Путованє за лєпшим и красшим

автор с. фейса 3. октобер 2021

Вецей раз зме на бокох тей рубрики писали о людзох хтори за собу цошка охабели, хтори у велїх обласцох дачому допринєсли, прежили, або су на гоч котри способ интересантни по своєй єдноставносци. З Руского Керестура, як штредку, вишли и виходза велї таланти. Єдна з нїх и Терезия Бодвански, успишна жена, на першим месце у своєй роботи, а вец и у велїх других обласцох хтори живот пред ню поставел. Вона шведочи о тим же єст єден лєпши швет за каждого з нас, лєм кед зме порихтани поглєдац го. 

По законченим Економским факултету, почала робиц у Родич компаниї у Кули, а пре селїдбу фамелиї до Нового Саду, у фирми „Ас компани” у Новим Садзе достала роботу як шеф рахунководства. Потим одходзи до фирми Матиєвич аґрар на место финансийного совитнїка, а нєшка ше стара о финансийох и рахунководстве у фирми Поджемне складзиско ґазу Банатски Двор.

КЕД ЗДРАВИ ТИМ И МЕДЗИЛЮДСКИ ОДНОШЕНЯ

– Мушим надпомнуц же сом вше мала вельку потримовку од фамелиї, дзе сом мала тоту шлєбоду напущованя роботи, и дзе сом ше нє бала же цо будзе ютре. И праве така ситуация ми дала простор же бим пред 11 роками роздумовала, та и отворела власну кнїжководительну фирму –  гвари вона.

У исти час ше отверала фирма – Поджемне складзиско ґазу Банатски Двор. Терезия була и перши роботнїк у новооснованей фирми, а тото цо єй ше попачело то же мала нєзвязани руки направиц єй сектор так як то вона сце. Так випатрало єй  путованє.

  – Уж 11 роки там робим, и тота робота ми наисце дарунок од Бога за мою шмелосц и за  шицко цо ми ше послучовало у живоце прето же сом достала ище векше самодовириє, професийно сом почитована и наишла сом на таких людзох хтори ме уведли до того професийного швета, а пошвидко и путованьох до Русиї. Русийски язик сом учела и у школи и на факултету, алє ми найбаржей помогол тот наш руски язик, бо гоч сом ходзела на додатни курси и по русийски бешедуєм чечно, велї ми гуторели же яки мам добри акцент, а то шицко пре наш руски язик хтори мегчейши од сербского. Сама путуєм до Русиї и нє мам нїяки страхи – гвари Бодванскова хтора водзи и финансиї и рахунководство, односно  цалу обласц коло того пре специфичносц єдиней такей єдинственей фирми у Сербиї.

– Маме лєм єдно складзиско ґазу у Сербиї хторе настало на основи Спорозуменя медзи Владу Републики Сербиї и Владу Русийскей Федерациї о сотруднїцтве у обласци нафтней и ґазовей привреди. Озбильне подприємство зоз строгима правилами дїлованя, алє источасно єдна здрава компания, здрави тим, дзе маме добри медзилюдски одношеня и почитованє – гвари Тереза, задовольна же ше єй на тим планє удало робиц  тото цо люби, и предлужує:

На Червеней площи

– Вец глєдаш же биш була комплетна, виполнєта у шицких сферох того нашого живота.

У тих, шлєбодно поведзено, узретих рокох, Бодванскова бешедує о тим же постоя два файти женох, єдни хтори видза же пришол час за нїх, же маю вецей часу за себе и сцу го вихасновац так як лєм найлєпше мож, и гевти жени хтори роздумую о тим же дзеци пошли, та им тераз чежко, посесивно их прицагую и гамую у дальшим розвою.

 

БАЛАНС МЕДЗИ ВАЛАЛОМ И ВАРОШОМ

Робота на себе и живот у хторим мож дихац з полнима плюцами, за тоту младу жену императив.

– Мнє супер, наисце, ходзим на плїванє и мушим припознац, барз любим плївац, нє лєм же мам физичну кондицию, алє то и файта опущованя. Ходзим и на Чи Ґонґ, то подобне як Тай Чи, китайска дисциплина дзе ше помали вежба диханє и медитация. То ми важне же бим жила у мире, добре зоз собу, з єдним словом – да ше добре чувствуєм, гвари вона, прешвечена же то якиш баланс физичней и менталней кондициї. Накадзи дотхнута тота тема, Тереза твердзи же о менталней кондициї людзе барз мало водза рахунку.

– Думам же лєм гарсточка людзох роздумує о тим же як є, о каждодньовим живоце, о тим же би сцели мац квалитетну старосц… Я сцем буц у добрей физичней кондициї, бо ище жадам жиц, а знова ше сцем рано пребудзиц и нє сцем мац нїяки симптоми цела, и болячки – толкує наша собешеднїца хтора уж длугши час практикує медитацию.

