Припознанє и шицким шестром

автор м. афич 23. септембер 2021

Цали прешли рок шестри Василиянского чину, означовали ювилей 100 роки їх присутносци и служеня на просторох дакедишнєй Югославиї. И з тей нагоди, алє и з нагоди власного ювилею, 25-рочнїци монашеского живота як шестра василиянка, ш. Навкратия (народзена як Леся Пап) достала подзекованє од папи Франциска. 

Вихасновали зме єй нєдавне пребуванє у родним Руским Керестуре побешедовац о тей красней причини. Шестра Навкратия тераз жиє у манастире у Вуковаре, зоз ище двома шестрами, а попри служеня у грекокатолїцкей парохиї, роби як вироучителька нашим дзецом у Петровцох и Миклошевцох, и римокатолїцким у Опатовцу.

Опитали зме ше як дожила тото вельке припознанє, а вона одвитовала:

– Насампредз, барз сом була нєсподзивана и нє могла сом вериц кед ми шестри з Риму придали папово подзекованє. Я теди думала же ше вони зо мну шаля, перше сом мушела даскельо раз пречитац, и перше сом ше питала же котрей шестри то мам дац.

Я нє могла вериц, бо знам за кого ше рихтало документацию, т. є. я ю рихтала, алє шестри мнє за хрибтом, порихтали и за мнє. Но вец сом ше зрадовала, гоч сом го нїяк нє обчековала. Думам же то нє тельо подзекованє мнє, бо я нїч таке значне и вельке нє зробела у нашей провинциї, и таки припознаня ше додзелює лєбо шестром цо цали живот у манастире, або тим цо младши, як потримовка їх поволаню. Славели зме и 100 роки, та я то дожила и як подзекованє нашим шестром хтори починали нашу драгу, и уж кед нє могли вони, ми дожили подзекованє – скромна шестра и нє так анї дзечнє сцела бешедовац о себе.

Монахиня Леся остатнї роки жиє у Вуковаре, шестри там отримую и порая нашу грекокатолїцку церкву, водза и шпиванє и на помоци су парохови. Вона, як зме спомли, и вироучителька, та пририхтує дзеци и за першу причасц, а школску виронауку виклада школяром од першей по штварту класу у Петровцох и Миклошевцох, у Вуковаре даскельо роки за шицких парохиянох отримовала библийни годзини…

Понеже є наймладша у своїм чину, мала и интересантне дожице кед ю єй шестри предложели до монашеского мишаного хору на уровню цалей Горватскей котри пририхтал спот з нагоди нащиви папи Йоана Павла II. Як гвари, там дожила велї нови контакти, нове искуство, здобула нови знаня, а тиж було и потримовка.

Нє могли зме ше єй нє опитац як у єй окруженю випатра терашнї церковни живот у чаше корони, та одвитовала:

– Спочатку людзе були барз позлєкани, влонї ше анї до церкви нє шмело. Ми, шестри, сцели дакус помогнуц, та зме поведзме, на шлїдох давней традициї наших шестрох, цо рихтали за людзох у потреби, за Вельку ноц упекли мали пасочки, та символично и з другим паскалним єдзеньом, поодношели шицким вирним, як знак же су нє сами, же хтошка на нїх дума, же зме заш лєм заєднїца. И було то велїм барз значне – толкує ш. Навкратия.

Додава свойо видзенє и монашеских поволаньох и вообще терашнього живота.

– Гоч яка неґативна тота хорота, вона нас шицких голєм дакус нагнала превипитац животни вредносци. У цалим заходним швеце уж велї роки и вше нїзши наталитет, та и прето єст менєй духовни поволаня. Гоч єст и нєзвичайни поволаня лєбо познатих особох, ґлумцох, музичарох, лєбо цо мали проблематични живот, обрацели ше на християнство, а дзепоєдни пошли и до монашеского живота.

Таки приклади мнє порушали на роздумованє же цали швет пришол до якейшик гранїци и думам же тераз пришол тот период, до корони, и после корони. Кед ю прежиєме, почнєме иншак патриц на вредносци, т. є. зохабяц фалшиви, а прилапйовац прави, и думам же то тераз як єден тест. Кед прейдзе тот период думам же ше враца и вецей поволаня.

Шестра Навкратия зоз виронаучнима дзецми

(Опатрене 301 раз, нєшка 1)