Пресадзованє паприґи у Руским Керестуре пре хвилю дакус пожнї

автор Ан. Медєши 28. май 2021

Пресадзованє паприґи у Руским Керестуре, пре нїзши температури у априлу, того року почало кус познєйше як звичайно. Дзепоєдни паприґаре пресадзовац почали коло Кирбаю, алє векшина чекала вигоднєйши условия, та аж тих дньох пресадзованє у полним розмаху

Поверхносци под паприґу звекшую ше каждого року, нє лєм у Керестуре, алє и у околних местох як – Коцур, Лалить, Кула, Червинка, Савине Село …, а векшини тих  продуковательох центер за набавку репроматериялу и за одкуп праве Керестур.

После пресадзованя обовязка паприґарох будзе очувац рошлїну од хоротох и чкодлївцох, прикармиц ю за укореньованє, же би рошлїна змоцнєла, а после вельких дижджох ушлїдзел и бакар процив пламенячи.

ДИЛЕМА ЯК ПОСАДЗИЦ ПАПРИҐУ

Векшина продуковательох у Керестуре, паприґу садзи под фолию, а тих хтори ше опредзелюю за директне шаце до жеми, єст барз мало.

– У Ґосподїнцох, поведзме, векшина продуковательох директно шеє паприґу, а тиж ю и нє сортираю, нє пребераю ю. На вельки поверхносци им приходзи шлепер на польо, и обераю шицко шором. Ми ту вельо часу и пенєжи страциме, понеже робиме дзекеди и два раз исту роботу. На концу, кед ше порахує кельо ше страци часу, и кельо пенєжи ше да за наднїци, за пребераня, а часто друга класа анї нє ма таку подлу цену, питанє цо мудрейше – гвари Душица Орос, предсидателька Здруженя паприґарох.

Керестурец Желько Сабо, вецейрочни продукователь паприґи, того року ше по першираз опредзелєл паприґу посадзиц и на фолию и зоз директним шацом, и обчекує же на тот способ, за продукцию буду менши трошки

– Того року зме ше опредзелєли 2,5 гольта паприґи положиц под фолию, а гольт и пол зоз директним шацом. Хтора вариянта будзе лєпша, ище вше нє знаме, понеже того року зме ше першираз опредзелєли за таке садзенє. Но, даяка предносц би була у тим же ше пресаду нє муши окреме випестовац, нє потребни пластенїки, а нє треба анї роботнїкох за пресадзованє, гоч вони и так нє даяки трошок, прето же векши трошок то оберанє – гвари Желько и додава же так посадзена паприґа познєйше и доходзи, а як будзе з обераньом, ище ше нє зна. Вон гвари же и їх, як и других, того року слабша и помалши рошнє, алє вери же зоз добру прикарму и допатраньом паприґа будзе добра.

РОБОТНЇКОХ НЄТ, А НАДНЇЦА СОЛИДНА

– Робиме зоз роботнїками, и рахуєме же по конєц тижня бизме требали закончиц зоз пресадзованьом. Маме коло 20, 30 роботнїкох, та ше папрґу пресадзи за даскельо днї. Но, окрем паприґи, маме и пол гольта парадичи и пол гольта карфиолу, так же роботи єст – гвари наш собешеднїк, и додава же прешлорочни рок бул штреднї, алє и зоз родом и зоз цену заш лєм бул задовольни.

А кед слово о находзеню роботнїкох, окреме за оберанє, паприґаре часто праве же нєт роботнїкох визначовали як єден од векших проблемох. Заш лєм, наш собешеднїк Желько Сабо ше зоз тим нє склада, и твердзи же роботнїкох вше було и будзе, алє за тих цо дзечни пристойно заплациц. Но, з оглядом на тото же цена годзини на наднїци того року висша за 50 динари, та є тераз 300 динари, односно 2 400 дньовнїца за осем годзини, озда и продукователє и наднїчаре у тим найду рахунок.

(Опатрене 122 раз, нєшка 1)