При защити рошлїнох консултовац ше з фаховцами

автор м. тамаш, фото poljoinfo.com
161 Опатрене

При пирсканю рошлїнох з хемийнима средствами треба ше тримац того цо пише у упутству, а пред тим ше посовитовац з инжинєром польопривреди, насампредз инжинєром защити рошлїнох.

 Докторанд и главни аґроном у подприємству БАҐ АД Бачке Ґрадиште, хторе часц Тривит ґрупи з Вербасу, фаховец за защиту рошлїнох Дюра Надь з Кули на Польопривредним факултету на Институту за защиту рошлїнох рихта докторску теза на тему – Знїщованє грушковей блихи на грушки и ефикасносц даєдних активних материйох. З тей нагоди вон толкує цо тераз актуалне кед у питаню защита рошлїнох и як мож полєпшац здравє и урожай рошлїнох у польопривреди и апелує же при хаснованю шицких защитних средствох треба буц осторожни и же ше треба консултовац з фаховцами.

ОПИРСКАЦ ЖИТАРКИ И ОЛЄЯРКИ

– Жито у фази вируцованя класкох и квитнуца, треба зробиц защиту од фузариюму, а треба го опирскац кед 50 одсто рошлїни преквитнути. Кед продукователє так зробя, нїґда нє маю гнїце класкох. Кед ше жито нє опирска, зявуює ше сплєшнєтосц на класкох, а вец и афлатоксин, и  вец жито нє за хаснованє, та настава проблем при одкупу, таке жито нє добре класц до силосох, бо шицко загуби. Масовно ше зявели и вши и пиялка (лема), хтори може направиц вельки чкоди, та вєдно з фунґицидним пирсканьом од фузариюму треба опирскац и процив инсектох, а добре би було додац и стимулатори росту же би ше рошлїном змоцнєло имунитет, пре стрес хтори може виволац хвиля – гутори Дюра Надь.

Тоти цо ище нє опирскали кукурицу од коровча, добре би було же би то цо скорей зробели. Даєдни продукователє гербицидох препоручую же би ше опирскало кед кукурица ма 2-3 лїсца, даєдни кед ма 7-8 лїсца и кед уж скоро шицки коровча зишли, та на полю видно цо треба опирскац и шицки коровча мож знїщиц з єдним пирсканьом. 

– Защициц сою од коровча нє єдноставно, даєдни пирскаю кед ма перши три лїсца, даєдни кед ма други три лїсца, з тим же ше кед є векша може случиц же после пирсканя од коровча одруци перши три лїсца, а то значи же на тим месце нє будзе анї мауни. Найлєпше опирскац сою скорей як цо зидзе на „глїбински” способ, або кед коровча мали, у фази котиледонох и вец соя будзе чиста. Кед же после дижджу зидзе ище коровча, мож повториц пирсканє з пол дози гербициду – гутори Надь и додава же того року слунечнїк барз интересантни пре кризу у швеце. Шицки землєдїлски култури достали на цени, а окреме олєярки, та тей яри зашате вельо вецей слунечнїку як предходних рокох. Защита слунечнїку єдноставна, єст хемия хтора знїщи шицки коровча и тоти з узкима и тоти зоз широкима лїсцами, подзековна є рошлїна, одпорна на сушу. Чувствительнєйши слунечнїк за пекарску индустрию, треба го третировац з фунґицидом, бо зна охориц так же му гнїє калап, а то прето же нашенє нє третироване з фунґицидом, цо ше порядно роби при меркантилному слунечнїку.

АНТИБИОТИКИ У ОВОЦАРСТВЕ МОЖ ХАСНОВАЦ  ПО КВИТНУЦЕ, У ЗАГРАДКАРСТВЕ НЇҐДА

– У наших валалох паприґу ше пресадзує на фолию, цо барз добре, бо ше рошлїну чува од випарйованя влаги зоз жеми та з тим и од хоротох и од коровчох и вец ше ю менєй пирска. Тиж у заградкарстве нє треба хасновац антибиотики, гоч вони звекшую одпорносц на бакериози, док у овоцарстве допущене хаснованє антибиотикох по конєц квитнуца. Треба мац на розуме же ше продукує єдзенє хторе хтошка будзе єсц и прето треба строго почитовац упутства – спозорює Надь.

По його словох овоци з маґочками, як цо брескиня, кайса, шлївка, вишня, черешня тераз ше находза у фази розвою кед вецей нєт за нїх опасносци и нє хаснує ше нїяки защитни средства. Того року було вимарзованя, кайси вимарзли и до 80 одсто, шлївки и брескинї менєй. У наших крайох людзе любя мац кайси, гоч єй одвитую векши надморски висоти. Кед мраз до минус 2-3 ступнї, вец кайси мож зачувац так же ше направи дим, або ше их опирска з одвитуюцим хемийним средством. 

