Руско-китайска вяза за цали живот

автор тах 14. новембер 2016

Живот чловека дакеди зна одвесц там дзе нїґда анї нє подума же ше може становиц, а драги знаю буц нательо попреплєтани же ше нє раз найдзе у чуду як вообще до того и пришло. Так було и у случаю Андреи Тамаш Шян, Новосадянки  родом з Коцура, и єй супруга Шиаоїa, по походзеню зоз Китаю. Свой живот звязали з двома цалком розличнима културами, и гоч звучи барз еґзотично, у нїх шицко на своїм месце, бо любов превозишла шицки бариєри.

Андреа и Шиаоїе ше случайно стретли пред вецей роками. До Нового Саду обидвойо пришли за лєпшим животом. Кед Андреа почала робиц у єдней пекарнї, єй терашнї супруг теди робел у локалу обок.

– Нє мал ше з ким дружиц, окрем з роботнїками хтори реновирали його локал, та вєдно з нїма часто приходзел до пекарнї. Шицки го познали скорей як я, волали го Здравко, а пошвидко го и я так почала волац. Були зме, так повесц, сушедово. Пошвидко зо мну почал франтовац же сом його дзивка, почали зме ше вше частейше дружиц, а вон частейше до пекарнї приходзел и теди кед дацо куповал, и теди кед нє. Пошвидко сом похопела о чим слово – гвари Андреа, нашмеяна и комуникативна собешеднїца. Праве пре тоти прикмети, Шиаоїеови ше барз попачела.

– Вше була нашмеяна, и так ше оздзивала ґу муштерийом, могло ше зоз ню побешедовац, пофрантовац – гвари Шиаоїе, т. є. Здравко, як го волаю одкеди ше приселєл до Сербиї, бо його праве мено мало хто могол вигвариц так як треба.

КОМПРОМИСИ ПРЕВОЗИШЛИ РОЗЛИКИ

Здравко походзи зоз места Зеїанґ при Шанґаю. Толкує же там єст вельо людзох на малим просторе же кед би шицки нараз вишли на улїци, єдни другим би по ногох ставали. Походзи зоз патриярхалного дружтва у хторим хлоп роби, а жена ше звичайно стара о дзецох. Робота и напредованє у нїх окреме важне, а за социялни живот нє барз єст часу.

– Робел сом и у Китаю, алє пре роботу, пришол сом до Сербиї. Перше сом жил у Боґрадзе, алє кед сом пришол до Нового Саду, барз ше ми пачел тот варош. Любим людзох, и пачи ше ми же шицко мирнєйше, иншаке як у Беоґрадзе. Любим буц при води, на Кею, любим природу – гвари Здравко. Андреа, заш, воспитана же хлоп и жена ровноправни, а єй дружелюбива природа ю наганя же би ше стретала з людзми, упознавала швет коло себе.

– После длугого и напартого дня, любим пойсц даґдзе зоз пайташами, висц дакеди до варошу, опущиц ше… Мой Здравко после законченого дня такой одходзи одпочинуц. Пущи ме, и нє завадза му же я любим друженя, алє му нє ясне як я мам моци ище пойсц до варошу. Стрета ше и вон дакеди з приятелями, алє вони и теди углавним бешедую о роботи. Дакеди думам же добре же зме таки розлични, бо ше дополнюєме. Я йому пробуєм потолковац же нє шицко у роботи и заробку, а вон мнє заш обраца на други бок, и толкує чом важне дацо створиц у живоце – гвари Андреа.

Андреа и Здравко уж штири роки у малженстве, а опробовали ше и у улоги родичох кед ше пред двома роками народзел Виктор. Знаюци же походза з цалком розличних културох, мушели ше звикнуц єдно на друге, научиц толеровац розлики медзи собу, и вицагнуц найлєпше з обидвох бокох. Язик, звичаї, кухня, та аж и животни становиска и правила прецерпели вельо компромиси и прилагодзованя.

