Путованя – нєвичерпне жридло щесца

автор олр 25. юлий 2019

Владимир Варґа з Коцура, од вчасней младосци мал вельку жажду за путованьом, за виглєдованьом и одкриваньом нових державох и нових местох. Сцел видзиц потамаль нєвидзене, дожиц нєдожите… Мал вельку дзеку, а то було досц. Сни ше єден за другим зисцовали, а печаци у пасошу ше шоровали єден за другим.

Одмалючка сом бул активни у Каритасу, там сом чул за путованя котри ше орґанизую прейґ тей орґанизациї, и то ме такой зацикавело – так Владимир почина свою приповедку.

Ище як школяр висших класох основней школи, мал нагоду пойсц на свойо перше путованє. Нє ишло лєгко, прето же бул малолїтни и мушел мац одредзени документи, подписани допущеня, алє накадзи шеднул до автобуса и рушел ше на драгу, його щесцу нє було конца.

ПЕРШЕ ПО ЕВРОПИ

– Перше путованє було до Милана за дочек Нового року. Гоч сом теди бул, такповесц ище дзецко, нїч мнє нє було страшне, лєм сом чувствовал вельку радосц. Теди сом уж знал же таки путованя будзе ище вельо – щири Владимир.

Шлїдзели путованя до Французкей, Швайцарскей, а як гвари тот млади шветови путнїк, барз интересантне було и тото же ше на таких путованьох става на велїх станїцох, та ше на тот способ обидзе ище велї други места, вароши… Владимир спомина одход до Риму 2006. року, на церемонию преглашованя папи Бенедикта XVI, прето же то було наисце окремне дожице.

По законченим стредньошколским образованю, рушел на Факултет технїчних наукох у Новим Садзе. Шлїдуюци пар роки му фокус бул на преподаваньох, испитох и обовязки коло ученя, а кед слово о путованьох, направел кратку паузу. Алє, як ше число положених испитох звекшовало, так ше звекшовала и його жажда же би вишпиртал пасош зоз фийовки, спаковал куфри и рушел на даяки нови, ище нєвиглєдани драги. Пошвидко ше указала нагода, та 2013. року одходзи до Америки, прейґ програми Work and travel, котра позната велїм студентом.

– У Америки, на Флориди сом робел 4 мешаци. По законченим роботним контракту сом ище 2 тижнї путовал, обиходзел менши и векши вароши. Рушел сом од Нюйорку, дзе сом препровадзел 5-6 днї, одпутовал до Вашинґтону, Филаделфиї, Бостону… Обишол сом и Нияґарово водопади, бо то було мойо вельке жаданє, и насправди, то дацо цо нє мож анї описац – пробовал нам потолковац наш собешеднїк, и як гвари, з ладьочку ше вожели блїзко коло тей води котра пада, и то таке огромне, таке гласне, аж застрашуюце у тей своєй велькосци и красоти. Отамаль, на авиону одлєцел до Истанбулу, дзе остал 7 днї, и под упечатками є и нєшка, гвари же то сиґурно єден од варошох до котрого би ше ознова любел врациц.

– Мал сом упечаток же цали варош у хаосу, гужви у транспорту, алє и попри шицким тим, нїґдзе ше длуго нє чека. Барз є интересантни, и наисце сом вельо того видзел и обишол, гоч сом з азийскей часци варошу нє видзел анї половку од того цо сом заплановал – гвари Варґа и предлужує приповедку о Истанбулским базару, о нашмеяних тарґовцох хтори аж цагаю за рукав же би дакому предали злато, скоряни якни, присмачки, ратлук… За єднанє су вше розположени…

– Можем повесц же турски єдла смачни, а коштовал сом и їх нєзвичайни лакотки, баклави, колачи, ратлуки… И гоч шицко подобне як и у нас, заш лєм ше шицко спомнуте розликує. Алє наша домашня сладка баклава заш лєм, наша – гвари Коцурец.

Накадзи ше врацел дому, положел испити котри му остали и дипломовал Мехатронику на ФТН-у. Пошвидко ше и указала нагода за роботу, та уж шлїдуюцого лєта достал роботу у Нафтовей индустриї Сербиї у Новим Садзе. Роби на випитованю ґеолоґийних параметрох у вартанїнох и найвекшу часц роботи окончує на терену, у рижних местох по Сербиї. Так же, аж му роботне место нє статичне и вше исте, бо през роботу вшадзи путує.

