Русинистика и я – Дзе су и цо робя 3

автор МАК-ова редакция 19. април 2022

Фото: Марияна Павлович

Русинистика як универзитетска дисциплина на Филозофским факултету у Новим Садзе постої од 1. децембра 1972. року. При Иниституту за педаґоґию 1981. року основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а школского 1981/82. року уписує перших студентох. Уж 1983. року основана Катедра за руски язик и литетаратуру, нєшка Оддзелєнє за русинистику. Основни и мастер студиї на Русинистики потераз закончели вецей як 60 студенти, а велї тераз робя у просвити, медийох… Ми вам представяме даєдних з нїх.  

Зденко Лазор, Бикич Дол: Основни студиї сом закончел 2008. року, а мастер студиї 2010. року. Тема моєй мастер роботи була „Императив и потенциял у руским язику”. Бул сом єдини студент у моєй ґенерациї. Кед слово о предметох хтори ми були интересантни, фонетика перши испит хтори сом мал при професорови Фейсови и вон го наисце на интересантни способ преподавал и научел нас вельо. Тиж так, єден з предметох хтори и тераз любим то старославянски язик, потим усна литература, а понеже сом мал предмети и по руски и по сербски, народна литература по сербски тиж була интересантна, як и история руского язика и фолклористика, хтора на мнє зохабела вельки шлїд. Оддзелєнє за русинистику бим препоручел тим хтори заинтересовани за линґвистику и за литеаратуру. Хтори сцу робиц як лекторе, професоре, наставнїки, учителє, хтори любя робиц з людзми. Я тераз робим у Ґимназиї у Шидзе, дзе преподавам русийски язик, понеже сом у медзичаше закончел и други факултет, а то Филолоґийни факултет у Баня Луки. Тиж так, тримам роботнї руского, мацеринского язика, тиж у Ґимназиї у Шидзе.

Александра Деянович, Вербас: Катедру сом уписала 2009. року, дипломски студиї сом закончела 2013., односно 2014. року кед сом положела остатнї испити. Такой сом ше уписала на мастер студиї и после одслуханого року дакус сом длужей писала роботу и конєчно сом мастеровала 2016. року. Моя мастер робота волала ше „Литературно-историйни дискурс драмского додатка у часопису Шветлосц у периодзе од 1952. по 2010. рок”, а ментор ми бул проф. др Стеван Константинович. Зоз подобну тему сом ше и зявела на Другей науковей конференциї за студентох, младих науковцох и фаховцох 2018. року, а нєодлуга после того Завод за културу войводянских Руснацох видал мою роботу у рамикох едициї ”Владимир Ґарянски”. У ґенерациї нас було шейсц, по єдна колеґиня зоз Коцура, Руского Керестура и Дюрдьова, два зоз Нового Саду и я зоз Вербасу. Нє мала сом облюбени предмети, пачели ми ше и даєдни предмети, односно, теми котри обрабяли предмети зоз литератури, алє и язика. Любела сом и даєдних професорох зоз других катедрох, сербскей окреме и даєдних професорох анґлийского и словацкого язика. Предмети котри нам преподавала професорка Людмила Попович зоз Катедри за українски язик зоз Беоґраду були досц обсяжни, алє наисце були вичерпни и одлично розтолковани. Преподаваня др Михайла Фейси були окремне дожице з другого боку, алє нє думам на його франти, напроцив, найволєла сом кед зме озбильно бешедовали о язику, о словнїкох, компарациї сербского, анґлийского, руского и других язикох дзе є наисце фаховец. Мала сом щесце же ми преподавали и младши асистенти як Ана-Мария Рамач Фурман и Александер Мудри котри дали нову димензию Катедри, їх контакти и искуство зоз других факултетох у Европи драгоцине и инспиративне на преподаваньох. Преподавали ми и Ксения Сеґеди и Янко Рамач котри зоз своїм авторитетом и искуством Катедри даю озбильносц. Предмети зоз литератури преподавали ми Стеван Константинович и Юлиян Тамаш и волєла би сом да зме мали вецей їх преподаваня. Цо ше дотика нашей Катедри, думам же маме добрих професорох, фаховцох и же анї єден студент нє вихаснує нагоду же ма професора практично „лєм за себе”. Поента же Катедра може буц добра за вас кед жадаце учиц наисце, а нє лєм прейсц през факултет и мац диплому. Обидва опциї можлїви, алє вашо же цо познєйше укажеце. Барз ми значела потримовка професорох, нє була форсируюца, алє анї нє пасивна. Препоручела бим Катедру тим котри ше жадаю занїмац зоз язиком. Я вихасновала нагоду на факултету и ходзела сом додатно на годзини словацкого язика, же би сом го усовершела. Були зме у малих ґрупох и професорком нє завадзало да и я там шедзим, аж сом и покладала испит и уписала оцену до индексу, гоч сом нє мушела. Так сом по своїм виборе ишла и на даскелї преподаваня професорох хтори ми ше пачели зоз обласци сербского язика и окреме психолоґиї. На велї преподаваня можеце войсц и слухац и нїхто вам ше нє опита же чи сце на списку, або нє. Тераз робим у Радио-телевизиї Войводина у информативней програми на сербским язику. Робим и за єдну прекладательну аґенцию, прекладам и титлуєм емисиї зоз руского по сербски и обратно, а дакеди и на других язикох хтори познам. Пишем колумну за „Руске слово”. Роботу нє достанєце прето же закончице, або нє закончице Катедру. Закончце ю пре себе и будзце одвичательни спрам себе, своїх обовязкох, роботи и своїх надредзених. Плаца вам будзе векша пре факултетски уровень образованя, алє нє поента лєм у тим. Будзце фаховец за обласц хтору робице, а Катедра вам понука добрих професорох хтори вас, ЛЄМ кед ви то сцеце, можу унапрямиц ґу новинарстве, професури, писаню, критики, лектури, од вас завиши.

Оддзелєнє за русинистику можеце провадзиц и на Фейсбуку, на їх боку – Русинистика.

(Опатрене 35 раз, нєшка 1)