Розгварка зоз каратистом Ґлорияном Штранґаром

автор Андрея Надь
121 Опатрене

ОД ГОБИЯ ПО ЧЛЕНСТВО У РЕПРЕЗЕНТАЦИЇ

Каратиста, одлични школяр зоз шицкима петицами у дньовнїку, любитель науки и добри пайташ, а заш лєм звичайни хлапец хтори вше порихтани помогнуц и вше розположени за франту, то наш Ґлориян Штранґар. Главна тема у Ґлорияновим успишним живоце  карате, спорт зоз хторим дошол аж по Балканске першенство як репрезентативец Сербиї.

Як ши дознал за карате?

Ґлориян: За карате сом дознал од товаришох. Цикаве же сом перше бул заинтересовани за фодбал и аж сом го почал тренирац, алє сом ше нє пренашол у нїм. Так сом ше опробовал у каратеу и од теди моя любов ґу тому спорту ище вше тирва.

Цо означую паси у каратеу?

Ґлориян: Велїм найцикавши паси у каратеу. Почина ше зоз билим пасом, вец жовти, помаранчецови, червени, желєни, белави. У даєдних союзох постої и лилови. Потим кафови, и пас найвисшого уровня, чарни. Зоз чарним пасом ше постава майстор. До пасох ше доходзи прейґ покладаня. На покладаньох ше виводза одредзени технїки, такволани кати и часто постої догварени спаринґ зоз другима каратистами хтори припадаю вашому клубу.

Я мам пас чарней фарби, за хтори сом положел пред роком.

Кельо роки тренираш карате?

Ґлориян: Тренирам уж єденац роки. Почал сом баржей рекреативно же бим бул активни и то ше витворело до професийного тренираня дзе тераз ходзим на рижни змаганя.

Почал ши у керестурским клубу?

Ґлориян: Перши тренер ми бул Стефан Ноґавица. Вон ме уведол до каратеа, указал ми найосновнєйши технїки и зогриваня. Познєйше сом предлужел тренирац зоз Веронику Юрич, хтора ме тренирала коло два роки. Понеже нас теди нє було вельо у клубу, тренер Михайло Орос ме превжал до старшей ґрупи дзе сом 5 роки зоз нїм тренирал. Перши тренинґи наисце були шмишни цо ше дотика моїх схопносцох. Гоч сом на початку велї вежби нє могол поробиц, то ме мотивовало же бим доказал себе, а и другим цо шицко можем.

Перши крочаї у Карате клубу „Гайдук”?

Ґлориян: Почал сом тренирац у Кули пред штирома роками, влєце медзи шесту и седму класу. Теди ме почал тренирац тренер Зоран Рашкович зоз хторим сом на початку индивидуално тренирал мешац, же бим могол витримац интензивни тренинґи у новим клубу.  Нормално же то була велька пременка, першираз сом бул у новим окруженю, з новима товаришами. До конца сом ше швидко уклопел и звикнул на нови способ тренираня.

Змаганя и перши успихи?

Ґлориян: Зоз змаганьох зберам лєм позитивни дожица. Здобул сом велїх нових товаришох. Мойо перше вельке змаганє було Куп Сербиї у Смедереву. Нє обчековал сом вельо од себе, алє початнїково щесце було на моїм боку, як и мойо намаганє хторе сом мал под час рихтаня за змаганє. Завжал сом треце место и то тиж бул мой перши вельки успих. Познєйше сом завжал треце место тиж на Купу Сербиї, алє у катеґориї юниорох. Єден од найвекших успихох хтори сом витворел бул на першенству Сербиї у Чачку дзе сом завжал треце место у катеґориї младших сениорох до 75 кґ.

Чи найвекша награда то здобути товаришства?

Ґлориян: Нє мож просто описац кельо ше розлични характери упозна през сам спорт, нє муши то буц лєм карате. Достал сом братох и шестри за цали живот и то нє мож заменїц нї зоз чим.

Чи ши мал нагоди путовац, кадзи це одведол спорт?

Ґлориян: У иножемстве сом бул у Словацкей, Мадярскей, Словениї и наздавам ше же  нащивим ище велї други. Найвекши упечаток на мнє зохабела Словацка прето же то перша держава хтору сом нащивел як сом прешол до Карате клубу „Гайдук”. Мали зме даскельо днї тренинґи зоз другима змагателями з рижних державох. Нє була атмосфера змаганя и стресу, алє нового товаришства и дожицох. На тренинґох нас було коло двасто и то охабело вельки упечаток на мнє.

Як випатраю пририхтованя за змаганя?

Ґлориян: Велїм тоти пририхтованя барз напарти, алє мнє то виполнююце, бо знам же ше на концу моя упартосц виплаци. През лєта маме кондицийни тренинґи, а под час сезони отримуєме форму и робиме спаринґи.

Балканске першенство у Словениї?

Ґлориян: Мал сом чесц буц поволани на Балканске першенство у Любляни. Условиє було же бим мал єдно од перших трох местох на Першенству Сербиї. Тото змаганє ми наисце останє у паметаню до конца живота, а найбаржей тота потримовка хтору сом достал од других учашнїкох.

Цо важне же би ше отримала ровновага медзи приватним, школским и спортским животом?

Ґлориян: Барз важна орґанизация, без нєй нє мож нїч успишно витвориц. Я мам вше добре випланирану блїзку будучносц, нє на барз далєко, тельо най знам цо ме чека у наиходзацим периодзе. Вшелїяк, без дачого цо бим нє могол посцигнуц шицко тото, то потримовка фамелиї, як и товаришох.

Кед биш ше могол врациц до прешлосци, цо биш посовитовал малого Ґоґия хтори лєм цо почал тренирац карате?

Ґлориян: Посовитовал бим го лєм най вери до себе, най виглєдує нови дожица и най тренира так як може и кельо може, а на концу увидзи же шицок тот труд будзе вредзиц ище вецей як цо ше вон наздавал.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