Рондьош знаня и званя

автор александар саванович 24. юлий 2019

Дакедишнї колеґа даскельо роки назадок одлучел охабиц тоту нашу нєсиґурну роботу, та еґзистенциялну борбу за дробни новинарски пенєж заменєл з релативно лагодним животом писателя семинарских и дипломских роботох. Далєко же то нє напорна робота, алє є зато баржей почитована (и плацена) як писанє новинских статьох. Широкого общого знаня и позарядови познаватель литератури, потераз здобул даскельо факултетски дипломи… алє нє на свойо мено. Же би абсурд бул векши, сам нїґда нє дипломовал. Була криза, нє було пенєжи, мушело ше цо скорей почац зарабяц. Шлєбодни час препровадзени з кнїжку и здобуте знанє, нєшка добре предава.

Кед вам, читаюци тоти шорики, нє пришла нєлагода, вец час поставиц себе даяки питаня. Хтошка предава знанє як кромплї на пияцу, а хтошка други купує диплому як исти тоти кромплї.

Тот исти, з таку диплому, ютре дзешка достанє роботу, найчастейше у явним сектору, и вежнє место комушик за чию диплому наисце стоя роки роботи, труду и одреканя. Вежнїце новини и найдзеце оглашки дзе ше таки „услуги” и тарґовини понукаю цалком отворено. Тарґовище функционує, бо ше таки услуги глєда. А кед хтошка купує, єст и хто предац. И так до круга.

Анї я сам, на власну жалосц, нє здобул факултетску диплому. Рационализуєм же є за тоту роботу анї нє такой-така нєобходна, як цо за новинарске ремесло потребни дзепоєдни други уродзени таланти. Медзитим, ище док сом бул студент на Катехетско-теологийним институту далєкого 2011. року, покойни новосадски парох о. Миз понукнул ми нашим дзецом тримац виронауку, хтора ше теди врацала до школох. Одмагал сом ше зоз словами же сом ище нє дипломовал, анї нє попокладал шицки испити, на цо ми паноцец одвитовал же би ми таке анї нє понукнул, да є нє прешвечени же сом за тоту роботу оспособени, а диплома уж раз будзе. Заш лєм, нє прилапел сом ше, насампредз пре морални причини.

Роздумуєм о тих двох искуствох у контексту актуалних и хронїчних аферох коло докторских плаґиятох, купених дипломох и подозривих нострификацийох, и сам ше себе питам – Чи я можебуц, нє погришно воспитани? Кед же уж очиглядно жиєме у дружтве дзе цалком прилаплїве преписовац науково роботи и куповац званя и титули? У спомнутих аферох роками ше споминаю ношителє найвисших державних функцийох (бувши) предсидатель держави, бувши и актуални министрове, ґувернер НБС… анї нє мож начитац нїзших функционерох чия академска чеснота под вельким знаком питаня.

Застрашуюце, гоч анї нє чудне, же система хторей дотични часц, нє реаґує, алє питанє нєвалидних дипломох зводзи на политични обрахунок з тима цо го поставели. Так будзе док дипломи за хторима нє стоя компетентносц и знанє, у самей системи нє почню правиц чкоди хтори вецей нє годно скриц. А то будзе барз швидко бо логика ясна – цо висша позиция, векша и чкода. Ґу тому, „фаховци” аж анї нє муша нїч робиц же би правели чкоду, бо саме їх присуство у системи зоз держави одганя тих цо наисце знаю и вредза. А то чкода хтору нїґда нє годно надополнїц.

(Опатрене 89 раз, нєшка 1)