Право на роботу

автор л. оноди 1. май 2020

Кажди рок на Перши май у швеце тисячи роботнїки протестую на улїцох и вимагаю векши права, а у нас традицийни котлїки, роштилї и „чевапи”. Медзитим, таки Перши май яки будзе того року, ище нє паметаме. Того року у Сербиї роштиль и котлїк рихтаю лєм гевти котри жию у хижи и маю двор. Шицки други шедза дома, патра през облак и щешлїви су кед маю пшичка, бо вец можу висц з обисца два раз през дзень.  Забрана рушаня тирва, праве прето же би ше людзе нє сходзели и нє ширели вирус корона.

Борба за права роботнїкох того року у циню епидемиї котра залапела цали швет. Велї людзе од марца нє ходза, лєбо вообще нє маю роботу. Шедза дома, бо позаверани подприємства у котрих були заняти. Тераз робя предавальнї, пекарнї, лїкаре, новинаре. Школи и дзецински заградки давно заварти, як и услужни дїялносци. Ресторани ше преориєнтовали, та поживу розноша по обисцох. Кажди викенд маме забрану рушаня. Людзе котри остали без роботи, остали и без пенєжу. Чекаю же би ше мири помали утаргли же би знова почали робиц. Страшне ше похориц, а страшне буц и без пенєжу. Влада обецала помоц поднїмательом котри нє зменшали число занятих за вецей як 10 одсто. Вони би требали доставац минимални заробок за занятих котри робя полни роботни час. Роботнїки котри робя на чарно, нє достаню нїч. Синдикати ше обаваю хто будзе контроловац поднїмательох и чи будзе малверзациї з тима минималцами? Нє видзела сом даяки наяви же держава помогнє и тим котри пре актуалну ситуацию остали без роботи.

Кед ше корона вирус зоз Китаю преширел по Европи, кед ше людзе позаверали до карантинох, а животинї и природа зявели там дзе их давно нє було, гуторело ше же швет вецей нє будзе исти. Тото нєшка гуторя и синдикати, по їх словох, после корони швет вшелїяк нє будзе исти, прето же богати буду богатши, а худобни ище худобнєйши. Нє маю исти права заняти у приватнїка и у державней служби. Фризерки, шнайдерки, други поднїмательки и поднїмателє од половки марца практично нє зарабяю. И нє маю за собу синдикат. Людзе котри продукую желєняву знашли ше, та приноша робу людзом на дзвери, же би им нє препадал труд и уложени пенєж. Отверанє пияцох им одлєгча, алє питанє кельо ше им уда наплациц укладаня, труд и роботу. Туристична сезона у жемох у околїску, дзе велї нашо людзе у сезони зарабяли шумни пенєж, тиж под знаком питаня. Кеди госци годни присц до готелох, чи буду робиц ресторани и кафичи, чи им того лєта вообще будзе потребна роботна моц з нашей жеми?

И по тераз права роботнїкох у нашей жеми були на склєняних ногох. Ґлобална пандемия микроорґанизму, окрем людским животом и здравю, начкодзела и правом роботнїкох. Прето би ше од того року  Медзинародне швето роботи требало означовац як пред 134 роками, дзе би ше мушело вимагац право на достоїнство и роботу, котри под час пандемиї так лєгко и швидко скапали.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 69 раз, нєшка 1)