Раз мож спреведнуц, два раз чежко

автор м. джуджар, с. фейса 31. октобер 2020

И тей єшенї ше зявели тарґовци хтори людзом понукаю рижни продукти звичайно зоз здравственим ефектом, дзе за кажди купени продукт купец достава аж и дарунок, та ше таку робу „нє одбива”. Продукти драги, часто нє квалитетни, а контракту о купованю або нєт, або го нє мож розтаргнуц. Спреведнути ше позно огутаю.

Насампредз, будземе фокусовани на два способи предаваня, односно тарґованя. Перше – тарґованє у своїм доме, котре остава лєм на догвареним слове, а друге – тарґованє зоз даєдну реґистровану компанию дзе трошитель достава контракт и голєм яку-таку сиґурносц о тим же чежко, алє мож врациц продукт и достац свой пенєж.

Вшелїяк же таки искуства досц боляци и сами по себе нєзґодни, но, єдно им заєднїцке, а то же трошитель купел продукт по далєко векшей цени од реалней. Купец, нажаль, позно похопи же є спреведнути, а часто ше случи же купец прешвечни же добре тарґовел, док младши члени фамелиї такой видза же то спреводзка.

ПОНУКАНЄ НА КАПУРКИ

Як тарґовели, односно як су поспреведани, приповедали нам велї Керестурци, и то углавним по єдним шаблону. До валалу тарґовец приходзи на шоровим авту, нє барз новим, алє анї нє старим. Купцох дакеди глєдаю од капурки до капурки, алє часто дочекаю и на улїчкох, опрез предавальньох, коло теметова, ридко и у самим центру валала. Зоз потенциялним купцом прегваря основне, почню понукац, и углавним кед зацикавя купца, провадза го, або одвежу по обисце, и там тарґую. На таки способ углавним, понукаю рижну судзину, есцайґ, пирнаґи, або менши технїчни апарати. Цени котри питаю за продукти часто и по даскельо раз векши, у ствари, енормно векши од реалних. Єдна  пензионерска пара на таки способ нєдавно купела вельки комплет судзини за 200 еври, а бешеда о тарґовини розпочата опрез предавальнї, же би ше закончела аж у обисце. Купцом бул прицагуюци квалитет, як нам потолковали, слово нє о найтуньшей судзини, а ґу тому тарґовец здабал на пристойного чловека. Початна цена котру вимагал була 500 еври, потим знїжел даскельо раз, а потарґоване теди кед им пристал предац по його словох аж по набавней цени. Же трошителє поспреведани похопели нєодлуга кед роздумали же им тоти шерпенки анї нє таки нужни, а потим и кед ше розпитовали за реални цени котри вельо менши, аж за коло 30 до 50 одсто. Алє, врацаня нєт… Гоч записали и реґистрацийну ознаку и модел авта, свойо трошительни права ше им нїяк нє удало витвориц. Вони ище барз добре и прешли, а подобна приповедка провадзи и єдну андю, тиж пензионерку, котра на исти способ купела, по словох тарґовца, якиш специялни йорґан за 150 еври, а исти продукт єй сушедом понукал туньше, та по конєц улїчки од остатнєй сушеди питал лєм 25 еври.

