Приходза робиц з иножества

автор м. тамаш 23. юлий 2022

До Сербиї тераз найвецей роботнїкох приходзи з Русиї, Китаю, Турскей и жемох у окруженю.

Потреби привреднїкох за роботнїками з иножемства у Сербиї вельки и у наиходзацим чаше буду роснуц, окреме у обласци будовательства, гутори Миряна Ковачевич з Центра за едукацию Привредней комори Сербиї. Вона визначує же Сербиї хибя фахово кадри и зоз штредню и з високу фахову приготовку и же циль промововац дуалне образованє и же би цо вецей наших младих людзох остало у жеми.

У медийох уж длугши час єст наслови же приходзи нам тисяч роботнїкох з Индиї, або сцигую на тисячи роботнїки з Азиї, або Непалци обераю малини и корнишони, доставяче єдзеня зоз Казахстану и Узбекистану… Точни податки о числу роботнїкох з иножемства у Сербиї ма Национална служба за обезпечованє роботи, хтора водзи евиденцию и задлужена є за даванє допущеньох за роботу. Розуми ше, то важи за тих хтори приявели пребуванє и приявени су на роботу, цо значи же на заробени наднїци хтори достаню роботнїки, держави уплацени и шицки доприношеня.

РЕҐУЛАРНО ПРИЯВЕНИ РОБОТНЇК НАЙЛЄПШЕ РИШЕНЄ

Доступни податки указую же 2020. року у Сербиї роботнїком з иножемства дати 13 000 роботни допущеня, 2021. року 26 000, а у першей половки того року вецей як у истим периодзе прешлого року. Ковачевичова гвари же роботнїки з иножемства до Сербиї тераз приходза з Русиї, Китаю, Турскей и жемох у окруженю и то першенствено прето же у нашей жеми хибя даєдни роботни кадри. Причини за роботни миґрациї то и демоґрафски рухи жительства, одход наших людзох до иножемства, першенствено до жемох Заходней Европи и Канади, як и нєзаинтересованосц жительства за одредзени роботи.

Роботодавци углавним свойо потреби за роботнїками з иножемства приявюю Националней служби за обезпечованє роботи и, по словох Миряни Ковачевич, кажде реґуларне роботне анґажованє хасновите и за роботнїка и за роботодавца и за наш державни буджет. Єст и нєреґуларносци,  кед роботодавец нє прияви роботнїка и у таких случайох инспекцийни служби поднїмаю потребни мири.

– Кед на евиденциї Националней служби за обезпечованє роботи нєт наших державянох, або иножемцох зоз стаємним пребуваньом у нашей жеми, вец треба висц вочи роботодавцом и оможлївиц им же би анґажовали роботнїкох з иножемства – гварела Ковачевичова.  

ХИБЯ КАДРИ ЗА БУДОВАТЕЛЬСТВО

Дзеведзешатих рокох у нашей жеми вецей як милион людзох робело у секторе индустриї, а нєшка лєм коло 493 000.

– Нє маме кадри анї зоз штредню фахову приготовку у обласци будовательства, машинскей и металней индустриї, хибя нам вожаче, кухаре и конобаре за погосцительство, роботнїки хтори буду робиц у польопривреди и погосцительстве – гвари Ковачевичова. Прето ше Национална служба за обезпечованє роботи фокусує на тото же би млади людзе остали у жеми и то роби з промоцию дуалного образованя. Препозната потреба же би ше орґанизовало 12 реґионални тренинґ центри хтори оможлївя преквалификацию и доквалификацию домашнього жительства.

По єй словох, у Сербиї хибя и кадри з високим образованьом, инженєри – машински, електро, будовательни, як и технолоґове, биолоґове, микробиолоґове. Тиж Ковачевичова визначує же шицки привреднїки треба же би ше информовали о тим цо треба же би поробели же би анґажовали роботнїкох з иножемства и хтори постояци законски рамик у таких случайох треба применїц. То медзи иншим доприноши и вибудови доброго имиджу нашей жеми. Вона гвари же у наиходзацим часу роботнїки з иножемства найбаржей буду потребни за рижни будовательни роботи, першенствено прето же нашо жителє нє заинтересовани за тоти роботи. 

