками ховал, дресирал и предавал млади пси. Бена купел од Радоя Буґарского, познатого медзинародного киноложского судиї. Влада иншак и ношитель Стриберней значки Ловарского союзу Сербиї за доприношенє у лову.

ЛОВ И СПОРТ ЯК СПОСОБ ЖИВОТА

Найстарши активни ловар у дюрдьовским Дружтве то Чедомир Сазданич, народзени 1931. року. Того року  було пейдзешат шейсц роки одкеди є активни ловар. Кед престал бавиц фодбал, котри тиж любел, постал ловар. Любов спрам лову и природи нашлїдзал од оца и дїда,  и гвари же ловар нє може буц гоч хто.  Памета Чедомир велїх управительох ловища и по його думаню найлєпше у валалє руководзел Микола Мудри.

Чедомир Сазданич

Чедомир Сазданич

– Теди нїч нє хибело, и шицко було як треба. Микола барз почитовал закон и пораду. Вше гуторел же ловар муши буц порихтани, и муши мац самодовирия. Нє раз ше случовало и таке же дзива швиня вибегла з високого наду, а ловар скочел на древо… После войни нє було мунициї, та зме до пушкох кладли барут. Кед дахто штрелєл, так ше скурело же зме опрез себе нїч нє видзели. А  окрем добрей пушки барз важне мац и доброго пса – гвари Чедомир котри найволї ношиц ловарски калап на глави, алє з пирком, бо кед го нєт, гвари,  то нє прави ловарски. У обисцу ма свой куцик у котрим його опрема за лов, новини о лову и єден рог зоз сарнї котру уловел. Гвари же будзе ловар доґод годзен.

ДРУЖЕНЯ ОБОВЯЗНИ

Того року у дюрдьовским хотаре забранєне ловиц  заяци од першого децембра, так же єден мешац кратша сезона як скорей. Предсидатель Ловарского дружтва „Дюрдьов”, Владимир Остоїн, тоту одлуку оценєл як позитивну, бо очиглядне же их у дюрдьовским хотаре єст менєй. Пред седем роками и ярабици нє було, алє тераз ситуация цалком иншака.

Владимир Остоїн

Владимир Остоїн

– Тераз ярабици єст вельо вецей звекшана, а фазани єст досц, окреме прето же зме прешлого року до ловища пущели штиристо, а одштрелєни лєм коло осемдзешат – гвари Остоїн.

А пред двома тижнями ловаре орґанизовали традицийни такволани „пасуля лов” у котрим участвовали штерацец ловаре. Фриштик бул у пририоди, а по приходу з лову, полудньовали  варену пасулю. Друженє после такого дня, обовязне. Тот лов бул специфични и по тим же кажде з ловарох зоз собу до лову одведол и єдного ловара госца, та було госцох з Нового Саду, Петроварадину, з околних местох и зоз Сриму, а оддавна познате же ловаре з Валєва приходза до Дюрдьова  ловиц заяци, а  нашо, заш, до нїх одходза на фазани.

Того року дюрдьовски ловаре купели коло штири тони кукурици за жимске прикармйованє, справели места дзе буду класц солї, а з трох студньох у хотаре вицагую воду. Планую посадзиц и древка, прешлого року садзели вербово и дубово. Закончена и вибудов фазанериї котра у складзе з природу, бо ма природне жриддло енерґиї (соларни панели). Ловаре маю велї плани. После законченя ловней сезони, у фебруару идуцого року орґанизую седми Ловарски бал, у юлию маю свою славу, а вец и штварту „Ґулашияду”.

Того року маю и трох нових членох, младих ловарох. У поровнаню з Ловарским дружтвом у општини у прешлим року, дюрдьовске єдине ма исте число ловарох, шицки други маю менєй. У тим ше окреме цеша.

НА МЛАДИХ ШЕ ОПЕРАЮ

Ловарске дружтво „Дюрдьов” ма шейдзешат членох, од хторих трицец пейц активни. Надпатраю осем тисячи гектари, а орґанизую лов на дзиву швиню, сарнї, фазана, дзиви качки, препилки и герлїчки. У околних ловищох нєт лови на шицку спомнуту дзивину. Таке стан сиґурно пре лєс и корито рики Тиси.

Киноложска секция при дюрдьовским Дружтве праве пре таки обставини остатнї даскельо роки нє функционує, но старши ловаре ше наздаваю же ю подмладок ознова поруша.

(Опатрене 246 раз, нєшка 1)