– Дахто то вола медитация, дахто „тихованє”, гоч як, алє думам же важне єдну час дня одвоїц за себе и дакус побешедовац зоз собу. Наприклад, през живот шицки од нас очекую якиш резултати… Мушиш буц добра мац, мушиш буц добри школяр, добра супруга и кед ту дацо нє штима, ти уходзиш до проблему пре „Нє досц сом добра”… Видно же цале дружтво, та и родичи, и школа форсирую тот еґо, же би еґо бул моцни, „напуцани”, як би то нєшка поведли млади. А нє поента у тим. Поента же биш бул добри чловек, да знаш помогнуц, да знаш вислухац, да знаш потримац… Потримовка у живоце барз важна – гвари Бодванскова, задовольна же ше ментално може очисциц од велїх стварох, назбераних през дзень.

– Ми як шпунджийки хтори шицко упиваю, а нє знаме од себе одпущиц тото назберане… Зато гварим, постоя рижни технїки з хторима себе помагаце. Правда, велїх гамує тота завартосц нашого дружтва у штредку у хторим жиєме, и можебуц дахто пове же то даяка секта лєбо нє знам цо, алє то далєко од того и верим же так роздумую лєм людзе хтори нє досц отворени и хтори заварти за нови знаня. Кажде хто тото пробовал, нє погришел, гвари вона.

На Китайским муре

– Любим виглєдовац и обожавам путовац. Була сом на велїх местох, у Китаю, Мароку, часто путуєм до Русиї прето же сом зоз роботу повязана, а поготов кед ше зна язик у тей держави у хторей ши, то окремне задовольство. Алє, и то тиж єдна фаза у живоце кед жадаме буц добре и робиц тото цо любиме. А я любим путовац нє лєм до иножемства , алє и ту. Гонїм авто и то ми дава якушик шлєбоду же бим пошла, одпутовала гоч дзе. Я наприклад каждого викенду на валалє у Керестуре. Мойо на роботи ми ше питаю же як можем каждого пиятку паковац куфри и одходзиц до Керестура.  А я гварим же то мой баланс. Без того балансу нє знам жиц и валал и варош ми совершено одвитую. Валал чувствуєм, традицийни є, конзервативнєйши, а єст у нїм телїх добрих людзох, лєм ше треба повязац и отвориц. На валалє мам мацер, брата, приятельох… Там и наш дом. Нашо дзеци, два дзивки, цале лєто там. Самостойни су, так су и воспитовани же би провадзели свою драгу, а ми ту да им помагаме. Ми ше уж тераз анї нє можеме мишац… Вони знаю цо сцу и то цалком розумлїве. Старша вислухала штварти рок права, абсолвент є, а младша студира програмованє. Кед ше набуду на валалє, приду до варошу.

У варошу мам иншаку файту шлєбоди…

РОБОТА НА СЕБЕ

– У єдним периодзе живота ше найдзеш пред високим брегом хтори треба прейсц, а знаш же нє лєгко и одґуруєш то од себе, а нє чувствуєш ше ше добре зоз собу. Я сцем буц приклад моїм дзецом и почала сом виглєдовац… Заш лєм думам, гоч як то будзе звучац, же ми напредок себе уж  виформовали якуш свою драгу,  я лєм провадзела себе, я ше водзела з якушик интуицию и тота моя интуиция ме доведла до того дзе сом нєшка… А сущносц у тим же сом мала шмелосци склонїц шицки страхи з хторима сом була полна пре дружтво, пре людзох, односно правила и обчекованя. Знала сом же кед будзем добре зоз собу, кед ше будзем добре чувствовац, шицко ше посклада, и вец ше и людзе коло мнє буду добре чувствовац.

И то якаш формула мойого живота – Давай, люб себе, та ши годзен и другим дац тоту свою любов. Вона ци ше вецей раз враци на рижних польох живота – закончує Терезия Бодвански.

ВИХОД З КОМФОРУ МИ ДАЛ ШЛЄБОДУ

– Я нє роздумовала о приходу до Нового Саду, и нє видзела сом ше у нїм. Алє кед ґураш цошка од себе, а нєзадовольни ши у тим истим цо маш, вец видзиш же треба висц зоз того комфору. Ту на мнє уплївовало праве тото мойо воспитанє, гоч думам же мойо родичи одробели праву ствар, алє єдноставно тото же закончиш школу, факултет, одаш ше, направиш хижу, и вец станєш и опиташ ше, а цо тераз… Цо мам далєй… А у ствари, требало цошка вельо моцнєйше да ше случи же бим пришла до варошу.

Приселєли зме ше кед старше дзивче требало почац до першей класи. И вец так рушело мойо розвивнє и тота моя драга…

У Санкт Петебурґу на рики Неви

(Опатрене 295 раз, нєшка 1)