НА ТЕЛЕФОН, АБО НА ПРЕЗЕНТАЦИЇ

„Добри дзень, воламе зоз компаниї… (у мену похасновани прикметнїк зоз основу медицински), обвисцуєме Вас же сце достали награду котру можеце превжац теди и теди, у вашим месце, потребне же бисце пришли на нашу презентацию, достанєце и вечеру… або „Достали сце награду у вредносци (и до пар стотки еври), алє кед же купице тот наш продукт по тей *** цени, а ми вам пошлєме обидва… або „Достали сце награду, а ви маце плациц лєм поштарину…” То, так повесц, форма телефонских розгваркох дзе реґистровани компаниї понукаю свойо продукти, алє злохаснуюци нєзнанє, або нєзнаходлївосц купцох и предаваюци продукти як медицински, а вони то дефинитивно нє. На тот способ спреводзки вельо векши, алє трошитель голєм може витвориц свойо права, бо тарґованє реґуловане з яким-таким контрактом. Приповедку починаме од собешеднїкох чий член фамелиї старша жена анї нє свидома же є спреведнута. Спомнуту жену поволали на телефон, вона пошла на презентацию и там купела апарат за масиранє ногох. Жена пошла на презентацию прешвечена же там достанє аж и лїкарски препатрунок, зоз собу вжала и здравствену карточку. На презентациї длугей даскельо годзини, презентере ю прешвечели же спомнути апарат риши векшину єй здравствених проблемох. Цена того апарата на початку була векша, а потим ю знїжели на 900 еври, кед ше виплаци  нараз, а кед ше виплаци такой, вони єй подарую и єден специялни уцицовач найновшей технолоґиї. Так и потарґовене, алє жену длуго нє могло превечициц же є спреведзена, бо людзом на презентациї вона верела. Медзи иншим, треба надпомнуц же жена нє мала пенєжи при себе, та ю орґанизатор аж одвезол и дому.

Ище єден приклад тарґовини дзе єдна андя була прешвечена же купує медицински продукт, закончени на хасен спреведнутого купца. Ту слово о купованю на рати котре тиж понукаю и на телефон, и на презентацийох. Так андя купела електрични наддушек за масиранє, алє на рати котри би одплацовала аж два роки и то у вредносци скоро половки єй пензиї. Шицко би то було так, алє после тижня хаснованя вона нє обачела нїяки хасен з нього на свойо здравє. На щесце, за єй трошительни права ше завжали дзеци и виборели ше за право врацаня продукта тарґовцови, односно пенєжу трошительови, цо у складзе зоз Законом о защити трошительох котри гвари же за тото предвидзени 14 днї.

Надпоминаме же приповедки и шведоченя котри зме назберали под час писаня того тексту правдиви, алє пре проблематику цалосней ситуациї нїкого нє менуєме. Окреме дзекуєме шицким собешеднїком, а читательом совитуєме же би були осторожни.

СЛОВО ЗАКОНА

Марко Драґич

правни совитнїк спред Здруженя за защиту трошительох Войводини, гвари же тота тема роками актуална и каждодньово ше стрета з пригварками трошительох хтори найчастейше поспреведани.

Кед слово о Закону, Закон у тим смислу ясни и нєдвосмислови. Но тото цо важне знац то же при купованю продукту тарґовец длужни трошительови доручиц папер, образец, за одуставанє од Контракту, цо значи же трошитель ма право одустац од купованя у року од 14 дньох накадзи достанє продукт. Кед же тарґовец нє доручел спомнути образец за одуставанє од Контракту, трошитель ма право одустац од купованя у периодзе од єдного рока – гвари Драґич.

Вон совитує трошительом и тото же би пред каждим купованьм добре розштудирали о тим, же чи им тото цо надумали купиц потребне, а вец преверели од кого купую продукт, або хтора то фирма од хторей купую.

Тото цо барз важне то же би людзе керовали купованє на презентацийох, бо ше на таких местох часто случую спреводзки. Людзе нє раз погришно преценя або одлуча же купя дацо, а тото исте би нє купели у предавальнї – гвари Драґич.

Чом ше людзе даю спревесц, або прецо ше ганьбя одбиц нападних, аґресивних тарґовцох, толкує Иринка Шантова, психолоґиня:

Людзе хтори нашедаю на аґресивни маркетинґ то робя пре вецей причини. Любезна и сцерпезлїва бешеда людзом одвитує, поготов осаменим. Любезносц виволує чувство окремносци, чувство же их хтошка почитує, а дожице ше интензивує кед тарґовец повторює власне мено потенциялного купца. То виволує подзековносц. На тот способ тарґовец „рихта терен”, а заняти у аґресивним маркетинґу добре обучени же би приступели ґу потенциялним купцом барз любезно и сцерпезлїво. Прецо? Прето же маю и прицисок цо вецей предац, прето же часто зарабяю на процент и то их одшмелює преходзиц особни гранїци (наприклад, поставяю интимни питаня)… Вец наступа манипулативна реклама продуктох, як и векшина рекламох без ясних обєктивних статистичних податкох о ефикасносци роби. Продукт треба же би помогнул у аспекту здравя, же би олєгчал живот, а часто тарґовец трафя медзилюдски одношеня виволуюци напредок чувство вини: „прецо бисце нє купели свойому мужови/своєй супруги, ша озда заслужує дарунок..”. Чувство вини може виволац и вечера у ресторану зоз даяким скромним дарунком, прето же охабя чувство же кед мнє хтошка цошка дал, вец би ше требало даяк оддлужиц… У позадини чувства вини стої страх од кари, у тим случаю страх од того же ше хтошка на мнє нагнїва кед нє купим продукт – гвари Шантова и надпомина же старши людзе нє маю часто ситуациї же треба одбиц понукнуце и велї людзе, нє лєм старши, маю проблем повесц „нє” кед так чувствую, одбиц, спущиц слухалку, препознац пасивну аґресию, препознац кеди собешеднїк манипулує зоз чувствами. А велї людзе воспитани же би були послухни, менєй же би реаґовали у складзе зоз чувствами и потребами.

У нєпознатих и нєкаждодньових ситуацийох найлєпше одреаґуєме кед себе положиме на перше место – опитац ше себе „чи я то насправди жадам?”. На концу, прецо таке страшне кед ше нєпозната особа и нагнїва? Нїкому ше нїґда на тим швеце нє удало при каждому виволац симпатиї и приємни чувства, то даремне трапенє – прешвечена наша собешеднїца.

Навалентна, аґресивна тарґовина ище вше єден з проблемох нєшкайшого часу. Тарґовци схопни спреводзкоше и шицко зробя же би цо швидше дошли до векшого заробку, а у шицким тим найбаржей „фасує” трошитель. Цалком ясне же у цалей тей приповедки єст досц препущеня у роботи державних орґанох и службох, покус и гришки занятих тарґовищних инспекторох хтори би, вшелїяк, ефикаснєйше мали контроловац способ дїлованя нєсовисних тарґовцох.

Иринка Шанта

Потамаль док спомнути служби нє почню реаґовац так же би людзе хтори купую, трошителє, нє були очкодовани, або поспреведани,  найлєпше таку тарґовину нашироко керовац. Кед нє пре инше, голєм пре мирни сон.

КАЖДЕ МА ПРАВО ПОВЕСЦ НЄ!

У ситуацийох кед чувствуєме же нас дахто на дацо нагваря, здогаднїме ше же кажде ма право повесц „нє”, ма право повесц „роздумам” (порадзиц ше з даским и подзелїц одвичательносц), ма право опитац ше цо ґод сце, ма право уживац у безплатней вечери и дарунку без чувства вини кед хтошка понука, ма право подзековац и напущиц просторию, ма право пребачиц ше и замодлїц тарґовца же би напущел їх дом – твердзи Иринка Шанта.

 ЛЮДЗЕ ШЕ ЗНАХОДЗА

Нє шицки людзе ше знаю такой одбранїц од навалентних тарґовцох, алє пре искуства, власни або люцки, велї ше нє явяю на нєпознати телефонски числа. Як дознаваме, єдно зоз частих питаньох на телефон тото же чи старши особи жию сами, а кед тарґовци оценя же особа младша, звичайно глєдаю дакого хто ма голєм 30 роки.

Дахто ше злєкнє кед му до обисца придзе хтошка нєпознати и упарто понука тото цо надумал предац. Теди нє згорше до помоци поволац сушеда, або гоч кого з улїчки… Єдного вше лєгчейше поспреведац, алє двоїх, троїх, заш лєм нє так лєгко.

 

(Опатрене 108 раз, нєшка 1)