Ремесло за цали живот

автор Танита ХОДАК 19. юлий 2015

Владимир Бесерминї першираз ципелу вжал до рукох 1996. року, думаюци же то будзе лєм ещи єдна з роботох у хторей ше опробує. Од теди прешло уж двацец роки, а Владо нєшка єдини ципелар у Коцуре и у околїску.

Я так повесц, автомеханїчар, а о ципеларстве сом нїч нє знал – почина свою бешеду Владо и о тим як ше му ципели нашли у рукох.

– У младосци сом пременєл вецей роботи, а оцов приятель ципелар ми теди гуторел же ме подучи о тим ремеслу.  Роздумуюци же добре знац цо вецей роботи, пристал сом, а и випатрало ми интересантне. Ходзел сом до ньго кажди дзень, як би нашо стари знали повесц – на занат, и о рок отворел свою роботню думаюци же то нє будзе  длуго тирвац – памета Владо.

През руки коцурского ципелара прешли на тисячи вшелїякей обуї. Попри ципелох, оправя и ташки, прави ременї и ременчки за пшички, пооправя аж и якни и панталони. Роботня му за хижу у дворе, мала, алє достаточно велька же би ше у нєй предлужовало живот дачому цо чловек хаснує од рана до вечара.

Кед почал робиц з ципелами, вше кед пошол на свадзбу, патрел як людзе пообувани. Препознал тоту обуй цо ю оправял. Понеже уж велї роки оправя ципели, Владо толкує же може обачиц як ше ципели з часом меняли, и цо кеди було модерне. Женска обуй ше, гвари,  барз пременєла. Єден час були у моди ценки запетки, а вец платформи, а потим ше ознова врацели ценки запетки. Квалитет обуї ше нє так швидко менял. Вше було  менєй, або  вецей квалитетни ципели, а Владо и маркировану  обуй, и тоту з китайских предавальньох муши шорово пооправяц.

– Видзи ше ми же остатнї роки людзе ноша квалитетну обуй, и кед слово о спортскей,  алє и о модерней обуї. Озда похопели же ше виплаци дац вецей пенєжи за обуй, та ю буду мац длужей. Алє, єст и подла, гоч я, и єдну и другу  мушим добре пооправяц. Лєм тота менєй квалитетна, вона ше ознова розлїпи, док гевта друга длужей тирва.

Научел сом оценїц ципелу. Спочатку ми було жаль нє оправиц дакому обуй, та сом брал шицко же би ше дахто нє нагнївал. И вец сом ше тельо натрапел зоз ципелу, як нїґда. А тераз, боме, повем каждому кед ми ше видзи же ципелу нє мож оправиц.

24-25 ruske 28 cipelaróźáĄ« 13

 ЄСТ РОБОТИ ПРЕЗ ЦАЛИ РОК

 Владо уж єден час єдини майстор ципелар у валалє, алє нє оправя обуй лєм Коцурцом. Подознавали ше за ньго и за валалом, та почал оправяц ципели и Савиноселцом, Деспотовчаньом, Керестурцом…

– Ципели єст вельо, а майстрох вше менєй. По околних местох ципели нєт хто оправиц, та ше людзе за мнє дочули. Тераз мам и порядни свойо муштериї. А у Керестуре, ниа, мой приятель позбера дас дзешец пари ципели,  я по нїх пойдзем, принєшем дому и пооправям, а вец однєшем назад – толкує Владо.

Бесерминї  гвари же з того ремесла мож крашнє заробиц, а дакеди єст тельо роботи же нє мож постарчиц. Вон попри тей роботи роби и жем, а подприємство реґистровал и удава ше му поряднє виплациц порцию. Лєм, як гвари, нє добре же нєт одпочивку. Стално дахто на капурки.

– Оправим пейц, шейсц, дакеди и дзешец пари на дзень. Скорей през жиму було вельо роботи, а влєце менєй, алє тераз ше то якош виєдначело. Нєт правила – обуї вше будзе, и вше ю будзе требац оправяц. Мам роботни час, моя роботня дома, и кед дахто придзе на капурку, нє одбудзем з нїм лєм так. Пре тото сом скорей мал мигель у центре валала, алє кед сом нє бул там, ципели ми ношели дому… Одявел  сом локал, и предлужел робиц дома – гвари Владо и додава  же вше дахто з його фамелиї, кед дакеди  вон нє може, приме роботу, лєбо да муштериї оправени ципели.

 НАЙВОЛЇ ОПРАВЯЦ КОПАЧКИ

 Владо гвари же нє циль обуй лєм оправиц же би була добре поробена и функционална, алє и же би крашнє випатрала. Дакеди ципелу оправи за пол годзини, а дакеди ше наисце зна розцагнуц и по три, або аж и пейц годзини.  Найволї оправяц копачки.

– Любим кед ми мали дзеци принєшу оправиц копачки, кед видзим у нїх жажду же сцу у нїх бавиц фодбал. Тераз у Коцуре єст и дзивчата хтори тренираю фодбал, и часто ми ноша оправиц обуй за тренинґ. Теди якош з окремним задовольством робим, бо знам же можебуц з тих дзецох єдного дня дахто будзе добри спортиста.  Я  им у тим   на єден способ помагам – гвари Владо.

Оправиц ципели другим то Владови лєгко, алє кед ма вибрац обуй за себе, то  уж цалком друге. Гвари же чижми за моторку куповал цали рок, вше були лєбо барз мегки, лєбо тварди и високи. Часто ше зна случиц же купи нови ципели лєбо якну, а вец их дома преправя. На концу будзе так як задумал и як ше му найбаржей пачи.

24-25 ruske 28 cipelarvlado 4

И ЦИПЕЛИ, И МОТОРКИ

 Же би дакус „сцекнул” од ципелох, Владо свой шлєбодни час хаснує на цошка цалком иншаке – на моторки. Член є Мото-клуба „Пеґасус”. – Моторки любим оддавна, и мам єдну. Вше ме прицаговали, а тераз любим буц з людзми хтори маю исти интересованя як и я. През викенд одходзиме на стретнуца моторкашох дзе ше можем опущиц з добрим дружтвом и при добрей музики. Вец место ципелох шацуєм моторки – гвари Владо и толкує  дзе будзе мото стретнуце у наступних викендох…

24-25 ruske 28 cipelaróźáĄ« 7

(Опатрене 202 раз, нєшка 1)