Роботи вельо, а пенєжу поценко

автор Т. ХОДАК/А. МАРКОВИЧ 12. фебруар 2016

Сучасна державна орґанизация би требала буц така же би кажди граждан могол уплївовац на политични одлуки хтори ше дотикаю їх каждодньового живота, алє таки идеални модел нє лєгко витвориц у пракси.

Сербия ище вше слови за високо централизовану державу у хторей локална самоуправа ма досц огранїчени овласценя. А кед слово о идуцому, нїзшому, уровню – месних заєднїцох, питанє їх правох и задлуженьох векше число општинох и городох у своїх статутох анї нє ушорює, а менше число локалних самоуправох  права и длужносци МЗ евентуално огранїчує на старанє о дзецох и старих особох, ушорйованє и отримованє населєня и желєних поверхносцох, комуналней инфраструктури, отримованє културних и спортских манифестацийох, орґанизованє процивогньовей защити и подобни компетенциї. Скромни компетенциї месних заєднїцох провадза и тиж таки, скоро символични, буджетски даваня.

А значенє месних заєднїцох вецейнїсте, окреме у валалских населєньох дзе доприношеня Совитох МЗ, хтори найлєпше упознати з потребами и можлївосцами конкретного штредку, можу буц у активносцох вязаних за инфраструктуру, комуналиї, розвой фамелийних бизнисох, а остатнї роки доприноша и розвою валалского туризма.

 З ВЕРБАСКОГО БУДЖЕТА 32 МИЛИОНИ ЗА ВАЛАЛСКИ КАСИ

На подручу Општини Вербас функционую осем месни заєднїци – пейц валалски и три у городзе. З општинского буджета, хтори у тим року „чежки” коло милиярду и 200 милиони динари, за їх роботу наменєни коло 53 милиони. Месни заєднїци на порядних схадзкох своїх совитох на концу каждого календарского рока правя свойо финансийни плани за наступни рок, же би ше тоти плани, зависно од доступних средствох, могло учишлїц до буджета кровней локалней самоуправи.

– Углавним тоти средства опредзелєни за специялизовани услуги по основи  контракту, за чечуци оправки и отримованє, машини и опрему, и подобне. А кед Совит принєсол таку одлуку, средства можу буц потрошени и за вибудов и капитални укладаня до обєктох, кед на буджетскей позициї єст предвидзени средства – визначела членїца вербаскей Општинскей ради за координацию з меснима заєднїцами Йована Вуйтович и потолковала же потреби месних заєднїцох вельки, бо су перша адреса дзе  каждодньово приходза гражданє зоз вимогами и молбами за ришованє актуалних проблемох, од комуналних по вимоги материялней природи за реализованє културних манифестацийох, алє, нажаль и тих социялного характеру.

– Чежко висц вочи шицким потребом, бо у ситуациї кед маме прилапени буджет хтори анї нє виключно социялни, анї розвойни, потреби и намири по шоре приоритетох хтори вигласаю Совити месних заєднїцох. А вони ше у сотруднїцтве з локалну самоуправу намагаю же би було цо менєй нєзадовольних согражданох и же би проблеми и потреби були ришени у цо кратших рокох, у согласносци з можлївосцами – гварела Вуйтовичова и визначела же з буджетом за 2016. рок за валалски каси предвидзене коло 32 милиони динари, док за три месни заєднїци у самим городзе наменєни 21 милион динари.

– Од того, за месну заєднїцу у Коцуре 6 897 852 динари, дзе средства углавним опредзелєни за кладзенє цивох до уж прекопаного каналу, за вибудов ґаражи Добродзечного огньогасного дружтва и за вибудов хижи за священїка Сербскей православней церкви, алє и за други намени  – гварела Вуйтовичова.

odvodni kanal u uljicki osljebodzenja jedna z veksih investicijoh u sotrudnjictve zoz vodi vojvodini  3

ПРИОРИТЕТИ И РЕЗУЛТАТИ

Предсидатель совиту Месней заєднїци Коцур Желько Бєлан визначел же  ше у 2015. року нє удало витвориц шицко цо заплановане, та часц проєктох мушела буц пренєшена до планох за 2016. рок. Медзитим, у валалє ше досц поробело, и МЗ ше и попри чежкей финансийней ситуациї, заш лєм, ма зоз чим похвалїц.

– Правда же опредзелєни средства нашому валалу були зменшани, та и  можлївосци Месней заєднїци нє таки же би ше реализовало проєкти хтори вимагаю векши укладаня. И попри тим, у 2015. року у Коцуре закончена и опремена капела, окончена реконструкция мура на обєкту ДОД хтори лєм цо ше нє звалєл. Викопани канал хтори риши проблем поджемних водох у єдней часци валалу, а поставени и єден дзецински парк – гвари Бєлан.

Вон начишлєл и менши инвестициї коло ушорйованя валалу и отримованя постояцей инфраструктури. У реализациї тих проєктох, попри Месней заєднїци Коцур участвовали и други субєкти, як цо Општина Вербас, ЯП „Води Войводини”, „Каритас Сербиї”, а дзецински парк ше финансовало зоз пенєжу од предатих кирбайских местох.

Єден з бувших предсидательох Општини Рафаил Русковски, хтори єден час бул и предсидатель Месней заєднїци, праве у периодзе кед финансиї було тиж поценко, критичнєйше коментарує нєшкайши стан.

