Пре науку аж на други конєц швета

автор а. медєши 14. фебруар 2021

Кед пред вецей як штирома роками одлучел напущиц Сербию, и поглєдац перспективнєйше место дзе би могол достац нове и понукнуц здобуте знанє з обласци астрофизики, нє могол анї задумац дзе ше застанови. После мастер студийох у Австриї, а потим у Италиї, за упис на докторски студиї спатрал даскельо держави, а на концу свою мастер титулу пожадал „надбудовац” на другим концу жемовей кулї – у Австралиї. 

Роберта Джуджара з Керестура, однєдавна и доктора астрофизики на Свинбурн Универзитету у Мелбурну, ище зоз ґимназийских дньох велї паметаю як вредного и витирвалого школяра, жадного науки и нових сознаньох. И нє лєм тото, мал полно животней енерґиї, вше добри смисел за гумор и вше бул розположени за нови познанства и нови авантури. Дзекуюци такому характеру, Робертови ше ище теди шмишкала красна будучносц…

– Паметам же бул конєц октобра 2016. року кед сом после длугшого путованя на авиону зоз Сербиї, прейґ Aбу Дабию, после вецей як 24 годзинох, конєчно сцигол до Мелбурну. Спочатку ми требало часу звикнуц ше на иншаку каждодньовосц – на часову розлику од 8-10 годзини, на лєто у януару и жиму у юлию, на славенє Крачуна и Нового року на побрежйох, облєчени у кратких рукавох, та аж и на положенє мешаца и согвизд’я хторе цалком наспак обрацене як у Керестуре. Но, заш лєм, подучени з позитивним искуством студираня у Италиї и Австриї, з добру орґанизацию їх институцийох дзе нєт того же ци „хиби єден паперˮ, а уж сом у Мелбурну мал єдного колеґу зоз Сербиї, звикованє на Австралию прешло досц гладко – почина Джуджар свою приповедку о живоце на южней полулабди.

ДОКТОРСКИ СТУДИЇ

Докторски студиї у Австралиї, як потолковал Роберт, тирваю три и пол роки и конциповани су так же студенти водза свойо виглєдовацки проєкти без настави. Векшину часу студенти препровадзую за рахункаром дзе робя на своєй докторскей тези, а у цеку студийох, Роберт обявел и пейц науково роботи з хторима обишол и даскелї еґзотични места.

– Вшелїяк же ту нє було лєгко студирац, алє з добру орґанизацию и кед чловек упарти, мож „прежицˮ студиї. Ту ше, у сущносци, людзе єдни другим нє мишаю такой-так до роботи и нє постої роботни час. Поведза ци цо од це обчекую – же биш бул присутни на рижних схадзкох, семинарох, алє нїхто це нє будзе надпатрац або наганяц же биш бул у своєй канцелариї у одредзеним чаше. Роботни час себе сами плануєме, важне же би тото цо заплановане було и поробене. – толкує Роберт, и предлужує о наукових виглєдованьох на хторих робел под час студийох꞉

– Мой проєкт бул виглєдованє еволуциї ґалаксийох у ґрупох, окреме патраци на їх ґазовити состав, односно атомски водонїк. З оглядом на тото же ґаз потребни же би ше створели нови гвизди, тото нам указує на їх ступень еволуциї. Хасновал сом вельки радио-телескопи и знїмал тот атомски водонїк у одредзених ґалаксийох, а през роботу сом мал нагоду обявиц и 5 науково роботи – у трох сом бул главни автор, а у двох коавтор – визначує наш собешеднїк, хторого праве тоти науково роботи одведли перше до Япону, а потим и до Китаю, одкаль ноши окремни дожица.

ЖИВОТ У ЖЕМИ КЕНҐУРОХ

Живот у Мелбурну, як приповеда наш собешеднїк, цалком иншаки. Природа розкошна, людзе приємни, а дзе високи плаци, там и вельки трошки… Алє и попри тим, найвекше виволанє було звикнуц ше на рижни еґозтични животиньки.

