Рижнородносц и богатство у єдней особи

автор ол. живкович 15. авґуст 2022

Зоз провинциї Тукуман на сиверозаходу Арґентини, котрей главни город Сан Миґел де Тукуман, погляднїци нам подаровала Ґлория Тан Юн, котра пришла до Руского Керестура нащивиц пайташку Ивону.

Ґлория ма 23 роки, закончує студиї физики и пред тим як почнє писац дипломску роботу, „почасцела ше” зоз драгу до Европи, до пайташки Ивони Будинсковей котру упознала у Швайцарскей у школи у Монтеу, дзе пребували цали  рок.

Жиє у своїх родичох, цо звичайне у Арґентини. Ма шестру зоз котру су двойнята. Ґлория студира физику, а Анхелика економию. Мац им архитекта, задлужена за проєктованє и дизайнованє квартельох, а оцец рахунководитель. Вєдно робя у приватней фамелийней  фирми у котрей робя члени оцовей и мацеровей фамелиї. Ґлорийов прадїдо пришол зоз Китаю до Арґенитини, алє зоз тоту заєднїцу вона уж нє ма вельо контакти. Друга часц фамелиї зоз Перуа и уж роками жию у Арґентини, так же ше сама чувствує ак Арґентинка.

‒ Хижа у котрей жиєме нє така велька ‒ гвари Ґлория ‒ алє маме прекрасни двор и у нїм вельке древо манґа. Праве у тим дворе моя ше фамелия часто стрета на заєднїцких каждодньових и нєдзельових вечерох. И то тото цо ми и найбаржей хиби кед пойдзем з дому: вечера на котру приду и баби и дїдове, та и друга родзина. И шицким то барз важне, буц вєдно голєм раз за столом през дзень. Вечера почина углавним на 23 годзин, прето же робя од 8 рано до 18 годзин и треба часу же би ше пририхтало за шицких членох фамелиї. Єдза подобне як и за полудзенок: месо, шалату, а после главного єдзеня и дезерти характеристични за тоту часц Арґенитини. Углавним ше и у нїх прави роштиль як и у нас, алє месо на роштилю вельо векше, бо Арґентина вельки продукователь буякох на поверхносци зоз траву, цо ше вола пампа.

У Водици

ГОРИ, ПУСТИНЯ И ПЛАЖИ

Арґентина длугока держава, котра ше пресцера у Южней Америки. Ма велї природни красоти, бо на цалей тей поверхносци мож видзиц гори, лєси, пустиньску часц и плажи. Провинция Тукуман, у котрей жиє Ґлория зоз фамелию, найменша у Арґенитини. Хвиля там цепла, влєце температура и до штерацец ступнї, а тераз, кед жима, температура коло 1-2 ступнї, без шнїгу. На сиверу покраїни барз сухо и скоро нїч нє рошнє, алє там дзе гори пада диждж и веґетация богата. Город Тукуман под горами и жителє го волаю „Город заградка”. Ту рошню велї цитрусни овоци. Город Рио де Жанеиро познати по прекрасней плажи Копакабана. Буенос Айрес главни город Арґентини и дзе тиж єст плажа, алє морйо досц жимне. Людзе ходза там на одпочивок, а гоч и жимно купаю ше. Буенос Айрес познати як южноамерицки Париз зоз свою прекрасну архитектуру, стилом и културнима збуванями. Єдна з интересантносцох и пешацки мост, такволани „Женски мост”.

Предїли коло моря окреме интересантни. Високи стини коло моря барз атрактивни за туристох. На югу Патаґониї уж иншака клима, и знова интересантни предїли. На горох єст шнїгу и вельки ляднїки, як цо Перито Морено, котри нащивюю велї туристи. Од шнїгу по плажу ше нє треба длуго вожиц и у єдним дню ше можеце и купац, и оруцовац. Праве зоз туризма Арґентина ма вельки приходзи.