– Спочатку сом розумела кажде його пияте слово, бо я таки „сербски язик” скорей нє чула. Кед сом ше звикла на його диялект, хторе слово цо значи, як вон то вигваря, шицко сом розумела. Гоч вон добре звладал по сербски, и дзень-нєшка помиша даяки подобни слова, та шицко випаднє на шмих – гвари Андреа.

Андреа и Здравко комуникую на сербским язику, медзитим, гоч нїґда нє думала же научи по китайски, наша собешеднїца припознава же после тельо часу, кед добре слуха, може похопиц о чим слово. З другого боку, сина уча бешедовац на шицких трох язикох.

– Виктор ище нє зна бешедовац, алє розуми шицко и покус ше лапа вигваряц перши виреченя. Найчастейше бешедує по руски. Я зоз нїм бешедуєм и по руски и по сербски, мойо у Коцуре зоз нїм бешедую лєм по руски, а Здравко зоз нїм по китайски – гвари Андреа.

viber image 5

ПЛАНУЮ НАЩИВИЦ КИТАЙ

Андреову и Здравкову вязу околїско добре прилапело, випатрали им як симпатична пара. Андреова фамелия и родзина жеца тиж добре прилапела, и вон ше од початку зоз нїма добре склада.

– Каждей нєдзелї одходзиме до Коцура. Здравко люби швижу желєняву зоз загради, люби тоти нєдзельово полудзенки. Поведзме, барз му ше пачи як вари мой оцец, часто ми и дома гутори най наварим юшку як цо вари мой оцец. Китайска кухня богата з рибу и морскима плодами, маю окремни присмачки, рискашу, а нє хасную хлєб. За мой смак така кухня ма дакус моцни пах, алє любим шицко коштовац – гвари Андреа.

Док Здравко зоз Андреову фамелию часто контактує, вона його родичох видзела лєм прейґ интернету. Гоч єй супруг гутори же ю швекор и швекра добре прилапели, вона би их любела и упознац. Того лєта обидвойо зоз сином нащивели Шпанию, дзе жию Здравково два шестри, а одход до Китаю ещи вше лєм у планох.

– За Китайцох ше бешедує же су „жимни”, цихи и малей бешеди, а Здравково шестри наисце були госцолюбиви и комуникативни. Крашнє зме ше спайташели. Алє, и тото кратке путованє виволало досц проблеми у нашей роботи – нє було ю на кого здац. До Китаю, заш, нє вредзи пойсц на таки кратки час, треба пойсц голєм на мешац, а Здравко поцерпа же як вец ресторан и предавальня буду функционовац и на кого их годзен охабиц. Алє, вшелїяк же бим найволєла кед би Виктор упознал и бабу и дїда у Китаю – гвари Андреа.

Гоч з боку їх вяза можебуц випатра нєзвичайна, Андреи и Здравкови живот цалком подобни, як и велїх других младих родичох. Кед ше заобидзе походзенє, вони двойо два особи хтори надумали вєдно крачац през живот, доказуюци же и вельки розлики поставаю мали, теди кед медзи двоїма поштредує любов и почитованє.

МОЇМ МЕНШИНИ НЄ БАРЗ ЯСНИ

Кед ше Здравко и Андреа коло дачого нє складаю, вон єй вше препомнє – та, ви, Сербиянки… Теди му вона вше надпомина же вона нє Сербкиня, алє Рускиня.

– З оглядом же сом досц длуго у Сербиї, похопел сом же ту єст вельо меншински заєднїци. Знам же єст Мадярох, Словацох и Руснацох.

У Коцуре найчастейше чуєм руски язик, та часто повторим даєдно слово и дацо и научим. Медзитим, своєй фамелиї нє можем потолковац же якей националносци Андреа. За нїх у Сербиї жию Серби, а меншини им нє такой так ясни – гвари Здравко.

ZOZ SINOM

(Опатрене 511 раз, нєшка 1)