–  У општинским буджету єст милиярду и двасто милиони динари. Кельо я упознати, Коцур од того питал 22 милиони цо коло 1.85 одсто од буджету и нє могли зме их достац, гоч,  ниа, у Коцуре жиє 10 одсто жительох тей Општини. У периодзе кед я бул предсидатель МЗ, а познєйше и Општини, вельо ше робело, цо було барз важне. Пенєжи ше трошело же би ше у валалох ушорело еґзистеницялни питаня, як цо то асфалтованє драгох, водовод и виєдначена струя. Остала нам лєм канализация хтора анї нєшка нє поробена. Теди було и средства зоз самодоприносу, конкуровали зме и до Покраїни, а поспишело нам ше, праве у МЗ Коцур достац средства од Америцкей фондациї за розвой, зоз хтору у валалє асфалтовани драги, ушорени и ошвицени центер валала, ушорени Дом култури, як и зубарска ординация – толкує Русковски и гвари же руководзаци у Месней заєднїци муша уложиц вецей труду же би достали средства голєм за ришованє найважнєйших проблемох у валалє.

ПИРАМИДАЛНИ ПРОБЛЕМ

По своєй улоги, месни заєднїци нєшка скоро  „технїчни орґан” хтори у найблїзшим окруженю запровадзує часц роботох з компетенцийох локалней самоуправи. Єй задаток утвердзиц локални потреби и потим ше за их сполньованє закладац на першим висшим уровню власци хтори ма реални законски компетенциї и финансийни можлївосци витвориц их. Кед випатра же месни заєднїци оставаю занєдзбани од општинских и городских власцох, треба мац на розуме же ше исти проблем пресцера през цалу гиєрархию ушореня власци. Городи и општини, нєшка у нєзавидней ситуациї, кед слово о даваньох з державного уровня, насампредз пре нєизвесни випатрунок нових законских ришеньох у тей обласци. Министерство финансийох концом прешлого року обявело Нарис закона о финансованю локалних самоуправох, а вон предвидзує же општини убудуце буду доставац 50, место дотерашнїх 80 одсто, од порцийох на заробки, зоз чим ше значно зменша локални, а звекша републични буджет. Як спозорела  Стаємна конференция городох и општинох, „за городи и општини Сербиї ришеня предочени у Нарису закона о финансованю локалних самоуправох нє прилаплїви, бо ше з предложеним зменшаньом приходох городох и општинох у суми  осем милиярди динари функционованє локалних самоуправох и финансованє основних потребох гражданох загрожує”. Конференция  з тей нагоди спозорела же городи и општини анї тераз нє маю досц пенєжу за финансованє шицких компетенцийох, бо роками назадок держава на локални уровень преруцує додатни обовязки, а нє звекшує количество доступного пенєжу. Зоз предвидзеним ростом того розкроку, тот проблем будзе ескаловац.

Кед ше питанє децентрализациї спатра обєктивно, без политичних лєбо идеолоґийних предрозсудкох, указує же як сущни процес за розвой демократского дружтва. Векше число центрох у хторих ше одлучує, нє лєм же ма векши и обсяжнєйши резултати як диктат з верху, алє тиж рошнє и уровень участвованя гражданох у явним живоце,  бо маю право самостойно одлучовац по потребох свойого штредку. А народ гвари же вецей глави знаю вецей як єдна.

Odkedi postoji draha Kocur - Zmajevo asfalt u casci uljickoh osljebodzenja i isi sekickoho barz rujnovani i krici za obnovu 5

КЕЛЬО ДОПРИНОШИ САМОДОПРИНОС

Єден з найзначнєйших инструментох нєзависносци локалних штредкох децениями бул институт  самодоприносу. Медзитим, нєшка за велїх траци свой смисел, пре парадокс же месни заєднїци дзе є вигласани, праве прето же є вигласани оставали без финансийних „инєкцийох” з висших уровньох. Праве Вербас таки приклад. Под час 2000-тих рокох, Перша городска МЗ вигласала самодопринос, а други два нє. З часом ше указало же ше шицки три розвиваю подєднак – перша з власного динара, а други два зоз городского. Нєзадовольство спричинєло аж же  дзепоєдни жителє Першей МЗ, фиктивно премесцали свойо адреси на територию других двох МЗ, же би ше ментовали даваньох до самодоприносу. У медзичаше, остатнє вдеренє самодоприносу задали безроботносц и чежка економска ситуация

– Кед слово о месним самодоприносу хтори у чечуцим циклусу  нє вигласани анї у єдней нашей месней заєднїци, чежко очековац же у чаше кед вельке число занятих остало без роботи и кед каждодньово маме зоченє з людзми хтори поставю технолоґинйи звишок, можеме ознова вигласац же би ше одбивало процент од приманьох за тоти намени. То були драгоцини средства, бо то були особни приходи хтори МЗ розподзельовали без согласносци снователя, и так Совити месних заєднїцох мали векши инґеренциї. Алє винїмково мала вироятносц же би ше самодопринос ознова запровадзело на териториї месних заєднїцох у вербаскей општини – визначела Йована Вуйтович.

ОДБОРНЇКИ МОЖУ ПОРУШАЦ ИНИЦИЯТИВУ

Одборнїк у  Скупштини Општини Вербас з Коцура и предсидатель Коцурского здруженя младих Стеван Самочета толкує же єден општински одборнїк нє ма вельки уплїв на розподзельованє општинского буджета, алє може порушац инициятиву за ришованє даякого проблему.

– Мнє, як представнїкови странки пензионерох, найвекши приоритет було пренайсц ришеня за просториї пензионерского дому у Коцуре. На доставанє средствох сом могол уплївовац лєм зоз порушованьом инициятиви у нашей посланїцкей ґрупи, и якош нам ше поспишело достац часц пенєжу за просториї за пензионерох и за младих у Коцуре – гвари Самочета.

Odkedi postoji draha Kocur - Zmajevo asfalt u casci uljickoh osljebodzenja i isi sekickoho barz rujnovani i krici za obnovu 3

(Опатрене 248 раз, нєшка 1)