Пренашол свойо коренї

автор Мария Афич 12. юлий 2015

Кед фаховци нєдавно поволали наших Руснацох же би чували фамелийни документи, фотоґрафиї, и шицко подобне цо шведочи о нашим живоце на тих просторох, здогадли зме ше на Михайла Провчия, пензионованого заставнїка першей класи з Руского Керестура и його фамелиї, хтори у цалей тей приповедки можу буц прави приклад.

Михал зачувал стари документи своєй фамелиї хтори шведоча о нашлїдзовню маєтку, о тестаменту, порцийни ришеня и подобне. Найстарши документи на мадярским язику,  ище зоз часох Австро-угорскей держави, зоз 1840. року, 1871, а вец и з початку прешлого вику од 1903, 1913. року по часи Другей шветовей войни.

Провчийово ше тиж можу похвалїц и зоз родословом своєй фамелиї хтори виробели пред даскельома роками. Очиглядне же за спомнуту роботу у фамелиї була велька заинтересованосц, окреме стари документи хтори ше нашли у  фамелиї.

– Кед сом пришол жиц до Керестура як пензионер 1997. року, од родзини по Провчийовим боку – Наталки Дудашовей, достал сом векшину старих документох дзе слово о мойому и єй дїдови и прадїдови. Вона то зачувала од своєй мацери. А поправдзе поведзено, уж у тих старших рокох почал сом роздумовац о своїх кореньох, поготов же сом ше врацел жиц на место дзе дакеди бивали мой дїдо и оцец – гвари Михал.

Шицки тоти документи Михал пожичел за виставу нашому Заводу за културу войводянских Руснацох хтору ше пририхтує. Но, як гвари, вон шицко будзе чувац, алє кед би бул формовани даяки национални архив, дзечнє би шицко дал же би ше тирвацо зачувало.

24-25 Provci-dokumenti 021

НА РОДОСЛОВЕ БУЛА ВЕЛЬКА РОБОТА

Пред даскельома роками Провчийово ше лапели до велькей роботи – правеня родослову, та ше нєшка шицко чува у Михаловим обисцу на паперу. Родослов подзелєл и родзини, док його дзеци таки документи чуваю и дополнюю у електронскей форми.

– Док зме жили у Бачкей Тополї дзе сом закончел активну воєну службу, 1993. року  сом наишол на кнїжку „Бечей у револуциї и войни” у хторей сом пречитал мена народних геройох Иринки и єй брата Владимира Провчийових. Заинтересовал сом ше  чи зме нє даяка родзина, та сом почал виглєдовац.

И так шицко почало. Нагварел сом и мойого брата Якима же би ше лапел до тей роботи, а придружели нам ше и нашо синове – його Борис и мой Ненад. Почали зме зазберовац  податки од нашей найстаршей родзини, у матичара и на парохиї. Найвецей ше анґажовал Борис хтори и фаховец за компютери, та шицки податки електронски обробел. Я ходзел по родзини, та сом ше вельо розпитовал, глєдал, зазберовал од нїх шицко цо ми ше видзело же нам будзе на хасен. Дошли зме и до найстаршого колєна.  Бул то Михал Провчи народзени 1798. року, и по шицким виходзи же вон бул мой прапрадїдо дїдо, (три колєна назадок после чукундїда), а я його шесте колєно. Тиж зме утвердзели же шицки Провчийово на тих просторох, походза од єдней фамелиї – гвари Михал.

Борис гвари же у їх фамелийним  родослову записани вецей як 700 особи.

– Кед интернет вошол и до нашого обисца, мнє и братняка Ненада, пренашли Провчивойо з Америки. Точно зме утвердзели же вони з нашого фамелийного стебла, а же їх у Америки єст аж два фамелиї. Єдна з Керестура, а друга з Бачинцох, а пошли там ище на початку 20. вику. Єдна з тих фамелийох винашла свойого предка Михала и на списку путнїкох за Америку,  а друга так подробно направела свою историю же до двох грубих албумох хтори  нам послали, позберали найстарши документи. Єден з нїх шведочи тиж о предкови хтори бул на списку путнїкох на ладї на хторей пошол до Америки.

24-25 Provci-dokumenti  014

 КАРТУ ЗАКАРТАЛ

Интересантне же  тот предок Самуил Провчи з Бачинцох, сцел пойсц на ладї до Америки, а случело ше праве так як на филму „Титаник”.  Купену карту мал Дюра Раґаї з хторим ше Самуил картал, та карту за ладю закартал. Так до Америки Провчи пошол под меном – Дюра Раґаї, а вєдно з нїм пошол и його син.

Зачувани и велї фотоґрафиї, податки, та аж и рецепти зоз старого краю хтори ше рихтало – паску, сирец, палачинки, пампушки, капущанїки – приповеда Михал.

Замерковали зме же нашому собешеднїкови помогла и його вояцка педантносц и точносц, цо и прикмета його професиї. Вон так чува и свойо ордени и документи, а тиж и вельо того цо го интересує о Руснацох, о Керестуре, чува прикладнїки „Руского слова” хтори нашлїдзел од мацери, алє и свойо, та и своїх дзецох, Ненада и Даниєли, хтори жию у Бачкей Тополї.

– Думам же нашо людзе нєдосц знаю о своїх предкох и нєдосц чуваю старину, а мнє жаль же сом скорей вецей нє дзбал о тим. Но, озда шицко тото покус приходзи и з роками – закончує наш собешеднїк, задовольни же му ше заш лєм удало вельо того дознац и зачувац о прешлосци, окреме о предкох його фамелиї.

 

(Опатрене 129 раз, нєшка 1)