ПРЕДАЦ КРАВУ, ЧИ ШЕ НАЗДАВАЦ ЛЄПШОМУ

автор тах 25. май 2016

Зоз статкарством и продукцию млєка занїмаю ше коло 20 обисца у Коцуре хтори тримаю коло 200 крави дойки. Чежки обставини, мала цена млєка, коло 25-30 динари за литру, и вшелїяки одношеня держави и приватнїкох ґу малим продуковательом часта причина прецо хлїви у валалє вше празнєйши.

Роками назадок, у Коцуре вецей млєкарнї одкупйовали млєко. Валалчанє сотрудзовали з дакедишнїм „Сомболедом”, Новосадску млєкарню, меншима приватнїками, як и млєкарню „Дана” зоз Вербасу. Кед нє одвитовали условия у єдней млєкарнї, прешло ше до другей. Як час преходзел, подприємства заверали одкупни места. Остала лєм „Дана”, хтора нєшка у Коцуре ма монопол у одкупйованю млєка.

ОСТАТНЯ КАПКА У ПОГАРЕ

Статкаре зоз чежку роботу свойо хлїви конєчно наполнєли з вецей кравами дойками. Поносовали би ше на цену млєка, алє су цихо, бо маю бриґу же чи одкуп наисце будзе сиґурни.

– Плановали зме ище укладац, а тераз ше уж барз предумуєме. Зоз таким одкупом, може ше случиц же ютре нєт дзе предац млєко, я нє знам чи вообще вредзи далєй плановац – поносовал ше Звонко Русковски. – После тельо рокох видзим же ми ше вше баржей завера тоту драгу, и вше менєй верим же ше дацо пременї. Наисце, тельо ше наздаваме и чекаме, а з рока нарок вше баржей прицискаю.

И други продукователє млєка у Коцуре ше пред двома тижнями зочели зоз нєкаждодньову ситуацию. После вше шорових резултатох анализованя млєка, велїм продуковательом зоз „Дани” сцигли резултати у хторих писало же їх млєко ма нєдопущене количество бактерийох и же ше одкуп претаргує на шлїдуюци 10 днї.

Парасти ше одразу нашли у безвиходней ситуациї и нє знали кадзи з такима количествами млєка.

По вицеку претагнуца одкупу, резултати млєка були ознова добри, и одкуп предлужени. Управнїк млєкарнї „Дана” Милорад Пудар за „Руске слово” толкує же млєкарня нє може одкупйовац нєодвитуюце млєко, и же зоз тим претаргнуцом дали статкаром часу же би злєпшали квалитет свойого продукта.

– Направели зме корективни мири пре квалитет млєка. Квалитет млєка нє одвитовал стандардом. Конкретно зме каждому од нїх гварели у хторей часци им млєко нє добре. Бо, нє можеме анї ми одкупйовац и правиц готови продукти, кед нам нє одвитує сировина, и дальши процес продукциї нє може буц адекватни – гварел  Пудар.

После даякого часу як одкуп млєка знова урядово почал, пред даскельома днями ознова є претаргнути пре подобну причину.

ПАРАСТОМ ПОДОЗРИВИ РЕЗУЛТАТИ АНАЛИЗИ

Медзитим, парасти прешвечени же тоти анализи нє точни.

– Як можлїве же пред претаргнуцом одкупа млєко було добре, вец одразу мало вельо бактериї, а потим кед ше предлужело одкупйовац млєко мало барз мало бактериї, кед я през цали тот час нїч у продукциї нє пременєл? Уж вецей роки хаснуєм исте дезинфекцийне средство и пред и после доєня, и на доїлкох – гвари Русковски.

Таке становиско ма и Миле Черан, хторому тота подїя була капка хтора преляла погар, та одустал од статкарства.

Миле Черан

Миле Черан

– Плановал сом ше прешириц на 30-40 гарла, алє цошка превагло и попредал сом шицки крави. Мирнєйше будзем спац. Нє мам проблеми же чи наютре приду по млєко, чи нє. Голєм кед би явели же така и така ствар, знайдзце ше. Гварели ми же доїм лїчени крави, а крави ми здрави. Нє знам цо тераз будземе робиц. Посадзел сом малини и ягоди, та ше дакус ґу тому обрацим, нє знам як будзе, алє будзе лєпше як тото потераз – бешедує Миле.