АҐЕНЦИЇ ЗА РОБОТНЇКОХ З ИНОЖЕМСТВА

 У Сербиї тераз єст коло 30 поштреднїцки аґенциї хтори орґанизовано приводза роботнїкох з иножемства, з тим же даєдни фирми сами себе находза и приводза роботнїкох. Контракти ше углавним прави на шейсц мешаци, або до рока. Медзитим, по словох Миряни Ковачевич, нє лєм дочасово роботи важни за нас и за роботнїкох з иножемства. Вона визначела же инициятива Отворени Балкан ма за циль же би ше ище баржей релаксовало постояци реґулативи же би могло цо лєгчейше анґажовац роботнїкох з иножемства.

 ПАПРИҐУ БУДУ ОБЕРАЦ ЛЮДЗЕ З АЗЕРБЕЙДЖАНУ

 Реґуларно, прейґ аґенциї зоз Зомбора, до Керестура єст нагода же придзе оберац паприґу ґрупа од 500 роботнїкох зоз Азербейджану. Тоти роботнїки прейґ Националней служби за обезпечованє роботи достали допущенє за дочасову роботу  у нашей жеми и приявени су и на стаж прейґ Фонду пензийного и инвалидного осиґураня. Прейґ тей аґенциї єст роботнїкох з иножемства цо робя и у даєдних фабрикох у нас.

Директорка Землєдїлскей задруґи „Керестурска паприґа” Душица Орос гвари же би роботнїки до Керестура на роботу путовали орґанизовано, на автобусох, а змесцени су у Зомборе.

– Кельо кому будзе требац роботнїкох, так направиме розпорядок. Наздавам ше же их людзе прилапя, бо нам за оберанє паприґи потребни квалитетни роботнїки. Водзаче ґрупох гваря же то квалитетни роботнїки и же знаю робиц роботу. Наднїца будзе така яка є тераз у нас, 350 динари на годзину, або як гваря з аґенциї, 2,9 евра, плус бриґадир, плус превоженє, а шицко завиши и кельо ше роботнїкох бере, чи пейц, чи дзешец, чи двацец. У Керестуре на пресадзованю паприґи углавним робели людзе з валалу. Так ше могло, бо тота робота нє тирва длуго, та роботнїки док у єдних закончели, пошли пресадзовац до других. Алє оберанє паприґи глєда вецей роботнїкох кажди дзень, голєм два мешаци. Як и при пресадзованю, так и при обераню паприґи найважнєйше добре зробиц роботу – гутори Душица Орос.

 НАШО МЛАДИ НЄ СЦУ РОБИЦ У ТУРИЗМЕ

Док тирвала епидемия корони велї роботнїки напущели туристични сектор, у хторим пре зоперанє зазберованя людзох у завартим просторе були и найвекши чкоди. Гоч тераз шицки туристични обєкти можу робиц у полних капацитетох, велї професионалци з тей бранжи одлучели пойсц до иножемства. Так людзе зоз Сербиї под час туристичней сезони иду робиц до Горватскей и Чарней Гори, тоти зоз Горватскей иду до Нємецкей и Австралиї, людзе з Нємецкей иду до Шведскей, Шведянє иду до Зєдинєних Америцких Державох и то роботодавци рахую як одсуство лоялносци.  Нашо ресторани, окреме у Беоґрадзе, тераз на роботу анґажую роботнїкох з иножемства з Пакистану, Индиї, Турскей, Єгипту, Куби, алє анї их нєт досц. Людзе робя вецей годзини як звичайно и у вецей секторох и случує ше же шицко тото почувствую и госци. У погосцительстве хибя шицки фахи, а найвецей кухаре, та ше аж бешедує, нє лєм у франти, же ше за їх преход з єдного до другого ресторану можебуц будзе плациц трансфер, як за фодбалерох.

(Опатрене 115 раз, нєшка 1)