Препровадзованє часу на интернету и дружтвених мрежох

автор Мария Горняк и Силвия Маґоч 11. май 2022

Тема и слова котри нам у остатнїм чаше одгукую у ухох и маме чувство же нам ше помали, алє сиґурно пендраю на главу. На даяки способ ше о интернету, його хаснованю и злохаснованю зна уж шицко, алє ситуация така же з числених пошлїдкох видно же чи го знаме як и кельо хасновац. Поставели зме младим даскельо питаня на тоту тему.

Хтори дружтвени мрежи хаснуєш?

А. Ч: Углавним Инстаґрам, Вибер пре школу и Месинджер дакеди.

М. Ю: Инстаґрам, Снепчет, Пинтерест, ТикТок кеди-нєкеди, Вибер векшином пре школу, Воцап и Твитер.

Л. И: Мам Вибер и Воцап.

В. П: Инстаґрам, ТикТок найвецей, а слабше Ют’юб, Фейсбук.

М. Ґ: Инстаґрам, Месинджер.

С. Б: Инстаґрам, ТикТок и Вибер, котри хаснуєм лєм за школу.

Цо провадзиш и робиш на интернету?

А. Ч: Звичайно ше дописуєм з дружтвом, тиж и зоз родичами на тот способ контактуєм кед ше маме дацо радзиц.

М. Ю: Патрим видеа, филми, читам кнїжки, дописуєм ше з дружтвом…

Л. И: Провадзим ,,Вулинизацию”.

В. П: Найвецей провадзим познати подоби, мими, намагам ше буц обвисцена з информациями и збуванями котри ше случую у швеце.

М. Ґ: Щиро, нє знам анї сам цо робим и провадзим  на интернету. Вироятно нїч окремне. :D

С. Б: Идзем шором, лєм трацим час.

Кельо часу дньово препровадзуєш на интернету?

А. Ч: Штири–пейц годзини.

М. Ю: Коло пейц–шейсц годзини.

Л. И: Посцерал сом шицки бависка з телефона, так же тераз нє вецей як 20 минути. Нє сцем трошиц час на таке.

В. П: За викенд препровадзуєм вецей часу, а през тидзень пре школу и ученє дакус менєй.

М. Ґ: Одприлики три годзини и думам же то досц.

С. Б: Коло штири годзини дньово.

Чи думаш же ши зависни/на од интернету?

А. Ч: Могла бим без телефона, алє сом ше звикла хасновац го и прешло ми до рутини стално преверйовац чи єст дацо нове, гоч нєт нїч.

М. Ю: Думам же нє, алє сом можебуц и гей. :D Ґенерално, думам же бим могла без того жиц, алє кед мам можлївосц хасновац таке дацо, чом да нє.

Л. И: Нє.

В. П: Гей, нє баш цалком од самого интернету, алє од технолоґиї, гей.

М. Ґ: Шицки ми зависни.

С. Б: Думам. Кед патриме реално, шицки ми зависни, лєм даєдни нє сцу то припознац.

Чи думаш же интернет добри?

А. Ч: Шицко завиши з котрого боку ше патри. Добри є пре повязаносц медзи людзми и доступносц шицкого потребного. Медзитим, нє добри є, бо часто саму себе влапим же патрим даяки видеа, а нє зробела сом дацо значне. Так же однїма увагу зоз значних, алє и каждодньових стварох.

М. Ю: Нє ма вельо позитивни боки, окрем же ши у контакту з людзми. Так же, векшином нє.

Л. И: Завиши за цо. За школу є добри и за тото го звичайно хаснуєм. Кед би ми телефон нє требал за школу, та бим го такой шпурел/ розбил.

В. П: Ма свойо и добри боки, а ма и подли. Добри тоти же нам даяки/ скоро шицки информациї дати „як на тацни”.

М. Ґ: По моїм думаню, интернет вецей нєдобри як цо є добри.

С. Б: Ма и добри и подли боки, як и шицко у живоце. У тим случаю, дакус вецей подли як добри, алє заш лєм шицки хаснуєме и провадзиме.

Чи биш пременєл/а дацо на интернету?

А. Ч: Огранїченє одредзеного змисту спрам рокох. Же би дзецом нє були доступни информациї котри нє предвидзени за нїх.

М. Ю: Посцерац даєдни особи з дружтвених мрежох и вообще интернету (Карлеуша, Kanye West и Julia Fox). Тиж и нашо медиї котри пишу о нєважних стварох (о риялитийох).

Л. И: Нїч бим нє менял. Най кажде патри цо сце.

В. П: Пременєла бим можебуц тото най медиї зменшаю дакус свой публицитет. Думам на рижни новини и висти котри ше приказує, алє су нєпреверени и векшина нєправдива, а наженю людзох на роздумованє и злєкню их.

М. Ґ: Нє мам пойма.

С. Б: Звикли зме ше уж, та бим нїч нє пременєла.

 

Цо о тей теми гвари школски педаґоґ Марина Дудаш

– Нащесце (або нажаль) нашо млади ше цалком уклопюю до процентох дзецох у Сербиї котри каждодньово хасную интернет, а котри виноши аж 98 одсто (одноши ше на возрост од 15 до 18 рокох). Дньово ше интернет хаснує просеково од три до штири годзини, алє нажаль, през викенд ше звекшує аж и до седем годзини дньово. То єден огромни проблем котрого млади нєсвидоми. Зоз препровадзованьом тельо часу на интернету, у велькей мири ше зменшує их физична активносц. Попри тим, нарушую свой вид, моторику пальцох, а и сама похребцина ше деформує пре найчастейше вилєгованє под час хаснованя мобилного телефона т. є. интернета. Кед би ше мобилни хасновал лєм за воланя и СМС порученя, у велькей мири би ше шицко тото зопарло. Найвекши проблеми котри бим видвоєла то же дзеци нє розлучую прави, або правдиви информациї од тих цо ше нароком погришно пласую. Часто их час на интернету препровадзени цалком безсмислово. Шицки информациї у каждей хвильки доступни шицким, без гранїци, без цензури, а пласую нєморални ситуациї, а окреме особи на котрих ше нєшкайши млади, окреме дзеци у початней фази пубертета упатраю.

Интернет сам по себе барз мудра и хасновита ствар. Я би перша нє могла задумац свой живот и роботу без нього. Алє як цо ше у шицким муши буц умерени, так и у хаснованю интернета и його змистох котри понука. Дакеди анї нє нательо важне кельо часу ше препровадзує на интернету, алє способ на котри ше препровадзує. Млади, будзце мудри и мудро хаснуйце свой час котри маце – совитує Дудашова.

(Опатрене 36 раз, нєшка 1)