ДАЛЄКА И ЖИМНА РУСИЯ

– Нєодлуга як сом почал робиц, пре роботу сом пошол до Русиї на 3,5 мешаци. Була то обука у заходним Сибиру, у стред жими, и то сиґурно єдно з моїх дожицох котре будзем длуго паметац – припознава Владимир. Гвари же там барз жимно, просеково температури були коло –30–35 ступнї, а дакеди ше спущовали аж по – 48 ступнї, и за нїх то було барз нєзвичайне. На теренох у тундри були по 5–6 днї, и мушели себе масциц нос и уха зоз лойом же би ум нє спукали пре барз вельку жиму.

– Права красота дожиц и поларни ноци, кед нєпреривно цма. Єдини период кед було кус видно, таке як змерк, лєбо барз похмарене, то час од пол єденастей предполадньом до пол другей пополадню. У маю ше шицко зменєло и вец нєпреривно бул дзень, а исто у тим периоду то таке як змерк. Щесце, мали зме ролетни на облакох, алє нє могли зме ше лєм звикнуц на тото же ше зобудзиш у стред ноци, а вонка дзень – з ошмихом толкує Владимир.

Єдно з нєзвичайних дожицих хторе тиж нє забудзе, то и обегованя ирвасох на залядзеним озеру, кед упознал Хантох. Гвари Владимир же барз красни тоти бунди котри вони ноша, а и шицки прикраски хтори маю на себе.

– Побешедовали зме, упознали ше, людзе наисце приязни, алє добре и тото же зме мали годзини русийского язика скорей як зме пошли, прето же там барз ридко мож стретнуц дакого хто зна бешедовац по анґлийски.

З приятельом на далєким Сибиру

ПЛАНИ ЗА НОВИ ДЕСТИНАЦИЇ

Остатнї пар роки Владимир себе вше випланує рочни и шлєбодни днї же би даґдзе одпутовал. Гвари же на шицких путованьох збогацує себе, дознава и видзи велї нови места, ствари, култури, обичаї, а упознава и людзох зоз цалого швета, з хторима є и дзень-нєшка у контакту.

– Од шицких державох котри сом обишол, видвоєл бим Америку. Пачело ше ми як там людзе функционую, дружелюбиви су, сцу чуц и научиц и нашо слова, нашо писнї, аж були зацикавени и за нашо филми. Цала Америка, а окреме Нюйорк, фасцинантни, огромни, швидки, кажди кварт ма дацо интересантне, як и места хтори зме мали нагоду видзиц у даєдним филму.

Шлїдуюци дестинациї котри планує обисц то Индокина, Африка, Южна Америка, гвари же го прицагую и еґзотичнєйши места.

Потамаль, док нє резервує авионску карту за лєт до тих крайох, Владимир ужива у своєй роботи, у своїм куцику, у друженю зоз своїма приятелями, у своїм шлєбодним часу. А ми му пожадали ище вельо, вельо печаци у його пасошу.

ЛЄГЧЕЙШЕ НАЧИШЛЇЦ ДЗЕ НЄ БУЛ

На питанє чи би могол начишлїц шицки держави котри обишол, Владимир ше нашмеял и припознал же, голєм кед бешеда о Европи, можебуц лєгчейше начишлїц дзе нє бул.

– Нащивел сом Шведску, Данску, Финску, Русию, Литванию, Летонию, Польску, Словацку, Ческу, Нємецку, Мадярску, Румунию, Македонию, Греческу, Чарну Гору, Босну и Герцеґовину, Горватску, Словению, Италию, Малту, Швайцарску, Монако, Ватикан, Сан Марино, Французку, Голандию, Америку, Турску, Австрию и Британию. Наздавам ше же сом даєдну нє призабул – пофрантовал млади путнїк.

МАРКИ ИЩЕ ВШЕ АКТУАЛНИ

Попри збераня печацох у пасошу, Владимир ище як малючки хлапец почал зберац поштански марки и анї нєшка нє престал.

– Кед мам шлєбодного часу, я их сортирам, складам, правим албуми. Мам вецей як 10 000 марки, зоз 116 державох швета. То насправди велька колекция, мам и стари зоз 1930/1940-тих рокох. Нє знам анї сам як ше зявело интересованє, алє ниа, и як одроснутого чловека и далєй ме тото интересує – припознава наш Коцурец.

(Опатрене 217 раз, нєшка 1)