– Такой по приходу до Мелбурну, у квартелю дзе сом жил, дочекал ме єден павук на облаку хтори мал коло 7 центиметри, и за мойо стандарди то було цошка барз огромне, алє Австралиянцом  то „домашнїˮ павук. Вони их аж анї нє забиваю, бо тоти вельки єдза менши, отровни пауки. Тиж, место когутох, будзи ме крещанє папаґайох и рижних птицох з велькима писками. Паметам же кед сом першираз чул єдну птицу на побрежю, випущовала барз чудни звуки, подобни як кед ше чловек нарату шмеє. Мушим припознац же сом од шмиху длуго нє могол присц ґу себе – здогадує ше Роберт.

О температурних розликох на сиверу и югу, приповеда же су вельки. Док на сиверу Австралиї температури преходза и 40 ступнї, на югу, дзе вон тераз, високи температури нє тирваю длуго, понеже их частейши дижджи швидко розженю, а жими благи и без шнїгу.

– У Мелбурну жими нє моцни, шнїгу нєт, досц заруциц лайбик, гоч стретам людзох хтори ходза и у жимских якнох. Вироятно одросли на сиверу, та им жимно и кед 20 ступнї. Но, заш лєм, зна и зажимнїц. Квартелї ту маю барз подлу изолацию, алє то цалком нормалне кед ше зна же су правени зоз дескох и рижних плочох. Прето вжиме чежко зограц квартель. У тей хвильки, ту у Мелбурну, влєце зна буц коло 38 ступнї, алє лєм даскельо днї, бо швидко приду дижджи, та вец приємнєйше. Но, нажаль, Австралия ма досц озонски дзири, та слунко пражи, а рак скори часте зявенє. Прето ше помаду за слункованє вше муши хасновац, гоч я тоту лекцию повторюєм каждого року. Нєдавно зме були на пикнику у єдним парку, було похмарене, та сом раховал же ме слунко нє лапи, алє сом ше, нажаль, спекол. Просто ше забудзем намасциц – приповеда Роберт през франту.

Окрем природи и нєзвичайних животиньох, Роберта приємно нєсподзивала и мултикултуралносц жительства, як и їх любезносц. Статистика указує же кажди штварти Австралиянєц народзени у иножемстве, а азиятох єст найвецей.

– Ту менталитет людзох наисце приємни. Поведзме, кед сом першираз одходзел до супермаркету, понеже ту нєт мали предавальнї як у нас, роботнїки на каси ше ми каждираз питали же як сом, гоч ме анї нє познали. Тиж, и на факултету, людзе якош лєгко починаю комуниковац медзи собу, и  наисце жадаю помогнуц – приповеда Роберт.

Живот у Австралиї, як гвари, нє тунї, алє за каждого єст достаточно. Просекова плаца у Мелбурну коло 4 000 долари, трошки живота вельки, алє кажде хто вредни може крашнє заробиц и добре жиц зоз своєй плаци.

– Моя стипендия була менша од просековей плаци у Мелбурну, алє єдна особа зоз нєй може цалком пристойно жиц. Була ми достаточна за квартель хтори ме коштал 800 долари, потим за режиї, интернет, ґаз, струю, воду и єдзенє хторе видзе коло 70 долари тижньово по особи, алє часто и дупло вецей, бо ту популарне исц зоз колеґами до ресторанох на полудзенки. А вше ми  остало и за трошок. У сущносци, стипендиї спод минимуму заробку, алє мож з нїх жиц – толкує Роберт,  и предлужує бешеду о квалитету єдзеня, зоз хторим ше ми, зоз Сербиї, так  цешиме.

– Правда же квалитет єдзеня слабши як у Сербиї. Желєнява и овоц ше блїщи, нє знаш чи є за єдзенє чи за украс, а орґански продукти скоро два раз драгши, алє су наисце смачни  – заключує наш собешеднїк.

Роберт у тей хвильки у процесу правеня новей визи и глєданя роботи, понеже  планує остац у Австралиї. Роботу глєда у aкадемиї як виглєдовач, алє и у индустриї, у обласци науки податкох (Data Science). И єдно и друге опредзелєнє му одвитує, бо уж  здобул вельо искуства у анализи рижних податкох и програмованя, а предлужи и зоз виглєдованьом ґалаксийох, та гоч му то будзе и гоби. У Сербиї нє бул штири роки, любел би присц до Керестура, алє ище вше актуална епидемиолоґийна ситуация  му очежує приход до тих крайох. Кед нє будзе Керестур, будзе Дизниленд, у каждим случаю, гвари, у планє єдно квалитетне путованє.

(Опатрене 337 раз, нєшка 1)