Розгварка каждого порозбера

автор фес 20. марец 2016

Же старосц – нє радосц, присловка скоро шицким позната. Нажаль, на власней скори ю чувствує найстарша популация у нашей жеми, пре вецей причини хтори, менєй-вецей, шицким познати. Велї институциї, нєвладово орґанизациї и здруженя ше радза о тим же як у вше чежших часох далєй робиц, ришовац проблеми и помогнуц тим цо им помоц найпотребнєйша. Єдна з нїх и Каритас деканату у Новим Садзе под патронатом Каритасу Сербиї.

Як єден з найвекших проблемох при старших то худоба и осаменосц, алє и потреби старих людзох хтори нє вше мож „видзиц”, бо их вони часто нє указую. Праве о тих, „видлївих” и „нєвидлївих” проблемох при старших, алє и о помоци и едукацийох, бешедовали зме з Аниту Ґовля, координаторку Каритасу у Новим Садзе, и Елемиром Джуджаром координатором спред Апостолского еґзархату грекокатолїкох у  Сербиї, точнєйше у Коцуре,  хтори уж длугши час  робя як едукаторе.

О ЧИМ СЛОВО?

– Уж три роки ходзиме по Сербиї и обучуєме людзох. Фахово то „Интеґрална програма обуки за помоц у обисцу з елементами базичного допатраня”, а простейше поведзене, то обука наменєна людзом, женом, тим хтори сцу робиц зоз старима. Елемир и я  робиме на психо-социялней часци, а  медицинску часц робя фаховци з тей обласци. Совитуєме людзох як би требало бешедовац зоз старшима, як  зоз їх фамелиями, а аж вец приходзи на шор помоц хтора им тиж потребна (як их окупац, превиц, одвесц до тоалету, кед мож, прешейтац ше з нїма…) Бешедуєме им и о тим як ше вони сами муша зачувац на тей роботи же би ше  нє „вичерпали”, приповедаме о старосци, о хоротох хтори часто вязани за психу при старих  (депресиї, алцхаймеровей хороти, рижних файтох деменциї…) Наша улога – розвивиц емпатию ґу старшим особом – гвари Анита и надпомина же и пред тим Каритас Сербиї мал таки едукациї, алє нє були так часто орґанизовани и нє ходзело ше часто на терен. Нєшка то глєдана робота.

18 DSC_0689

РУСНАЦИ ВЕЛЇМ ЕҐЗОТИКА

Едукациї ше отримує  там, дзе их спред Каритасу поволаю. Тото робя и други орґанизациї и шицко функционує як тендер. Наприклад, Општина або Ґеронтолоґийни центер розпишу тендер за обуку  20 особох. Кед  тендер прейдзе, тим за обуку одходзи робиц. Тот хто сце мац обуку, вон ю и плаци. По Анитових словох, до двацец особи то идеална ґрупа, а роби ше осем днї, скоро  по  цали  дзень.

Анита преподавала у Апатину, Блацу, Бабушници, Чачку, Малим Идьошу, Сєници, Баїней Башти, Индїї, Кули, Суботици… Елемир робел у Чачку и у Рашкей.

– Ми реґистровани и лиценцовани едукаторе у ресорним Министерстве и Републичним Заводзе за социялну защиту. Особи хтори прейду през нашу обуку, достаню лиценцу за роботу. То єдна файта дозволи же су оспособени за роботу у тей обласци – гвари Елемир, єден з дзешецерих едукаторох, од хторих лєм Анита и Елемир Руснаци.

– Дзе ґод сом пошла на обуку, я ше представела  же сом Рускиня, грекокатолїцкєй вири, и вше отримам кратке преподаванє и о тим же хто зме и цо зме. У векшини случайох ми, Руснаци, за нїх еґзотика.

ИСКУСТВА

– Шейсц роки робим и як координаторка у  тиму хтори помага старшим и  хтори их допатра.  Нашо  клиєнти то особи хтори углавним у посцелї, чежко хори. Людзе нє знаю цо з нїма и питаю од нас помоц. З искуства  знам же найважнєйша розгварка зоз старшима, и прето таку роботу нє може робиц кажде, алє особи хтори кладу себе до другого плану. Нє раз ше случує же робя звонка своїх можлївосцох и прето им вше надпоминам же цо и як маю робиц. Старши  дакеди  знаю манипуловац, маю вельке животне искуство и вони тото пробую вихасновац. Дзепоєдни фамелиї думаю же наша длужносц и очка сцерац, попораїц цале обисце, та и вариц маджун…  Вец я интервенуєм и бешедуєм з фамелию о тим же цо нашо жени длужни поробиц.

