„Рускословски” менаджмент у култури почал давац резултати

автор розгварку водзела о. планчак сакач, фото в. вуячич 26. фебруар 2021

Прешлого року НВУ „Руске слово” свою 75-рочнїцу од снованя нє могла означиц так як плановане, святочно, пре уж добре познату пандемию, а тиж так зме ше два раз селєли, перше на роботу з дому, а вец у септембру до своїх просторийох. И без огляду же прешли рок нє бул анї кус лєгки за знятих и руководство у нашей Хижи, читаче тоти нашо селїдби нє почувствовали, бо шицко функционовало як годзинка, шицки нашо виданя виходзели на час. У видавательстве рок бул окреме успишни, обявени 13 кнїжки, як дакеди у златних часох. О тим шицким бешедуєме з директором НВУ „Руске слово” др Борисом Варґом.

РС  Єден чежки рок за нами, як тераз функционує НВУ „Руске слово”?

– Робота у позарядовим стану зошицким здабала на роботу у войнових условийох, та така була озбильносц и нашей Установи. Нє мали зме анї єден дзень павзи и цали час зме з информациями и виданями були з нашима читачами. Новини „Руске слово”, як и други виданя, виходзели и поряднє ше дистрибуовали, а информативна аґенция „Рутенпрес” под час позарядового стану робела кажди дзень и зоз вельку свидомосцу же мушиме благочасово обвисцовац своїх читачох.

Ярня габа епидемиї у Сербиї ше ище нє закончела, а ми ше почали селїц до своїх просторийох до улїци Футожска 2. НВУ „Рускому слову” остало ришиц ище дїловни просториї у Руским Керестуре у дакедишнїм будинку друкарнї, бо су нєдоступни людзом и премакаю.

Преслава 75-рочнїци означена у наших виданьох и роботно. Обявели зме мена занятих и сотруднїкох котри достали награди и припознаня. Обновели зме шицки награди котри  децениями исновали, а котри ше пре рижни прични престало додзельовац, як цо то награда за литературу „Гавриїл Костельник”. Уведзени и два нови награди: за младих авторох часописа МАК и за авторох дзцинского часописа „Заградка”, котра ноши мено познатого руского писателя и дїяча Михайла Ковача.

РС  Без огляду на пандемию, успишни видавательни рок за нами.  Як сце ше виборели за потребни средства?

– Обявени 13 публикациїї, 12 кнїжки и Руски християнски календар, од чого пейц кнїжки за дзеци. То виданя од Гавриїла Костельника и Мирона Жироша по Славка Романа Ронда и Славка Виная, цо значи за широки спектер интересованьох. Обявени два капитални зборнїки – о двох декадох младежского фестивала „Дньовка” и 75-рокох роботи НВУ „Руске слово”. Тельо виданя НВУ „Руске слово” нє памета од златних часох 80-тих рокох прешлого вику. Алє нє паметаме анї же бизме за кнїжки достали менєй средства од держави як прешлих рокох, вироятно одкеди Видавательна редакция иснує.

РС  На маркетинґу нашей Хижи вельо поробене остатнїх рокох. Яки ту резултати нєшка?

– Так, прилагодзени за потреби НВУ „Руске слово” маркетинґ и менаджмент у култури дава уж видлїви резултати: у акцийох попусту прешлей єшенї предали зме аж коло 1 000 кнїжки. Нїґда таке нє було, алє анї нє було же би кнїжки були тунї и доступни каждому, бо ми ту же бизме принєсли руску кнїжку до каждого обисца. Мали зме добру рекламу и источашнє робели на свидомосци при купцох же „кед сцеме мац руске, мушиме и куповац руске”. А найвжнєйше – „муши вец и тото руске буц квалитетне и здабац на шветови виданя”. Найвецей кнїжки, коло 70 одсто, зме предали з продукциї за дзеци, а цали тиражи двох розкошних сликовнїцох „Фарби” и „Родзини” предати лєм за 25 днї. И то ше нє памета у нашей фирми и рускей заєднїци. Алє и тоти сликовнїци по змисту и випатрунку задоволюю критериюми гоч котрого луксузного виданя у познатих кнїжкарньох, а предавани су по минималних ценох.

За тот успих требало вельо пририхтованя. У моїм директорским штиророчним плану стої же кажди рок мушиме видац голєм по два кнїжки за дзеци, а видавали зме по пейц. Принєшени Правилнїк о видавательстве, котри предвидзує Явни конкурс за авторох и ясни критериюми. Рочнє на нашу адресу сцигую до 20 рукописи и мож повесц же то свойофайтова творча ренесанса у нашей малочисленей заєднїци. Людзе пишу и читаю, значи – язик жиє.

И треце, людзе нам почали вериц, а донаторе и спонзоре помагац. Прешлого року зме назберали вецей як два милиони динари за кнїжки и часопис „Шветлосц”. Од держави достате дацо вецей як милион динари, а цо барз важне – од руских донаторох и спонзорох достали зме менєй як милион динари. Таку потримовку наших меценох зме у фирми тиж нє мали.

РС   Вельо поробене и на архивованю и диґитализациї документох, котри барз важни за НВУ „Руске слово”, бо час нємилосердно чече, а документацию треба охабиц потомком. Покля ше сцигло у тей обласци?

