Векшина державох у хторих жию Руснаци наступела на тогорочним Европским фодбалским першенстве. То нагода здогаднуц ше на славну фодбалску прешлосц Горнїци.

Фодбалска репрезентация Сербиї нє пласовала ше на Европске першенство, та зме и навияц мушели хто за кого. Нам, Руснацом, лєгчейше бо зме могли навияц за Польску, Ческу, Мадярску, Горватску, Словацку и Україну… Нїхто з нїх нє пошол далєй од штварцини финала, алє нє маю ше зач ганьбиц – бавели шмело и випадли од квалитетнєйших екипох. По презвискох на дресох, дзепоєдни репрезентативци могли би буц нашого руского походзеня.

„ЛЄТАЦИ УЧИТЕЛЄ” ЗОЗ ПОДКАРПАТСКЕЙ РУСИ

Любителє фодбалу од пиятку, 11. юния, жию зоз Европским шампионатом, бо ше 24 фодбалски екипи цали мешац боря за титулу найлєпшей фодбалскей европскей екипи.

Шампионат мал буц прешлого 2020. року, алє є пре пандемию преложени на тот рок. Руснаци хтори любя патриц фодбал буду навияц за репрезентациї тих державох у хторих жию, а то Польска, Словацка, Ческа, Мадярска, Горватска, Україна. Тоти держави, у хторих жию Руснаци, ше пласовали на европски шампионат.

А знаце, можебуц, же дакеди и Руснаци у Подкарпатскей Руси мали свою славну фодбалску екипу? Боме мали, а волали ше „Лєтаци учителєˮ, бо фодбал у тей екипи бавели учителє зоз Подкарпатскей Руси. Клуб ше волал Спортски клуб „Русˮ, а бул основани 1925. року, на инициятиву подкарпатских русинских преднякох – Едмунда Бачиньского, Иля Гаджеґи, Авґустина Лавришина, Александра Микти. На амблему того спортского клубу бул герб Подкарпатскей Руси, а над нїм писало СК „Русˮ. Фодбалере ношели червено-желєни дреси.

ШАМПИОНСКА ЕКИПА

Тот спортски клуб вибудовал свой стадион коло Ужгороду, а 1929. року постал шампион на цалей Подкарпатскей Руси.

Року 1933. и 1936. „Лєтаци учителєˮ були шампионє у словацкей фодбалскей лиґи. Назву же су „Лєтаци учителєˮ достали по тим же, 1934. року були перша фодбалска екипа хтора, путовала на авиону до Праги або Братислави, дзе було далєко пойсц даяк иншак. Од 1935. року клуб бавел у державней висшей чехословацкей лиґи, победзовал вельо моцнєйши чехословацки екипи зоз Праги, Жилини, Градца Кральового.

Од 1927. до 1937. року ґолман екипи бул Алекса Бокшай хторого волали „нєможлївиˮ. После анексиї Подкарпатя од Совєтского Союзу, вон жил у Праги и там тренирал младих фодбалских талантох. Найвецей ґоли за фодбалску екипу СК „Русˮ дал Василь Федак.

„Лєтаци учителє” надпоминали любительом фодбалу же
Русини постоя

По анексиї Подкарпатскей Руси до Гортийовей Мадярскей, 1939. року СК „Русˮ бавел у другей мадярскей лиґи, алє кед 1944. року пришли ошлєбодителє Червеней армиї, комунисти розпущели клуб СК „Русˮ.

Гоч СК „Русˮ мал кратку историю, вон окрем спортскей мал и мисию рускосци и надпоминал любительом фодбалу же Русини постоя.

Хто зна, можебуц, у будучносци будзе формована русинска фодбалска екипа, хтора будзе голєм така славна як и СК „Русˮ. Дотля треба тримац песци „нашимˮ, а кажде най себе вибере хтори то фодбалски клуб и зоз хторей держави.

Петро Медвидь, Прешов

АЛЕКСА БОКШAЙ – ЦАЛОГО ЖИВОТА СЛАВЕЛ ФОДБАЛ И РУСНАЦОХ

Алекса Бокшай

Алекса Бокшай ше народзел 27. марца 1911. року у валалє Вельки Лазнї на териториї Австро-Угорскей, а кед ше тото царство розпадло, 1918. року Подкарпатска Рус вошла до составу Чехословацкей. Фамелия ше того будуцого преславеного ґолмана 1915. року преселєла до Ужгороду, дзе фодбал бул барз популарни. Исновали шейсц фодбалски екипи, а змагали ше по улїцох и на дворох. Алекса од самого початку бул ґолман. Пошвидко пошол бавиц до СК „Русˮ на прави фодбалски терен. Мал лєм 16 роки и такой на початку помогнул „Русиˮ войсц до висшей лиґи Чехословацкей. У екипи „Русˮ скоро шицки фодбaлере ходзели до педаґоґийней акaдемиї и робели як учителє, та и Бокшай закончел за учителя, як и його оцец. Його схопносци у бранєню замерковали велї европски клуби, та 1937. року прешол бранїц до „Славиїˮ зоз Праги, барз популарней фодбалскей екипи на початку 20. вику (хтора медзи иншим, инспировала и сновательох новосадскей „Войводини”). Теди „Славияˮ була як нєшкайши „Реалˮ, або „Ливерпулˮ, а Бокшай бул єден з найлєпших ґолманох на цалим швеце.

После фодбалскей кариєри тренирал младих фодбалерох од 1955. по 1971. рок. Дожил 96. роки, а умар у Праги 2007. року.

ПАВОЛ ШАФРАНКО – РУСИН И У БРАТИСЛАВИ И У БРУСНЇЦИ

Словацки фодбалер Павол Шафранко ше народзел 1994. року у Свиднїку, алє є зоз Бруснїци при Стропкове. Бави на позициї нападача, а професийну кариєру почал у прешовским „Татрану”. Бавел у Дунайскей Стреди, а после Евра 2016, прешол до данского „Алборґу”. На пожичкох бавел у шкотскей Премиєр лиґи, потим бул член румунского першолиґаша Сепси ОСК, а нєшка бави за южноафрицкого першолиґаша „Мамелоди Сандовнсˮ зоз Преториї, єден з найтрофейнєйших клубох у тей держави.

Бавел у словацких младежских селекцийох, а за перши репрезентативни тим дебитовал 2019. Гоч бавел у словацкей репрезентациї у квалификацийох за Евро 2020, тераз нє бул поволани до 26-членей селекциї на закончуюцим турниру.

Кед слово о особней биоґрафиї Павола Шафранка, на Википедиї пише же „походзи зоз националней меншини Русинох и же є по виросповиданю православниˮ. Же ше нє ганьби повесц же є Русин потвердзело и його анґажованє на попису жительства у Словацкей хторе тирва. Робел кампаню же би ше Русини вияшнєли по свойому. Його билборди ше находза на уходзе до валалох дзе жию Русини, алє и у векших варошох. Понеже велї млади одцудзени од своїх русинских кореньох, окреме кед пойду до вельких варошох, Шафранков мотив на попису бул „Русин и у Братислави и у Бруснїциˮ. Зоз тим сцел одшшмелїц младих же би ше нє ганьбели буц Русини, гоч дзе ше находза.

(Опатрене 90 раз, нєшка 1)