СТУДИРАНЄ МЕДИЦИНИ ‒ ДЗЕШЕЦ РОКИ

Цале школованє у Арґентини, приповеда Ґлория, безплатне и прето ше векшина младих и одлучує за державни школи и факултети, гоч маю вибор и у приватних, котри ше плаци. Квалитетне и безплатне школованє оможлївює велїм же би ше уписали до жаданих школох и на факултети. Вони тирваю 4–6 роки, а студиї на медицинским факултету тирваю аж дзешец роки. Прето го велї и нє закончую. Но, факултетски и мастерски студиї им злучени, нє роздзелєни як нам.

Студиї котри вибрала Ґлория тирваю пейц роки. Докторски студиї тирваю дзешец роки, та розумлїве єй жаданє же би на докторски студиї пришла до Нємецкей. Ґлорию у физики интересує вселена, релациї медзи Жему и Слунком, сама наша планета, окреме пременки температури, климатски зони…

НАРОДНЕ ОБЛЄЧИВО И ТРАДИЦИЯ

Арґентина була шпанска колония, цо Ґлория потвердзела кед була у Шпаниї и видзела же маю подобну традицию. Велї Арґентинци по походзеню зоз Европи, а найчисленша италиянска заєднїца. З оглядом на тото же Арґентина барз длугока, а у провинцийох розлични кламатски условия, и народне облєчиво ше розликує.

У єй провинциї дзвичата маю билу єдноставну блузну и часто таки  и шос, гоч мож комбиновац и шос других фарбох. Коло шиї кладу хусточку, найчастейше кветованого дезену. Хлапци маю широки панталони кафовей фарби, билу кошулю, чижми и шапку, або калап.

Понеже Арґентина вельки продукователь кравох, анї нє чудне же ше прикраски за жени и хлопох найвецей правя праве зоз скори. Кравска скора основни материял за ланцущки, наруквици, руксаки, ташки, алє и за рижни други продукти. Метал алпака тиж барз атрактивни и характеристични за тоту жем, як и рижни драгоцини и полудрагоцини каменї.

Танєц у Арґентини вшадзи присутни. Найбаржей ше танцує у Буенос Айресу. Сензуални и атрактивни танґо танцую Арґентинци, алє и велї жителє швета. Ґлория визначує танєц у єй провинциї. Вон спомалшени и деликатни, а хлоп и жена ше тримаю за руки и нє дотикаю ше з другима часцами цела. Ма єден окремни ритем и прекрашнє випатра. О велїм зме зоз Ґлорию побешедовали. Мали зме нагоду упознац єдну, нам еґзотичну державу у Южней Америки, у подоби, словох и темпераменту младей Арґентинки Ґлориї.

НОЦНИ ЖИВОТ

 Гоч Ґлория и єй шестра жию зоз родичами, як и векшина младих, люби виходзиц. Журки найчастейше правя соботу и починаю од двох, та по шейсц рано.

– Перше ше стретнєме у обисцу даєдного товариша або товаришки, а потим, на два рано одходзиме до даякого бару и барз вельо танцуєме. Маме окремни бари за танцованє, бо  Арґентинци през танєц виражую чувства и себе. После журки нє можеме пойсц сами дому, бо там живот барз опасни. Кед идзеце по городу на 22 годзин, то уж постава опасне. Чудне ми було кед зме у Керестуре ишли зоз журки на 2 годзин рано сами и нє могла сом похопиц ше у вас то звичайне и нє опасне ‒ гвари Ґлория.

 ТРАДИЦИЙНЕ ЄДЗЕНЄ

 ‒ Арґениинци барз любя єсц месо з роштиля, цо анї нє чудне з оглядом на розвите статкарство, котре єдза зоз шалату и рискашу. У обисцох, алє и на улїчки, мож купиц традицийне єдло емпанаду. Попражена цибуля и месо зоз кури як полнєнє у цесту ше пече и ма длуговасту форму. Єдна файта макаронох, зарна кукурици и бундаву закруца ше до лїсца кукурици, та ше вари. Од горе на тото кладземе сир и то окремне єдло. Як дезерти часто правиме рижни колачи котри потим прелїваме зоз згуснутим млєком, без котрого нє мож анї задумац даяки колач, або кекси. Згуснуте млєко варене зоз цукром хаснуєме як ви маджун, та го масциме и на хлєб ‒ приповеда Ґлория.

(Опатрене 136 раз, нєшка 1)