Пременки буду у наиходзцих дзешец рокох

автор м. тамаш, фото в. вуячич 24. новембер 2021

Буду ше меняц способи на хтори ше продукує, прерабя,  предава и конзумує єдзенє, а шицко ма за циль защиту животного штредку и здравя трошительох. Будземе ше спатрац и присподобйовац, а важне шицко тото мац на розуме и прето же продукти з ЕУ можеме и нас куповац.

Зоз пошвидшаним звекшаньом числа жительох на швеце, поживова индустрия постала єдна з найпрофитабилнєйших индустрийох. Продукователє прето нєпреривно находза нови способи же би зменшали трошки продукциї и посцигли максимални профит. Нажаль, даєдни зоз тих способох то и спреведаня у вязи зоз поживу. Тот термин, спреведаня у вязи зоз поживу, хаснує ше же би ше потолковало нароком дїлованє подприємства, або поступки поєдинца, хтори ма за циль спреведнуц купца и посцигнуц нєоправдану предносц на тарґовищу, а хторе постало вше розширенше у Европи и у цалим швеце.

Европски парламент (ЕП) 20. октобра вигласал Стратеґию „Од поля по стол” за праведни, здрави и еколоґийно прилаплїви поживови состав. Тота Стратеґия облапя 27 законски предлоги и политики, хтори у наиходзаци дзешец рокох буду меняц способи на хтори ше у Европи продукує, прерабя,  предава и конзумує єдзенє, а шицко ма за циль защиту животного штредку и здравя трошительох.

По анкетох, хтори окончени пред приношеньом стратеґиї, вельке число трошительох ше вияшнєло же потребне же би продукти хтори ше кажди дзень конзумує були детально описани же би їх декларациї були цо яснєйши. Медзитим, єдина адреса зоз хторей ше явела одредзена файта одупераня то польопривредни продукователє. Вони пробовали тоту Стратеґию направиц флексибилнєйшу, кед слово о цильох за зменшанє хаснованя пестицидох и антибиотикох, прето же би, по їх словох, редукция тих компоненетох приведла до зменшаня продукциї поживи.

Як за Бизнис.рс гутори посланїца Европского парламенту и членїца Одбору за польопривреду и защиту трошительох Биляна Борзан (зоз Горватскей), свидомосц гражданох о тим же ше околїско пошвидшано знїщує, о чим шведоча шлїди пестицидох у жеми и води, керченє лєсох пре садзенє польопривредних културох и подобни зявеня, мотивовала Европску унию же би принєсла тоту Стратеґию.

– Продукция, преробок, пакованє, превоженє и предаванє поживових продуктох барз вплївую на околїско. Же би ше осиґурало же би нашо фундаментални ресурси – жем, вода и воздух остали плодни, здрави и чисти, нужни преход на отримуюци способ продукциї поживи у цалим продукцийним ланцу – наводзи Борзанова.

ВЕЛЬО ЄДЗЕНЯ ШЕ РУЦА

У ЕУ ше рочнє руци вецей як 90 милиони тони поживи, од чого аж дзешец одсто пре нєрозуменє терминох тирваня, бо трошителє мишаю ознаки „за хаснованє по” (употребљив до) и „найлєпше похасновац по” (најбоље искористити до). Кед слово о першей ознаки, датум хтори ше находзи на пакованю означує датум вицеку термина тирваня, а кед слово о другей ознаки, робу ше може хасновац и после датума хтори ше находзи у амбалажи, так же тоти одреднїци по новим буду яснєйше дефиновани.

Тиж так, уводзенє поживових профилох ма за циль застановиц потерашню праксу кед ше нєздрави продукти означує як здрави, або же маю благотворне дїйство на орґанизем, як на

приклад чоколадни напої за дзеци, на хторих пише же маю калциюм хтори здрави за косци.

– То манипулациї хтори трошителя прешвечую же купує здрави продукти, алє стварносц иншака – спозорює Борзанова.

ЗА ПРЕМЕНКИ ТРЕБА ЧАСУ

По єй словох, план ЕУ же би ше по 2030. рок  зменшало хаснованє пестицидох и антибиотикох у польопривреди за 50 одсто, а же би поверхносци под еколоґийним допатраньом були звекшани за 25 одсто. Медзи першима пременками на дньовим шоре будзе декларованє польопривредних продуктох, з цильом же би ше трошительох подполнєйше информовало о составу, походзеню, поживносци (хранљивост) и способе продукциї поживи.

– Гражданє жадаю и маю право знац вецей о поживи хтору купую и то им нєодлуга оможлївиме. За даєдни продукти нє будзе досц написац же походза зоз ЕУ, алє ше будзе мушиц положиц точну жем походзеня. Продукти хтори маю вельо цукру и други нєздрави состойки, вецей ше нє зошме рекламовац як здрави, а термини тирваня  продукта, хтори збуньовали трошительох и доприношели же би ше єдзенє вельо руцало, буду поєдноставени – гварела вона пред уводзеньом  вименкох у наиходзацим 2022. року

Як потолковала, главна пременка одноши ше на обовязне уводзенє ознаки поживносци на преднїм боку пакованя продукта. На нїх ше найдзе таблїчка зоз податками кельо єст масци, угльово гидрати, бильчки и то на ясни и розумлїви способ. Резултат шицкого требал би буц олєгчани вибор здравей поживи на основи бизовних информацийох. Тота обовязка нє одноши ше лєм на продукти зоз єдного состойку (маслинов олєй, мед), алє и зложени продукти, та и тоти цо маю защицене походзене и рецептуру, як цо шунка и кулен.

КУПЦИ ЧИТАЮ ЦО ПИШЕ НА ДЕКЛАРАЦИЇ

Векшина трошительох у анкетох виявює же им сиґурносц поживи найважнєйши фактор кед купую, же су застарани пре зявенє хоротох при статку и же ше боя же у єдзеню єст бактериї, або шлїди антибиотикох, гормонох и пестицидох.

Виглєдованя указую же вецей як 70 одсто купцох обраца увагу на декларацию на продукту, а 45 одсто з нїх дзечнєйше буду плациц вецей за квалитетнєйши продукт. Вименки означованя одноша ше на продукти на хторих пише же су домашнї, гоч су випродуковани зоз увежених сировинох. Продуковательом допущене же би хасновали увежени сировини, алє нє шму приводзиц купцох до заблудзеня.

 МУШИ ШЕ НАПИСАЦ ЖЕМ ПОХОДЗЕНЯ

 Наводзенє жеми походзеня тераз обовязне за продукти як цо швиже и змарзнуте месо, риба, вайца, а зоз тоту Стратеґию обовязка будзе и за млєко, продукти з млєка и месо у преробкох и мед, хтори ше тераз декларує як „мишнїна ЕУ и нє-ЕУ” сировини.

 БОРБА ПРОЦИВ ЗАТИТОСЦИ 

Як єдну з мирох процив затитосци од 2022. року у ЕУ уводзи ше и обовязне означованє нутритивней вредносци поживи на пакованю и то на преднїм боку. Циль же би ознака була ясна, розумлїва и же би накратко потолковала декларацию о состойкох и так информовала хтори продукти маю лєпшу нутритивну вредносц, же би купци могли лєгчейше вибрац здравшу поживу.

 

(Опатрене 63 раз, нєшка 1)