– Закончуєме снованє знука Установи „Документацийного центру НВУ ‘Руске слово’”, од друкованих до диґиталних виданьох, а котри останє новинаром и будуцим ґенерацийом як леґат ювилея 75-рочнїци фирми. Тот нукашнї архив Установи стваряни од 2018. року и будзе составени зоз пейц корпусох: Архиви шицких друкованих виданьох НВУ „Руске слово” од 1945. року, Библиотеки Видавательней дїялносци НВУ „Руске слово”, Архиви фотоґрафийох НВУ „Руске слово”, Диґиталней архиви шицких виданьох и пририхтованьох НВУ „Руске слово” и Збирки наградох НВУ „Руске слово”. Велька часц материялу позберана под час преселєня на Футожску 2. Одредзени ясни правила хаснованя интерней архиви „Руского слова” и доступна є нє лєм занятим у Установи, алє и шицким заинтересованим особом за хаснованє – сотруднїком, студентом, виглєдовачом, итд.

Процес диґитализациї и скарбованя диґиталних змистох почал ище концом 2018. року, кед НВУ „Руске слово” од Новинарскей асоцияциї Руснацох и Одбору за информованє Националного совиту Руснацох достало штири екстерни гард диски велького капацитету на котри ше архивує шицок материял у електронскей форми. Од 2014. року порядно ше тиж архивує диґитални фотоґрафиї.

За Националне швето Руснацох, котре одложене пре епидемиолоґийни прчини, з нагоди 75-рочнїци Установи порихтали зме виставу „Жива библиотека НВУ ‘Руске слово’”, у котрей редакторе представя перши виданя часописа „Заградка”, МАК, „Шветлосц”, новинох „Руске слово”, як и перших кнїжкох, а тоти виданя тиж буду диґитализовани и доступни на нашим сайту. На сайту „Руского слова” маме вше вецей безплатни  кнїжки, котри мож зняц у ПДФ формату, а за наймладших уж два роки функционує видео-канал YouTube „Ruske slovo za dzeci”, на котрим положени два приповедки и два сликовнїци.

РС  Концом прешлого року часопису „Шветлосц” ознова врацени статус наукового. Прецо то важне рускей заєднїци?

– Єден з найвекших успихох Установи прешлого року то катеґоризованє Часопису за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц” як наукового часописа од националного значеня з боку Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою Влади Републики Сербиї. Часопис „Шветлосц” у децембру катеґоризовани як М54 – домашнї наукови часопис за гуманистични науки, зоз чим руски науковци достали можлївосц розвою и напредованя, а статї з тей лїстини реферовани и у Web of Science и у Journal Citation Report-у (JCR). Могло би  повесц же часопис „Шветлосц” нє лєм же на єдним месце позберал векшину релевантних менох з обласци науки у Сербиї, односно Войводини, а з префиксом руски, алє ше ґу Редакциї приключели водзаци академски мена з обласци славистики и русинистики зоз вецей жемох як цо то Италия, Словацка, Польска, Україна, Русия и Япон. У „Шветлосци” тераз консолидовани змисти и мена з науковима званями, интелектуалци и писателє котри творя по руски, а то єден з конкретних прикладох кед бешедуєме о представнїкох рускей заєднїци як єдней з найобразованших.

РС  Як ше надалєй планує розвой нашей Установи, яка будзе кадрова политика, як ше будзе обнавяц новинарски кадер, з оглядом же наш колектив досц стари?

– Мушиме ше одшмелїц и повесц же кед ше пошвидко нє реформує фирма и реорґанизує робота, страциме час и нє будземе мац таке НВУ „Руске слово” яке є тераз. Держава Сербия ше поцагує зоз финансованя медийох и то нормални демократски процес, а НВУ „Руске слово” скоро у подполносци завиши од державней субвенциї. Тераз обачлїва политика же Сербия отвера дзвери матичним жемом же би помагали своїм дияспором и то навелько видлїве при мадярскей, словацкей и горватскей заєднїци. Руснаци ше официйно нє вияшнєли коло матичней жеми и то нє будзе проблем кед подложиме свойо хрибти.

Установа треба же би ше и далєй розививала по моделу менаджменту у култури. Так ше зачува руски язик и културу, а директор нє шме лєм прекрижиц ногу на фестивалох, алє треба же би бул активни менаджер и отворени за нови идеї. Важни у тим процесу буду поєдинци купци и предплатнїки, проєкти, спонзоре, донаторе и матична жем, а нє вадзиц ше котра.

Новинско-видавательна установа „Руске слово” – то людзе, а длугорочна кадровска политика иснує и без нєй бизме були нєозбильна фирма. Правило же ше до фирми запошлює тих, т. є дава роботу, цо найдлужей з нами, тих чий дїловни профил нам нєобходни и тоти котри ше найвецей закладаю у роботи. У шлїдуюцих рокох пойду даскельо особи до пензиї и на їх место би требали, односно могли войсц, тим шором – Сандра Саламун, Марина Джуджар, Андреа Медєши, Оля Русковски и Рената Джуджар. Векшина з нїх алумнистки Ґимназиї у Руским Керестуре и Оддзелєня за русинистику, цо важне же би було у складу зоз Стратеґию Руснацох по 2020. рок. НВУ „Руске слово”  ма строго огранїчени з боку держави 24 роботни места, а способ замени за нови кадри и по нових правилох нє лєгки. И кед нє будзем директор, особнє ше будзем закладац же би тоти особи, по спомнутим ключу, вошли до нашей Установи.

(Опатрене 79 раз, нєшка 1)