Програма пременєна, учебнїки нє прилагодзени

автор м. зазуляк гарди 27. авґуст 2021

У нашей заєднїци остатнїх рокох актуална тема о проблему малого числа школярох у рускей Ґимназиї, гоч тогорочни будуци першокласнїки доказали процивне. Медзитим, ту єст и вецейрочни проблем, а то же школяре у тей нашей єдиней штреднєй школи нє маю учебнїки на язику на хторим ше школую.

 У Ґимназиї „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, дзе маме и оддзелєнє на руским язику, школяре уж роками хасную учебнїки на сербским язику, понеже ше програму меняло, а руски учебнїки ше нє прилагодзовало и нє прекладало. Там дзе нєт вибору, конкретно зоз руского язика, хасную стари виданя, зоз 1998/1999. року, хтори нє провадза нову програму по хторей ше тераз роби.  

– Тото цо направене по плану за ґимназиї зоз 1991. року остало по терашнї роки. Лєм матуранти того року ище робели по старей програми, а од септембра уж шицки класи наставу провадза по новей програми, на уровню цалей держави. Стару програму за руски язик зме прилагодзели и осучаснєли зоз др Яковом Кишюгасом. Програма нова, а учебнїки и далєй стари, та ше мушим знаходзиц, глєдац лекциї и у других учебнїкох, копирац тексти у библиотеки итд. Вони добри, лєм их треба осучаснїц. Кед слово о лектирох, маме преложене лєм Гамлета и Ану Каренїну, а други дїла, хтори у ориґиналу нє по руски, читаме по сербски. Гамлета по руски уж нє мож нїґдзе анї купиц, єст го лєм у библиотеки. На годзинох хаснуєме и Руску ґраматику Юлияна Рамача, алє ю ґимназиялцом скрацуєм и прилагодзуєм, а помага нам у настави и онлайн правопис Михайла Фейсу, як и словнїки у електронскей форми. Но, же маме проблем, маме – гвари на тоту тему професорка руского язика у керестурскей Ґимназиї Люпка Малацко. 

ПРОФЕСОРЕ РИХТАЮ НАСТАВНИ МАТЕРИЯЛ

Кед би мали прилагодзени учебнїки по руски, лєгчейше би було и професором, алє и школяром.

– Завиши хтори професор як роби, алє найчастейше нам на годзинох виприповедаю лекцию по руски и ми себе ю запишеме до теки. Медзитим, понеже и далєй мушиме хасновац и кнїжку, преложим себе зоз нєй до теки и з того учим. Кед ше, наприклад, на контролним нє можеме здогаднуц як ше даєдно слово гутори по руски, професоре нам нє зауважа, алє нє барз то любя. На початку ми прето було дакус чежше учиц, бо було вельо нови слова и вирази, алє з часом зме ше звикли. Понеже ше даєдни предмети и слуха по сербски, бо даєдни професоре нє приповедаю по руски, ту анї нє треба руски учебнїк, бо ше одвитує и пише контролни по сербски. Кед зме тераз ходзели на пририхтованя за факултети, дзе зме учели по сербски, можебуц  тота пракса анї була така подла – гвари Марина Надь, хтора тераз закончела руску Ґимназию.

За першу класу Ґимназиї зоз даєдних предметох єст дакус новши виданя учебнїкох по руски, алє анї их уж вецей професоре нє можу хасновац, док за даєдни класи зоз даєдних предметох нєт прилагодзени учебнїки анї по сербски. 

– Зоз историї єст єден учебнїк по руски за першу класу Ґимназиї, алє го од пред двома роками вецей нє мож хасновац, бо ше пременєли план и програма. Мож го похасновац праве лєм дакеди, за даєдни годзини. Програму ше меня, а учебнїки оставаю исти. Углавним вец сам рихтам наставни материял за тоти лекциї хтори чежши, пишем их по руски и давам школяром, так же найчастейше уча з того цо им порихтам. Олєгчало би ми кед би було нови учебнїки по руски. Но, думам же найвекши проблем за трецу класу, бо ту нєт анї сербски учебнїк зоз историї по новей наставней програми, та шицко сам рихтам. Од наиходзацого школского року така ситуация будзе и зоз учебнїком за штварту класу – наводзи професор историї Деян Бучко.

МЕНШИНСКИ УЧЕБНЇКИ НЄРЕНТАБИЛНИ

Як дознаваме у Националним совиту Руснацох, уж водзени начални, нєурядово розгварки зоз директорку керестурскей Школи же би ше рушело обезпечовац нови учебнїки за Ґимназию по руски.

