Руска модерна, як алтернатива

автор борис варґа 25. октобер 2016

Ґенерациї модерней рускей култури, котри настали у бувшей Югославиї, вельо розправяли о тим цо алтернатива рускей традицийней и етнїчней култури. Чи руска модерна иснує и чи вона вообще заєднїци потребна?

Вельо раз ше интелектуалци, нє без причини, питаю – нацо нам твориц модерну културу, кед вона иснує на сербским язику, а нашо руске то пестованє традицийних вредносцох. Ґенерация з конца осемдзешатих рокох прешлого столїтия у литератури, драми и музики думала иншак и створела руску модерну.

За розлику од Мадярох, Словацох, Румунох и других котри по модерну и високу културу можу пойсц до Будапешту, Братислави, Букурешту, Руснаци нє можу рускоязичну културу принєсц зоз свойого матичного реґиона, прето же ше на тим язику єдино у Войводини така твори.

Кед тераз читам тексти и опатрам илустрациї и фотки у билтену (читай фанзину) „МИ”, котри штредком осемдзешатих друковала комунистична младеж з потримовку Месней заєднїци Руски Керестур, мам чувство же ше нам за три децениї случела револуция по углядзе на тоту у Ирану. Керестурски панк ше тому пробовал спроцивиц дзеведзешатих, алє окрем красних памяткох – шлїду мало зохабел. „Дньовка”, „Пакт Рутенорум”, „Водова фест”, „Хижи”, „Пакт-он”… знова дали до знаня же Керестур лидер у креїрованю алтернативней култури у местох дзе жию Руснаци.

Медзитим, остатнї роки приємни вистки ше чую и з других штредкох. Коцурци маю даскельо млади мена котри упечатлїво лидерую у поезиї и музики. Нови Сад коло Руского културного центру остатнї роки зазберує одлични модерни театер, музику. Орґанизую ше литературни и тематски вечари з префиксом „руски”, як прешлого пиятку „Я Русин єсм, бул и бууум”. Заш лєм, сучасна руска култура найвецей завиши од людзох котри длугорочно и безкомпромисно порихтани пестовац ю и укладац до нєй, без вельких материялних надополнєньох, прерахованих контрактох и националних наградох. Руска модерна култура жиє у особних и креативних поєдинцох, скоро дисидентох меинстриму и естаблишменту, котри вишли зоз приповедки з початка того Уводнїка. Двох таких, нєпокорних, бим без дилеми видвоєл – Звонимир Павлович и Мирон Джуня.

Пишце нам – ruske.redaktor@gmail.com

(Опатрене 97 раз, нєшка 1)