Конєчно мож того лєта оддихнуц од пандемиї цо ю вирус корона направел, та ше помали почина орґанизовац и фестивали у жемох дзе жию Руснаци. Прешлого лєта того нє було, та ше аматере койкадзи порозбеговали, алє то нє значи же су нє жадни ознова висц на бину и указац цо знаю. Тераз ше, зоз слабеньом епидемиї и нагадованьом єй конца, розбегую и орґанизаторе традицийних фестивалох, гоч ище вше треба думац на превентивни мири. Алє публика, як и аматере, порихтани и на уж познату дистанцу хтора им постала часц живота, лєм най ше ознова видзе на бину.

Найконкретнєйши плани за наступне лєто попри нас, затераз маю русинска заєднїца у Словацкей, и Руснаци у Горватскей. З другого боку, ище мала вироятносц же здравствени служби у Польскей и України дошлєбодза подобни културни подїї.

Русини у Словацкей свой национални дзень славя 12. юния. То Дзень русинского иденти­тета у Словацкей. Того року тото швето будзе отримане у велїх местох по цалей держави. Швето финансує Фонд за потримовку култури националних меншинох Републики Словацкей. Углавним у шицких местох означованє Дня Русинох почина зоз святочним дефилеом през места дзе жию Русини, концертами, дискусиями о историї и живоце Русинох, а того року бузе у знаку означованя ювилейного, 30. Шветового конґреса Русинох.

СВИДНЇК У АВҐУСТУ

Русински фестивал у Свиднїку, 9. по шоре, будзе отримани од 23. По 29. авґуст. Од сноавня 2013, Русински фестивал нє пестує лєм русински танєц и шпиванку, алє ше под час його отримованя орґанизує и литературни вечари, театрални представи, вистави, дзецински концерти на русинским язику. Фестивал ма за задаток указац Русинох таки яки су, односно як народ хтори чува свойо културне богатство, а почитує и културу тих зоз хторима жиє. Порученє того фестивалу же би ше чувало свойо, алє и же би ше було толерантни. Прето на тот фестивал приходза и по 3 000 нащивителє нє лєм Русини, алє и други народи.

Тогорочне авґустовске швето Русинох у Свиднїку почнє зоз виставу уметнїка Томаша Олеяра, и з виставу фотоґрафийох Андрия Беловежчика. Тиж бидзе и театрална представа русинского Театра Александра Духновича зоз Прешова, а на фестивалу будзе танцовац и ПУЛС.

Важне повесц же после длугей прерви пре пандемию корона вирусу и рижни огранїченя, єдини русински професийни Театер Александра Духновича у Прешове ознова почал бавиц представи на бини, а и публики отворени дзвери театра, та 9. юния одбавена премиєра представи „Ани макˮ, хтора провадзи актуалну тему хтора бешедує о одношеньох чловека и природи у 21. вику, уплїву ґлобализациї на нїх, о живоце чловека хтори жиє нє у природи и зоз ню, алє жиє у технолоґийним швеце. Режисерка того спектакла Петра Ковальчикова.

ЗАКАЗАНИ „ПЕТРОВСКИ ДЗВОН” И „МИКЛОШЕВСКЕ ЛЄТО”

У Горватскей як и вшадзи нє мож напредок предвидзиц хтора ше манифестация отрима, а хтора нє. Уж други рок, шицки активносци културного аматеризму хтори вязани за хорски шпиваня лєбо фолклорни ансамбли нє дошлєбодзени, як и гоч хтора друга аматерска активносц у завартим просторе.

Централну манифестацию култури „Петровски дзвонˮ, планує ше отримац 18. и 19. юния, а „Миклошевске лєтоˮ остатнього викенду у авґусту. КУД Руснацох Осєк ма пред собу аж три заплановани збуваня, а кеди буду, затераз нєпознате. Перша на шоре нова манифестация „Ружа за Лелуˮ, здогадованє на длугорочну членїцу КУД-а Руснацох Осєк, Лелу Дїтко, друга „Мемориял Владимир Тимкоˮ, а треца и наймасовнєйша то „Дравски габиˮ. Лєтни мешаци звичайно приноша попущованє строгих епидемийних мирох, та и културни дружтва хасную нагоду же би свойо плановани збуваня покончели у тим периодзе. Одходи на наступи до иножемства нєможлїви.

Яким Ерделї, предсидатель Ради рускей националней меншини Вуковарско-сримскей жупаниї, хтора орґанизатор старих спортских бавискох, „Рутениядаˮ, гвари же ше анї того року тоти бависка нє отримаю, бо ше вимага же би ше кажди реквизит после хаснованя дезинфиковало, лєбо охабело 4 годзини без контакту, а аж вец го може хасновац други змагатель. Лєтню школу Руснацох у Ораховици рихта ше за юлий, алє як зме дознали зоз жридлох Союзу Русинох РГ, епидемийни мири одлучуюци фактор хтори превагнє чи ше их отрима, чи нє. Културну мани­фес­тацию „Кед го­лу­бица лєцелаˮ хтору орґанизує Дружтво „Руснак” ше планує отримац 11. и 12. септембра. Потераз отримани 10. „Голубици”, а наявена манифестация будзе 11. по шоре.

ОД СЕПТЕМБРА РУСИНСКА ОВОДА „КОЛЇСКА”

Русини у Прешове тих дньох уписую свойо дзеци до першей русинскей оводи хтора ше будзе находзиц у населєню Соливар. Овода ше вола „Колїскаˮ, а почнє робиц 1. септембра. Наставни язик будзе русински. Же би ше оводу отворело муша ше уписац 24 дзеци. Будзе то историйна хвилька за Русинох хтори ше наздаваю же зоз тей оводи вирошнє и русинске оддзелєнє у даєдней школи у Прешове.

МУЗЕЙ ЛЕМКОХ И РУСИНОХ

„Забити швет Лемкох и Руснацохˮ – так ше вола польско-словацки проєкт хтори реализовани у валалох Устя Руске, Кружльов и Зборов. Проєкт направени пре правенє музея Лемкох и Руснацох зоз трома оддзелєнями у тих трох местох. У Устю Руским, музейне оддзелєнє будзе у дакедишнєй карчми хтора була на штред валала, на крижней драги хтора водзи до Висовей и Конєчней. Тота сторочна карчма була 2009. року поваляна, а тераз ю будую ознова. Друге оддзелєнє музея будзе у замку хтори вибудовани у 16. вику у Зборове, а треце у валалскей загради у Кружльове.

У рамикох проєкту ше будзе зберац стари ствари, орґанизовац културни подїї, едукованя о русинскей историї.

(Опатрене 41 раз, нєшка 1)