По його думаню, нєодлуга и други млєкаре у валалє законча як и вон, окреме же пошвидко ма буц дошлєбодзени увоз млєкa без царини, хторе будзе туньше як домашнє.

Ґу тому, велї млєкарнї ше одскорей опредзелюю увожиц млєко у праху, бо им так туньше як одкупйовац домашнє млєко.

ЧИ ИНДИВИДУАЛНА ПРОДУКЦИЯ ЄДИНА АЛТЕРНАТИВА?

Статкаре твердза же окрем премиї седем динари по литри, хтору дава держава, кед ше виполнї условия у количестве, єдине у чим ше чувствує єй помоц. Статкаре хтори заведли (уматичели) свойо гарла, маю право и на субвенциї 25 тисячи динари по гарлу за рок, медзитим, тото приноши и рижни даваня, администрацию и вшелїяки други проблеми.

Леонка и Сашо Скубаново ше складаю же закони и правила хтори ше муши применьовац маю нєдостатки.

– Тоти закони яґод кед би писал дахто хто нїґда у хлїве нє бул. Вони вше починаю якош „од верху” кед пишу закони. Место же би помагали малим статкаром же би були векши, вони помагаю вельким, же би були ище векши. На концу, вельки продукователє цалком задавя малих – толкує Сашо.

Леонка Скубан

Леонка Скубан

Скубаново прешвечени же би нє могли вижиц кед би млєко ношели до млєкарнї. Одкеди зоз шицкого свойого млєка правя млєчни продукти, гваря же заробя два раз тельо кельо би заробели кед би предавали нєпреробене млєко, алє двойнїста и робота.

– Нє можеме повесц же добре, ша и ми вельо раз думали же розпредаме шицко, алє нє знали бизме цо друге почац. После длугшого часу зме здобули стаємних купцох и затераз нам крашнє идзе. Медзитим, таке же, поведзме, нє можеме виплановац даяке лєтованє, лєбо дацо подобне. Нє лєм же нєт пенєжи, нєт анї часу. Вше зме у роботи – гвари Леонка.

Скубаново єдни з ридких хторим ше удало вибориц зоз конкуренцию на тарґовищу, бо як одкуп млєка менши, так ше преходзи на алтернативи.

БАКТЕРИЇ У МЛЄКУ

Пре зявенє бактерийох у млєку, ветеринар зоз Ветеринарскей станїци Коцур Воїслав Димитриєвич потолковал:

– Число бактерийох у млєку одредзує углавним гиґиєна. То нє хорота, алє механїчни нєчистоти. Треба лєм дакус водзиц рахунка, то мож ришиц за дзень два. Значи, потребне лєм дакус лєпше умиванє вимня, кантох, и дезинфекция апаратох за доєнє.

ИСКУСТВА СТАТКАРОХ

Ruskovski Zvonko i Tanja (3)Звонко и Таня Русковсково першу краву купели ище пред 11 роками, кед держава за перше, та и друге народзене дзецко, даровала одредзени пенєжни средства. Тримали седем крави хтори нє уматичели, и дньово продуковали коло 60–100 литри, хторе кажди дзень предавали до млєкарнї „Дана”. На мало продуковали и млєчни продукти. По найновших информацийох, Звонко Русковски одлучел же нє будзе вецей тримац крави.

Сашо и Леонка Скубаново тиж зоз державних пенєжох за народзенє дзецка купели два буячки, а потим од Сашового оца достали и першу краву пред 10-12 роками. Потим докупйовали крави, и тераз продукую коло 100 литри млєка дньово. Млєко предавали, алє после одказу одкупйовача обрацели ше ґу индивидуалней продукциї млєка хторе розноша на хижни адреси, як и млєчних продуктох, цо каждодньово предаваю на пияцу у Вербаше.

Оцец Милета Черана ше занїмал зоз статкарством, а уж коло 15 роки и вон. Донєдавна тримал 20 крави дойки, а млєко предавал до млєкарнї „Дана”. Розчаровани зоз цену млєка и нєсиґурним одкупом, после глєданя других алтернативох, розпредал шицки крави и ище вше нє зна цо далєй.

(Опатрене 109 раз, нєшка 1)