Кед слово о цени за нашо услуги, максимална цена 530 динари за годзину. То нє економска цена, бо кед би ше поздавало  шицки трошки хтори маме, вец би то було коло 1 000 динари. Но, людзом и то драге.

До цени уходзи робота медицинскей шестра,  або ґеронто-ґаздинї. Кед клиєнтови треба заменїц катетер, вец на терен одходзи шестра, хтора превива, поумива, заменї цо потребне… Єй обовязка  и побешедовац зоз старима, и то праве тото цо хиби векшини. Дакеди робиме тото цо догварене, зогреєме полудзенок,  увариме єдностави єдла, и дакус попораїме там дзе особа пребува. Нашо жени оставаю на терену годзину, евентуално два. Маме и таки особи дзе ше одходзи три раз на дзень, гоч знаме же велїм у варошу треба помоц и на длужей, но ми тото нє робиме – толкує Анита.

18 DSC04091

БИЛА ВРАНА

– Була сом отримац обуку у Сєници дзе видно вельку културолоґийну розлику у поровнаню з нашу, ту. Векшина жительства Муслиманє, а Серби  прилапели їх обичаї. Док сом  бешедовала женом о прикладу як ше нє треба вадзиц зоз супругом коло виношеня шмеца, видзела сом же на  мнє иншак патра. У нїх така хлопска робота – ганьба, а жени по кафичох нє шедза, та кед сом з лаптопом шедла до єдного, робиц и попиц кафу, патрели на мнє як на билу врану. Нє прилагодзела сом приклад стредку у хторим сом ше нашла – приповеда Анита.

ПРОБЛЕМИ

Велї роки  Каритас у Новим Садзе, як и велї други орґанизациї тей файти, финансовал Каритас з Нємецкей. Вон престал потримовац таку роботу, так же остатнїх рокох барз чежко дойсц до пенєжу. Потерашнї финансиєр дума же би трошки коло услугох требали превжац на себе Општина, або варош. И Анита трима же би  Нови Сад требал розписац тендер и наглашиц же за кельо особи потребни услуги, а Каритас би ше явел на тендер.

И у Закону стої же то длужносц каждей Општини кед за тото постої потреба.  У Новим Садзе потреби вельки, алє  проблем стари –  пенєж.

– Пенєж хтори ше нєшка розподзелює нєвладовим орґанизацийом, барз мали. Дакеди зме мали континуитет у роботи, а нєшка ше нїч нє зна. Нє знаме анї яки пенєж достанєме и шицки активносци зведзени на минимум. А кед нєт континуитету у роботи, нєт анї клиєнтох – з вецейрочного искуства бешедує Анита хтора кед почала робиц у Каритасу, памета же було коло 200 клиєнтох, дньови центер за пребуванє, варело ше, райбало… Нєшка тото число пейц раз менше. Нє мож так добре робиц, а наша собешеднїца надпомина же нєт анї  инструменти як власц прициснуц и ришиц проблеми.

18 DSC01689

У Каритасу затераз робя на урґентних проєктох як цо вилїви, та ше того року  роби на превенциї, найвецей у Войводини  и Валєве. Вичисцує ше ярки,  по школох отримує преподаваня на тоту тему…

И Елемир гвари же лєм активносци хтори ше роби по проєктох  плацени, а шицко друге на волонтерскей основи. З рока на рок вше чежше дойсц до пенєжу, та и кед ше го достанє, вон барз мали.

– Шицки активносци барз редуковани, бо за нормалне одвиванє активносцох потребне вельо вецей пенєжу. Општина Вербас за прешли рок одобрела 30 тисячи динари за потреби Каритасу, алє вони и нєшка нє уплацени – поносує ше Джуджар.

Помоц старим и хорим, лєм мала часц хтору Каритас роками роби. Нє ма власни пенєж за помоц другим, но  ище вше рахує на донациї тих цо маю чувство за солидарносц. Рахує на помоц шицких тих хтори свидоми же наша найстарша популация муши достоїнственше жиц.

(Опатрене 238 раз, нєшка 1)