– Яблука у нас найзаступенши, алє їх продукция досц ризична, а окреме од прешлого року вельки проблем пре заверанє вивозу на тарґовище Рускей Федерациї. До сучасней продукциї, дзе єст система капка по капка и защитна мрежа од каменцу, укладаня вельки, а тераз их нєт кому предац и нє нєсподзиванє же у околїску Суботици керча овоцнїки з яблуками. Подобне и з продукцию ягодох, хтора глєда вельки укладаня и вельку роботу. Грушка у лєпшей позициї, легчейше ю предац, єст менши поверхносци прето же векши ризик у продукциї од бактериозней пламенячи и од грушковей блихи, та ше до продукциї нє уходзи олєгко. Лєгчейше ше ю чува и мож з нєй упечиц палєнку, хтора барз квалитетна – гутори докторанд Надь и додава же ше остатнїх рокох ознова почало садзиц бишалму, хтора иншак позната як индикатор бактериози. Кед ше хорота на нєй зяви, вец ше такой зяви и на яблуку и на грушки. Єст досц нови овоцнїки з бишалму, барз ю чежко очувац, ту ше процив бактериози може хасновац антибиотики а после квитнуца мож хасновац биолоґийни средства на бази бацилус субтилиса, хтори ше нє затримує у плодох.

Остатнїх рокох вецей ше садзи орехи, лїсковци и шлївку, хтора тиж ма перспективу, бо ю мож хасновац на рижни способи як конзумну швижу або суху, або з нєй палєнку. Єст при продукциї чкодлїцох вши, або хробаки, алє вони нє правя вельо ґенерациї и мож ю зачувац. Докторанд Надь гвари же число пирсканьох овоци, окреме яблукох, мож зменшац, а зачувац квалитет, кед защиту водзи искусни фаховец.

МОЖ ДОСТАВАЦ ОБВИСЦЕНЯ ПИС-У, ТРЕБА ШЕ ПРИЯВИЦ НА САЙТ

 Дюра Надь и совитодавец и наукови сотруднїк у Проґнозно-звитодавней служби (ПИС) за защиту рошлїнох Войводини хтора окончує мониторинґ рошлїнох и чкодлївих орґанизмох у польопривреди и утвердзує найзначнєйши биолоґийни подїї и дава препорученя о контроли чкодлївих орґанизмох. Найновши податки мож каждодньово провадзиц на сайту www.pisvojvodina.com, або на www.facebook.com/PIS-preporuke и кажде ше може приявиц на сайт ПИС-у и на телефон доставац обвисценя и препоруки. Надь контролує присуство инсектох на двох локалитетох Кула–Керестур и Бечей, дзе поставени шветлосни лампи и ступки за инсекти.

Биле шветло прицагує инсекти, хтори кед приду на лампу спадню до ступки. Кажди дзень пойдзем на локалитет, почитам кельо єст хторих инсектох. Провадзим 28 файти чкодлївцох, податки посилам до ПИС-у и вец ше на основи їх числа одредзує момент защити. Кед ше прейдзе праг можлївей чкоди, ПИС дава препорученє же их треба знїщовац, а  и як их треба знїщовац.

 У НАИХОДЗАЦИХ РОКОХ ГРОЖИ  ОД БЛОЩИЦОХ

 – Тот рок иншаки як прешли, єст менєй чкодлїви инсекти, бо зме длуго мали жимни ноци, а им треба цепла хвиля. Гоч през дзень маме до 30 ступнї, ноци ище вше жимни, коло 13, 14 ступнї, та инсекти мирую. Даєдни совки хтори нападаю и землєдїлски и заградкарски култури (капусту, паприґу) аж тераз почали лєциц. То значи же их того року будзе менєй у кратшим периодзе. Док ноци буду цепли, коло 20 ступнї, будзе експанзия.

– У будучносц вельки проблем буду блощици, окреме файта шмердзаца буба мартин, хтора напада рошлїни теди кед починаю зрец, а теди ше вецей нє шме

применїц. Шмердзаца буба варта плоди и випущує свой сок до плоду хтори видно уж после єдного дня и таки плоди нїхто нє сце на тарґовищу. Вони пришли до нас з азийского континенту, бо ше клима меня, у нас тераз цеплєйше и им праве така клима одвитує за живот и розмножованє. За польопривреду опасна и мраморова блощица хтора прави вельки чкоди и на сої и на кукурици и затераз нєт средства хтори би ю могли знїщиц. Продукователє ше з ню чежко виборя, кед ше ю опирска то ришенє за нєшка, бо уж ютре прилєца нови.

У овоцарстве и заградкарстве ришенє цалком защициц овоцнїк зоз процивкаменцову мрежу, цо значи и з бокох, а так ше рошлїни зачува и од велького чкодлївца – од рутавей буба –  гутори Надь.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