– Пошвидко треба же бизме ше зишли урядово, Национални совит, o. д. директора Наталия Будински и професоре хтори преподаваю по руски, же бизме видзели яки їх вимоги, цо би требало прекладац и же бизме потим пробовали прешвечиц даєдного видавателя же би тоти учебнїки и попрекладал. Нє можеме нїч насиґурно повесц док нє шеднєме перше ми, медзи собу, а потим и зоз видавателями – толкує секретар Националного совиту Руснацох Таня Арва Планчак и додава же у тим шицким проблем и тот же Руснаци, як мала заєднїца, зоз малим числом школярох, видавательом нєрентабилни. 

– Реално, штредньошколци нє буду куповац нови учебнїки, буду их прекупйовац, та питанє чи ше вец виплаци друковац нови… Можебуц би реалнєйше було направиц електронски верзиї учебнїкох хтори би були доступни школяром. Видаватель тот хтори ма прекладац тото цо вон видал, а ту знова єст авторски права итд. Муши обезпечиц средства за прекладателя, лектора, коректуру, рецензента… и же би ше им вец тоти средства врацели, точнєйше, же би ше им шицко тото виплацело. И кед би то була ПДФ верзия, и кед би ше ю наплацовало, мушел би постояц даяки механїзем, бо знова, питанє хто би ю купел, а нє фотокопирал, лєбо себе презнял од других школярох – приповеда Арва Планчакова и додава же кед пред даскельома роками рушела реформа образованя у основних школох, а потим и ґимназийох, и шицким, нє лєм нашей заєднїци, фокус бул на учебнїкох за основну школу.

ГЛЄДА ШЕ РИШЕНЄ

Понеже ришованє того проблема нє завиши лєм од єдней институциї, процес идзе помалши, алє ше роби на нїм, толкує и Наталия Будински, о. д. директора Школи „Петро Кузмяк”.

– Тот проблем уплївує на наставни процес, гоч ше наставни кадер у каждим случаю знаходзи и у такей ситуациї, алє нє треба же бизме то прилапели як ришенє, алє би требало найсц способ же би ше до тих учебнїкох дошло и же би ше их прилагодзело ґу рускому язику и нашим школяром. Контактовало ше и з Покраїнским секретариятом и Министерством просвити, алє ришованє того проблема идзе барз помали, бо завиши од вельо факторох, та треба же би ше шицко ускладзело же би ше достало конєчни резултат, односно учебнїки. Сучасна настава ше, можебуц, нательо нє опера лєм на учебнїк як основне жридло информацийох, алє без огляду – школа, кнїжка и настава иду и вше ишли вєдно, та так и далєй треба же би було – визначує Будинскова.

Як стої у Закону о учебнїкох, учебнїк на язику и писму националней меншини спада до нїзкотиражних. Шицки учебнїки, та и по руски, скорей видавал Завод за учебнїки, а кед принєшени закон хтори оможлївел и другим видавательом же би их видавали, одредзене було же хто нє видава нїзкотиражни учебнїки, обовязни є два одсто од нето приходу витвореного од предаваня учебнїкох у прешлим календарским року уплациц явному видавательови.

– Зоз того би вец Завод за учебнїки финансовал и учебнїки на язикох националних меншинох. Медзитим, пришло до того же досц було же би єден приватни видаватель друковал єден учебнїк на язику єдней националней меншини и по закону вон сполнєл обовязку, так же з того анї нєшка нєт нїч – толкує секретар Националного совиту Таня Арва Планчак.

Закон о учебнїкох гвари и же школа зоз Каталоґу учебнїкох вибера учебнїк за кажди предмет у каждей класи, о чим обвисцує Совит родичох, а далєй процес идзе прейґ наставнїцкей ради, односно фаховей ради за класну наставу. На концу министер утвердзує хтори учебнїк за хаснованє вибрало найвекше число школярох хтори маю наставу на язику и писму националней меншини, о чим обвисцує видавателя. Кед приватни видаватель нє жада преложиц вибрани учебнїк, министер обвисцує явного видавателя, хтори ма обовязку то поробиц. 

– Шицки национални меншини, та так и наша, маю право мац учебнїки на своїм язику. Завод за учебнїки вше порихтани видац шицки наслови хтори приватни видавателє нє прилапя видац. Нє може меншина остац без учебнїкох пре причину же нєт профиту од видаваня – гвари Гелена Папуґа, редактор за виданя на руским язику у Заводзе за учебнїки.

Же проблем зоз учебнїками за ґимназию по руски єст, то нє спорне, як и тото же прейдзе ище досц часу док ше го цалком нє риши.

(Опатрене 125 раз, нєшка 1)