Привилеґиї привилеґованим

автор м. перкович 1. марец 2020

У Народней скупштини прилапени законски пременки по хторих ше женска квота на виберанкових лїстинох подзвигує на 40 одсто, а кандидатки лєпше позиционую на лїстинох, (место 3/10, як дотераз, будзе 2/5, цо сиґурнєйши розпорядок женских мандатох). Зоз тим ше, лєбо би так требало буц, звекша число политичаркох у Парламенту, евентуално и на позицийох одлучованя. Так би и Република Сербия, статистично, могла ступиц до дружтва державох з найвекшу заступеносцу женох у политичним живоце, гоч є уж тераз медзи 30 першима по тим критериюме.
Медзитим, чи векши и лєгчейши уход женох до найвисших политичних институцийох шицким женом, як менєй заступеней часци популациї, ґарантує лєпше положенє и права? Окреме же уж маме премиєрку, хтора голєм по трох критериюмох припада меншинским популацийним ґрупом. Єй по дачим можебуц лєгчейше и лєпше, алє нє видзим же би од того даякого хасну лєбо порозуменя мали и меншински ґрупи хторим декларативно припада. Видзим лєм же ше пре шицки „здобутки”, даєдни од нєй сами дистанцую…
Значи, чи ткв женски квоти наисце дацо принєшу женскому роду? Кельо рижни „ани брнабич, вєрици радети, зорани михалйович, маї ґойкович и ґордани чомич” потераз наисце допринєсли же би положенє женох у Сербиї було лєпше? Кельо оводи, у хторих пребуванє розумно кошта, отворени у їх мандатох? Чи ше дзеци з чежкима хоротами, лєбо вообще хори дзеци, наисце лїчи безплатно? Чи жени вецей нє муша виберац медзи фамелию и кариєру? Чи женска и хлопска плаца исти? Чи су ровноправни на конкурсох за роботне место? Чи жени у їх рокох вообще маю шансу и можу достац даяку роботу? Чи процент умартих женох од рака гарлочка плоднїци у медзичаше зменшани, чи зме по тим вецей нє медзи першима у Европи? Чи мацери хтори ше сами стараю о дзецох, вецей нє найхудобнєйша популацийна ґрупа у держави?
Одвити на тоти питаня гуторя же женски квоти, поправдзе, помагаю лєм тим женом хтори уж позиционовани, же би себе обезпечели сиґурнєйше место медзи хлопами истей тей политичней класи хторей и сами припадаю, покля шицки други жени зоз шицких других „нїзших” класох найскорей и далєй останю там дзе су. Политична класа обидвох полох очиглядно уж децениями анї нє зна, анї ю нє интересує нїч цо ше случує у каждодньовим живоце шицких нас других. Идеолоґия родней ровноправносци нє виходзи звонка рамикох пануюцей класи, вона нє зна за солидарносц. Тиж як цо нє постої анї даяка одредзена „женска политика” хтора функционує на уровню цалого дружтва и водзи рахунка о интересу шицких женох, без огляду з хторей класи, лєбо дружтвеному милєу припадаю.
Значи, женски квоти помогню лєм тим хтори уж привилеґовани. Ровноправносц, „женска политика” и други афирмативни мири наисце функционовац можу лєм на социялистичних основох, иншак су лєм мертве слово на паперу.

(Опатрене 49 раз, нєшка 1)