Природа його нєпресушне жридло инспирациї

автор Андреа Медєши 20. април 2021

Кеди и як Ярослав Планчак ошлєбодзел уметнїка у себе, нє зна точно анї вон сам, алє 2008. рок за ньго бул преламни. Як двацецрочни леґинь з Руского Керестура, теди, пред 13 роками, на Телевизиї Б92 госцовал у емисиї „Марка жвакаˮ з нагоди освоєного 2. места на конкурсу за кратки автобиоґрафски филм

После того госцованя, замерковала го тедишня директорка французкей медийней компаниї „Публицис”-а – часописа за младих у обласци култури. Ярослав теди першираз достал озбильнєйше анґажованє, як дизайнер за їх новини, а потим його интересованя рушели у тим напряме.

– Вше сом мал афинитету ґу дизайнованю и рисованю, бавел сом ше и зоз фото-шопом, алє вше то було вецей як гоби, як виглєдованє. Аж после тей награди, почал сом озбильнєйше роздумовац о тим же би визулана уметносц могла буц моя драга. Видзело ше ми же би дизайн бул найпрактичнєйши, понеже бул досц комерциялни, и найвецей ше го плацело – приповеда Ярослав.

После анґажованя у тей медийней хижи, Ярослав предлужел самоуко усовершовац свой талант. Даскельо мешаци робел у фото-студию „Кенон емˮ у Новим Садзе, а потим у Беоґрадзе  у Ґалериї „Тамарам” отримал виставу на хторей були поволани велї уметнїки, а под назву „Експериментално плавоˮ на хторей були заступени мишани медиї – слики и видео-анимациї.  Робел и як фриленсер, а доставал и рижни приватни анґажмани. Ярослав уж 7 роки зашором участвує и на дизайнованю плакати за филмски фестивал „Мерлинкаˮ, хтори промовує филми о „LGBTˮ популациї, а прешлого року по першираз освоєл и 1. место.

ВИЗУАЛНА УМЕТНОСЦ ЙОГО ДРАГА

– Уж седем роки участвуєм на конкурсу за дизайнованє плакати того фестивалу и вше сом освойовал високе место, алє прешлого року першираз же сом достал 1. награду. На концу, нїґда ми нє таке важне анї було победзиц, понеже сом анї нє активиста, алє ми було важне же бим ше през свою роботу борел за векшу видлївосц LGBT популациї, и же бим указал же кажде може допринєсц тому до чого вери, кед нє директно, вец гоч лєм през уметносц – толкує Ярослав Планчак.

Кед слово о диґиталней уметносци, Ярослав у тей хвильки, окрем авто-портретох хтори обявює на своїм Инстаґрам налогу @spektarnektar, а хтори, як гвари, дзешка помедзи илустрацию и фото-колажом, овладал и зоз анимацию, монтажу, и другима формами видео-уметносци. Но, кед слово о мальованю з традицийнима технїками, Ярослав найчастейше хаснує пастел, акварел, акрил, а однєдавна почал робиц и мурали.

– Думал сом же то будзе барз чежко, алє до конца випадло же ше на муре ище лєгчейше виражиц як на паперу. Мам анґажмани и за тот способ мальованя, и пачи ше ми як идзе, понеже мур дава векшу шлєбоду як папер. Но, ту барз важне „мац окоˮ за проєкцию, а понеже я досц абстрактно рисуєм, мнє то нє на тельо проблем, алє дахто хто у своїм стилу ма форму, важне же би скицу добре пренєсол на мур. Тиж треба мерковац и на шицки други елементи у тим просторе дзе ше роби мурал, понеже ше ту вецей нє роби о роботи хтору можеш пренєсц, алє вона занавше остава на тим месце – толкує Планчак.

Його нєпресушне жридло инспирациї природа, а на його фотоґрафийох преовладує колоритносц, луцидносц, спонтаносц…  

ДИҐИТАЛНА УМЕТНОСЦ

– Природа ме найвецей инспирує. Шицки форми хтори мнє интересую походза зоз природи. Окрем природи, ту и класична музика, понеже є барз гармонична. Тиж и социялни контакти, рижни ниянси фарбох и їх склад, гармония… шицко тото опрез форми або фотореализма. Од визуалних уметнїкох любим Ешера (Cornelis Esher), понеже вон шицко представел математично, а илустрациї му барз символични и часто ше занїмал зоз метаморфозу самей форми, так же ме вон  инспировал у чистоти визиї. Тиж ту и Василь Кандински (Wassily Kandinsky) и Джексон Полок (Jackson Pollock) – приповеда нам Ярослав.

Визуални уметнїк нєшка муши буц и диґитални уметнїк же би дошол до публики. Свидоми того, Ярослав найвецей хаснує сучасну „ґалериюˮ – Инстаґрам, дзе кладзе свойо „виставиˮ.

– Нєшка кед ши диґитално нєобразовани, уж до половки людзох нє дойдзеш. На вистави можеш мац и 300 людзох, то заш лєм мало, у одношеню на Инстаґрам дзе єден пост можу видзиц и 10 000 людзе за даскельо минути. Но, ту ше зявює єден проблем – як „виплївацˮ у морю талантованих, младих людзох з цалого швета? Алє думам же ориґиналносц и автентичносц, заш лєм, победзую. И вшелїяк, вельо роботи, бо талант без роботи нє вредзи нїч – приповеда Ярослав, а за конєц поручує же би людзе цо вецей були креативни, и же би нє подценьовали уметносц, та гоч и нє приноши „хлєбаˮ. 

– Нєшка велї родичи одгваряю дзеци ше би ше занїмали з уметносцу, и уметносц барз подценєна, а барз є потребна. Култура вше потребна чловекови. Дава му инспирацию же би живот видзел зоз лєпшого угла. Видзим же млади нє маю цо робиц, нє маю ше кадзи унапрямовац, а до уметносци ше нє уходзи „лєм такˮ. Треба розвивац тото „дзецкоˮ у себе, бо кед раз почнєме твердзиц правди и кед ше раз престанєме бавиц, теди починаме стариц – заключує Ярослав.

 

 

 

НА ДРАМСКИМ МЕМОРИЯЛУ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ

Ярослав участвовал и на прешлорочним Драмским мемориялу зоз двома проєкциями хтори пририхтал за монодраму „Сон шмишного чловекаˮ, а свой творчи опус, по першираз у Руским Керестуре, будзе мац нагоду приказац и на тогорочним Мемориялу. Ярослав керестурскей публики планує приказац ретроспективну виставу авто-портретох, алє и свойо малюнки, кратки филми и видео-анимациї.

(Опатрене 260 раз, нєшка 1)