Русинистика и я – Дзе су и цо робя 10

автор МАК-ова редакция
216 Опатрене

Фото: Марияна Павлович

Русинистика як универзитетска дисциплина на Филозофским факултету у Новим Садзе постої од 1. децембра 1972. року. При Иниституту за педаґоґию 1981. року основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а школского 1981/82. року уписує перших студентох. Уж 1983. року основана Катедра за руски язик и литетаратуру, нєшка Оддзелєнє за русинистику. Основни и мастер студиї на Русинистики потераз закончели вецей як 60 студенти, а велї тераз робя у просвити, медийох… Ми вам представяме даєдних з нїх.  

Ясмина Дюранїн

Ясмина Дюранїн, Сримска Каменїца꞉ Катедру за руски язик и литературу сом уписала 1996. року, а було нас и зоз Коцура, Нового Саду, Руского Керестура… Можем повесц же нам на початку нє було лєгко, бо то бул период студентских протестох и демонстрацийох по Новим Садзе. Но, час лєцел, обовязки нас нє прескочели аж три роки, бо теди почало бомбардованє. И – ознова бриґи…  Кед забудземе тоти нємили околносци, можем повесц же студиранє охабело красни упечатки. З оглядом же зме студирали по старей програми, велї предмети зме слухали зоз другима ґрупами по два, або и штири семестри, та зме ше добре упознали, а на концу зме з нїма славели и Абсолвентски вечар.

Професоре були барз коректни. Мнє ше окреме пачела фолклористика (з котрей сом на концу и писала дипломску роботу при проф. др Янкови Рамачови). Од других предметох сом любела старославянску литературу, бо зме мали одличну професорку, котра нас барз заинтересовала за тот предмет, а добре сом ше згваряла и по польски. Ище як абсолвент сом була поволана у януару 2001. року, вєдно зоз другу колеґиню, гонорарно робиц у „Руским слове”. Мнє нє барз интересовала робота у просвити, та сом здушнє прилапела.Теди ище нє було тельо компютери, та зме як початнїци робели лекторски, коректорски роботи, предурковали зме тексти, а єден час сом робела и як секретарка. То барз добре, бо ше чловек так пренайдзе у роботи хтора му лєжи и хтора го виполнює. Но, о три-штири роки сом почала робиц як лекторка, а потим як редакторка сайту. Кед ше 2017. року редактор Рутенпреса, колеґа Михайло Зазуляк, упокоєл, я превжала його роботу. Хвильково ушорюєм рубики у новинох Мозаїк и Дом и фамелию и старам ше о сайту. Попри тим 2021. року видрукована моя кнїжка з насловом „Женоблоґия”, з чим ше окреме цешим. Тото цо важне повесц, то же през шицки фази мойого роботного стажу нєобходне було добре знац руски язик, алє и други ствари хтори зме научели на Катедри. Окреме важне голєм розумиц други славянски язики. Ище кед маце даяки особни интересованя и потребу обучиц ше и у других обласцох, вец жиєце професийно цалком виполнєти живот.

Олена Папуґа

Олена Папуґа, Руски Керестур: Основну и штредню школу сом закончела у Руским Керестуре и без даякого глїбокого роздумованя сом 1983. року уписала Катедру за руски язик и литературу. Понеже зме теди на першим року могли виберац цо сцеме з руским язиком студирац, вибрала сом сербско-горватски язик. Постояла можлївосц студирац и руски и росийски язик вєдно. Мали зме за 4 роки 45 испити положиц, алє сом то на час звладала и дипломовала у абсолвентским термину у януару 1989. року нє зоз бог зна яку оцену, алє то ше нє рахує у моїм похопйованю школованя. Понеже сом нє мала намиру робиц у просвити, ище док сом студирала, гонорарно сом роками робела у рускей редакциї телевизиї Войводини, ходзела на терени и звадала новинарску роботу. После дипломованя на рок ме заняли до ʺРуского словаʺ як лекторку, и там сом була 5 роки. После сом почала робиц як новинарка хтора писала цо почим на пияцу, а закончела як заменїца главного редактора. Була сом и вигната скоро 2 роки з „Рускогоˮ пред 2 000. роком, понеже сом ше теди  занїмала зоз опозицийну политику хтора у „Рускимˮ нє була на цени. После 5. октобра ме врацели до новинох. Попри тей роботи сом два раз до мешаца ходзела до Беоґраду дзе сом пестовала руски язик зоз дзецми цо жию у тим варошу. Попри роботи у новинох, робела сом и у политичней странки у хторей сом член од 1992. року, та ше 2008. року случело же ме вибрали за народну посланїцу до Народней скупштини Републики Сербиї. Там сом була до 2020. року.  Попри велїх спокусох, дискусийох, читаньох законох трудзела сом ше шицким посланїком, делеґацийом повец же сом Рускиня. У каждим дискутованю на одборох и у пленуме сом спомла Руснацох и Руски Керестур. Була сом предсидателька Одбору за национални меншини, координаторка женскей парламентарней  мрежи, рижних других одборох и делеґацийох. Була сом авторка амандмана на Закон о службеним хаснованю язика и писма  хтори прилапени же посланїки можу бешедовац на мацериснким язику. Я бешедовала по руски у Народней скупштини Републики Сербиї вельо раз. Пол рока сом була и посланїца у Скупштини Автономней покраїни Войводини, а од 2020, та по 2022. сом у Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ була державна секретарка за национални меншини. После тогорочних виберанкох за Национални совит Русанцох, лїстина хторей сом була ношителька будзе по штвартираз у националним совиту. То мнє нє формалносц, у совиту робим зоз шерцом и знаньом.

На концу сцем повесц же зоз закончену Катедру за руски язик и литературу тому хто сце робиц на себе дзвери до швета отворени, нїяк нє вредзи меней як други факултети. Шицко завиши од чловека. Хто сце зоз Катедру дорушиц гвизди – може шлєбодно.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