Рок „Руского слова”

автор и. сабадош 5. януар 2021

Ґу тексту у хторим ше подцагує смужка под рок хтори зме конєчно випровадзели до историї и паметаня (а найдзечнєйше до забуца кед слово о конкретним и пандемийним 2020), скоро же би ше подрозумйовал наслов „Рок корони”. Ґлобална епидемия нового вируса корона хтора нам од марца, як сцигла до наших крайох, та по дзень-нєшка нє да дихац, вшелїяк же сама по себе подїя рока хтора дотхла абсолутно кажду и найменшу сферу живота и дружтва на швеце и потрафела вироятно кажду фамелию на планети. Ґу тому, людзе ширцом швета, та и у нашим окруженю, каждодньово охорюю и умераю од тей хороти.

У таких обставинох медиї маю скоро подрозумююци задаток и одвичательносц епидемию тримац як „главну вистку” бо, кед ше ствари оголя до сущносци, нєт важнєйшей и векшей теми од людского живота и здравя. Ми ше того тримаме од момента кед епидемия урядово преглашена у Републики Сербиї, и тото опре­дзелєнє будземе почитовац покля ше „крива нє зровна на нули”. Гоч нам шицким, верим, уж поверх глави шицкого у вязи з корону, то нє значи же опасносц прешла – вона ту и цалком є реална и, нажаль, смертельна. Елиминована будзе на єден з двох можлївих способох – од чловечей руки, з вакцину и имунизацию практично, цалого чловечества, лєбо по закону Природи по хторим шицкому цо ма початок, раз придзе и конєц, та и тей епидемиї и новому вирусу.

У таким року як цо бул 2020, кажди отримани и зачувани шлїд нормалносци и порядносци скоро же мож преглашиц як успих. Як главному и одвичательному редакторови „Руского слова”, два ми факти єднак важни – же зме и у тих нєнормалних обставинох отримали динамику и обсяг новинох, и же нам ше нїхто нє похорел на роботним месце, лєбо роботним задатку. Одвичательносц и свидомосц о здравственей безпечносци цалого колектива НВУ „Руске слово” допринєсли же би то так було, а промптни и ефикасни пременки у орґанизациї роботи и реакция руководзацих у Установи оможлївели же бизме благочасово одвитовали на виволаня кризи и присподобели ше ґу новим обставином без драматичних пошлїдкох.

Редакция новинох ше дисперґовала и такой цалком прешла на роботу з дому. Дзепоєдни процедури и протоколи у процесу роботи, так повесц, „у ходу” поєдноставени, пременєни и скрацени же би ше обкеровало траценє часу и блуканє у нових обставинох. Дописователє отримали уровень роботи у ризичних условийох. Администрация отримала порядну дистрибуцию новинох у позарядовим стану кед скоро же лєгчейше було направиц новини, як их доручиц читательом до рук. У правей мири указала ше исправносц опредзелєня Установи же би у предходним периодзе укладала и розвивала свойо диґитални платформи. Нїч з того начишлєного нє ишло лєгко и без проблемох, алє, кед ше муши, вец нїч нє чежко. Верим и наздавам ше же зме през тот период трансформованя прешли без векших дирґнуцох у квалитету и форми новинох. Кед же их було, модлїм за порозуменє…

Ґу шицкому спомнутому, НВУ „Руске слово” ше у зацихох епидемиї ище и преселєло. После 50 рокох живота и роботи у будинку новосадского „Дневника”, преселєли зме ше прейґ драги, до своїх просторийох у Футожскей улїци хтори затераз дзелїме зоз Заводом за културу войводянских Руснацох, нашу „шестринску” институцию. Затераз на новей адреси порядно функционує администрация „Руского слова”, а чим епидемиолоґийна ситуация дошлєбодзи, плануєме же би ше и редакция новинох врацела до порядного режиму роботи. То насушна потреба и приоритет понад хторим лєм здравствена безпечносц занятих, бо тераз уж дзевецмешачна пракса роботи з дому указала же редакцийни живот нє можу заменїц нїяки диґитални и комуникацийни технолоґиї, гоч яки да су сучасни и напредни.

Хто ше голєм раз у живоце селєл, зна и розуми яки то стрес и парада. Алє, єст и за то лїка – кед ше почнє на час. Ми ше интерно за преселєнє рихтац почали ище гет пред епидемию. Преберанє, селекция, архивованє, пакованє, кончело ше коло порядней роботи, та кед сам момент конєчно пришол, були зме порихтани. Шицким колеґом хтори ше у тим вельким подняцу нє сановали и нє шпоровали, ище раз дзекуєм.

Гоч о тим деталнєйше мож пречитац у Прегляду рока у наших рубрикох, и ту жадам визначиц нєпобитни факт же НВУ „Руске слово” нє лєм же „прежило” 2020. рок, алє го вихасновало на найлєпши можлїви способ. Наш МАК, попри шицких виволаньох хтори спричинєла корона, место на активносци хторих нє могло буц, акцент положел на креативносц и указал же младосц надвлада шицки препреченя. Наш часопис за наймладших читательох нє лєм же порядно сциговал до дзецинских рукох и у ситуациї кед нє було школи и школярски активносци, алє ше коло „Заградки” вироєл и найвекши проєкт НВУ „Руске слово” у року, през хтори ше до цифрованого каравану рускей литератури за дзеци приключели нови, млади и краеативни моци, а библиотека нам збогацена за 5-6 нови наслови за наймладших. Вшелїяк, останє запаметани и Видавательни 2020. рок. Спомнути кнїжки за дзеци хтори нам фокус, предлуженє капиталних едицийох (Костельник и Жирош, после деценийней прерви), публицистика и моноґрафиї (Руске слово, „Дньовка”), конєчно, поезия „хлопского писма” (Славко Роман Рондо, Славко Винаї), руски „класики” (Тамашово „Триски”). У прешлей/чечуцей видавательней сезони достали зме скоро 15 нови руски кнїжки, цо здогадує на биланси дзепоєдних прешлих „златних” часох.

На концу, после редизайну и змистового преунапрямйованя ґу науковей публицистики, „Шветлосц” нам коруна на концу рока з єй врацаньом на Лїстину катеґоризованих наукових часописох Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Влади Републики Сербиї, у катеґориї М54 – домашнї наукови часопис за гуманистични науки.

Зоз шицким начишлєним латка високо поставена и задатки за нарок нам буду праве виволанє – скорей мотив як проблем, наздавам ше.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово.

(Опатрене 33 раз, нєшка 1)